Загрози з боку США щодо можливого захоплення Гренландії: ризики для НАТО та сподівання на Європейський Союз.

Північноатлантичний альянс (НАТО) володіє численними сторінками детальних військових стратегій для захисту від нападів, проте всі сценарії стримування та оборони завжди передбачали наявність зовнішнього ворога. Відсутній готовий план реагування на зростаючі загрози з боку президента США Дональда Трампа, який заявляє про наміри захопити територію союзника. Стратегія генерального секретаря НАТО Марка Рютте, яка полягала у збереженні мовчання, не зможе забезпечити успіх у довгостроковій перспективі.

Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен спробувала стримати тиск США в зв'язку з Гренландією, попередивши 5 січня, що, "якщо США вирішать військово атакувати іншу країну НАТО, тоді все припиниться. Включно з НАТО та безпекою після Другої світової війни".

Навіть у разі відсутності військових конфліктів, не слід недооцінювати негативний вплив, який може мати ескалація риторики. "Для (президента Росії Володимира. – Ред.) Путіна це величезна перемога, що ми взагалі ведемо подібні дискусії", - зазначає Патрік Оксанен, старший науковий співробітник Стокгольмського форуму вільного світу. Він вважає, що поточна ситуація в НАТО була б справжньою мрією для радянських керівників. "У нашому регіоні, на Крайній Півночі, ми дуже серйозно сприймаємо, що ці заяви прозвучали незабаром після подій у Венесуелі і були підкріплені спочатку президентом Трампом, а потім його радником Стівеном Міллером", - додав він.

Міллер висловив сумніви щодо суверенітету Данії над Гренландією та можливостей європейських військових сил протистояти США. Підсилення цих тривог відбулось після публікації 3 січня в соціальних мережах його дружини Кеті, де вона виклала карту Гренландії, оформлену в кольорах американського прапора, з коментарем: "Невдовзі".

Ед Арнольд з Королівського інституту об'єднаних служб (RUSI), колишній співробітник штаб-квартири НАТО, погоджується з тим, що шкода для Альянсу виходить за межі просто нервової напруги. "Цей Альянс побудований на цінностях та довірі, тому навіть досягнення цієї стадії послабило його", - сказав Арнольд DW.

Пропозиція організувати консультації НАТО з цього питання також може виглядати не надто вдало, зазначив він, оскільки "за столом присутні 32 союзники, і основна проблема та загроза виникають саме з цього кола".

Читайте також: Після операції США у Венесуелі на черзі Гренландія?

Одним із можливих рішень, яке обговорюють деякі аналітики, є розміщення військових сил НАТО в Гренландії європейськими союзниками. Це може слугувати сигналом для Дональда Трампа про серйозність їхньої позиції щодо оборони регіону та запобігти одностороннім військовим діям з боку США. Стівен Евертс, директор Інституту досліджень проблем безпеки Євросоюзу, вважає, що таке рішення виправдане, але лише за умови, що воно базується на обґрунтованих причинах. "Європа повинна серйозно ставитися до безпеки в Арктиці, і якщо існують прогалини, їх необхідно заповнити", - зазначив він.

Проте він попередив, що не варто розглядати це як спосіб угодити Трампу, адже попередні спроби вже показали, що це "не приносить результатів".

Це не просто навчальна тривога. Неможливо бездіяльно чекати, сподіваючись, що все вирішиться само собою, - вважає Евертс. - Ситуація зміниться лише за умови, що ми вжитимемо рішучих заходів для збереження наших позицій мирним шляхом. Ми не плануємо конфліктувати з американцями через Гренландію, якщо до цього дійде, але маємо чітко усвідомлювати, яким бачимо майбутнє Гренландії, Альянсу та всіх пов’язаних із цим питань.

Депутат Європейського парламенту від Данії Андерс Вістісен підтримує думку Евертса. Він закликає Європу "припинити вести дипломатичні ігри, йти на поступки, намагатися переконати США діяти розумніше або заспокоювати їх, збільшуючи військові витрати в арктичному регіоні чи надаючи їм концесії на видобуток корисних копалин у Гренландії".

Попри політичні переконання Вістісена, які асоціюються з правою Данською народною партією і можуть створити враження, що він поділяє деякі позиції Трампа, рік тому його заява, що містила нецензурне слово, викликала великий резонанс і хвилю критики. У ній він висловився щодо наміру Трампа придбати Гренландію. У розмові з DW Вістісен уникнув повторення цієї фрази, але підтвердив свою позицію та підкреслив важливість використання відвертих висловлювань для донесення до Вашингтону неприйнятності його поглядів.

"Наша ситуація є настільки критичною, що у нашій комунікації не повинно бути місця для сумнівів чи маніпуляцій, - зазначив Вістісен. - Ми зобов'язані надати рішучу та ясну відповідь американському уряду і президенту Трампу: Ні, ви не отримаєте жодних прав на Гренландію, ви не зможете нас переконати, примусити чи залякати, щоб ми вчинили інакше."

На думку Вістісена, хоча він високо оцінює заяви про підтримку від європейських лідерів, він сумнівається, що вони дійсно надішлють війська до Гренландії. Він сподівається, що прем'єр-міністр Данії забезпечить належний рівень захисту. "Це питання потрібно вирішити між Данським Королівством та урядом США", - зазначив він.

Ознайомтеся також: США виявили інтерес до Гренландії: що робить цей острів настільки привабливим?

Данський євродепутат Пер Клаусен із Лівої групи в Європейському парламенті висловив думку, що Брюссель може суттєво вплинути на цю ситуацію. Він надіслав листа своїм колегам, запропонувавши призупинити затвердження угоди про трансатлантичні мита, яка, на його думку, є вигідною для США, до тих пір, поки Вашингтон не припинить тиск на Гренландію.

"Якщо ми погодимося на цю угоду в умовах, коли Трамп ставить під загрозу міжнародний порядок і висуває відкриті територіальні вимоги до Данії, - зазначає Клаусен у своєму листі, - це буде сприйнято як підтримка його дій і лише ускладнить ситуацію."

"Є безліч факторів, які можуть завдати серйозної шкоди економіці США, - зазначає Клаусен. - Я вважаю, що ми повинні чітко донести до Сполучених Штатів наше бажання застосувати ці засоби, якщо вони не зупинять свою агресію стосовно Гренландії."

Данці відчувають сильне обурення, а не страх, підкреслив Клаусен у бесіді з DW. Він висловив надію, що його ініціатива набуде достатньої політичної ваги, аби привернути увагу США та продемонструвати, що Данія не залишена наодинці у цій ситуації. Клаусен зазначив, що європейські лідери не лише висловлюють солідарність із Данією та Гренландією, але й готові до реальних дій.

Керівник Інституту досліджень проблем безпеки Європейського Союзу Стівен Евертс вбачає принаймні одну позитивну тенденцію в цьому. Під час зустрічі "коаліції охочих" на підтримку України, що відбулася в Парижі 6 січня, лідери Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великобританії приєдналися до прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен у спільній декларації, в якій підкреслюється, що "питання, що стосуються Данії та Гренландії, повинні вирішувати виключно Данія і Гренландія".

Вони випустили цю заяву безпосередньо перед зустріччю з американськими посередниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа, не ухиляючись від можливого конфлікту та його впливу на підтримку Сполученими Штатами європейських зусиль по Україні. Хоч цей крок може здаватися незначним, Евертс вважає, що він "підкреслює серйозність", з якою європейські лідери сприймають цю загрозу.

Патрік Оксанен, представляючи Стокгольмський форум вільного світу, висловив думку, що ситуація є надзвичайно серйозною. Він підкреслив, що можливий розпад НАТО в разі, якщо США силою втрутяться в справи Гренландії, свідчитиме про "кінець епохи, яку ми звикли знати".