Портников зазначає, що до проблем, пов'язаних з нафтопереробними заводами в Росії, незабаром може приєднатися криза у сфері видобутку нафти.

Росія без грошей -- країна, з якою можна мати справу. Росія з грошима -- це небезпечний агресор, який загрожує людству

На фоні раптової смерті сенатора Ліндсі Грема, законодавчий акт, який він активно просував протягом майже всього минулого року, якщо буде ухвалено найближчим часом, не називатиметься просто законом про нові санкції чи законом щодо тиску на Росію. Його офіційна назва стане "законом Грема". Це буде свого роду політичний заповіт одного з найяскравіших американських політиків останніх десятиліть.

Цей закон відображає підхід, який Грем дотримується з моменту встановлення тісних дружніх та професійних зв'язків з Дональдом Трампом. З одного боку, він ілюструє позицію сенатора, який завжди вважав, що з автократами слід спілкуватися мовою сили, оскільки їм не зрозуміла дипломатія. Тому основна мета закону полягає в значному обмеженні енергетичних можливостей Росії, а також у створенні серйозних труднощів для тих, хто продовжує купувати нафту у Кремля. З іншого боку, він залишає політичну та дипломатичну ініціативу в руках президента. Саме Дональд Трамп матиме повноваження вирішувати, коли і яким чином застосовувати мита до країн, що порушують положення цього закону.

На перший погляд, це виглядає більше як декларація, аніж серйозна загроза. Чи не можна сказати, що президент США, в сутності, вже зазнав поразки в найважливішій торговій війні свого життя? То чому ж держави, які імпортують російську нафту, мають реагувати на нові погрози щодо введення мит?

Але саме існування цього інструменту вже діятиме як передвісник паралічу. Одна справа -- вже запроваджені й заплановані мита, з якими потрібно боротися. Зовсім інша -- погроза такі мита запровадити. І чітке розуміння того, у зв'язку з чим ти можеш потрапити в черговий раунд тарифної війни зі Сполученими Штатами.

Причиною цього процесу є купівля російської нафти. Це призведе до того, що нафтопереробні підприємства країн глобального Півдня поступово відмовлятимуться від своїх зв'язків і контрактів з Росією. В Індії це вже відбувається, незважаючи на відсутність закону Грема. Прийняття такого законопроєкту лише посилить прагнення індійських нафтовиків знизити свою залежність від російського нафтового ринку. Варто зазначити, що російська нафта ніколи не була основною на індійському ринку; це скоріше був продукт преміум-класу, який дозволяв закуповувати більш дешеву нафту, переробляти її на нафтопродукти та продавати за кордоном за долари та євро. Якщо така можливість зникне, російська нафта для Індії втратить свою актуальність. Така ж ситуація спостерігається і в інших країнах, за винятком Китаю, для якого імпорт російської нафти має ще й важливий політичний аспект. Проте виникає питання: чи буде Пекін наполягати на цьому аспекті, якщо з’являться реальні загрози для його економіки?

Читайте також: Останній яструб Америки. Колонка Віталія Портникова

Отже, зазначена схема лише посилить проблеми, які виникатимуть в російському нафтовому секторі в найближчі місяці. Якщо Україні вдасться продовжувати атаки на російські НПЗ, це може призвести до збільшення обсягів нафти, які Росія прагнутиме реалізувати на міжнародному ринку. Ключовим моментом є запобігання продажу цієї нафти. Це, в свою чергу, вимагатиме істотного зменшення обсягів видобутку.

Сьогодні ми обговорюємо паливну кризу. Проте до проблем у сфері нафтопереробки має приєднатися також криза видобутку нафти. І ця криза повинна бути такою, щоб Росія не змогла відновити свої нафтові та нафтопереробні потужності протягом найближчих десятиліть.

В дійсності, це є найефективніший шлях до миру для всього людства, а не якісь переговори чи угоди. Росія, позбавлена фінансових ресурсів, стає країною, з якою можна вести справи. Проте, Росія з ресурсами перетворюється на загрозливого агресора, який несе небезпеку для світу. Сенатор добре усвідомлював цю закономірність еволюції російської держави та суспільства.

Отже, необхідно вжити заходів для ліквідації нафтопереробної галузі Росії, завдаючи удари по її інфраструктурі. Важливо позбавити Росію можливості експортувати нафту, зокрема, шляхом атак на нафтові порти та запровадження санкцій проти тих країн, які продовжують купувати цей небезпечний ресурс. Альтернативно, можна загрожувати введенням мит для таких держав. Мета полягає у скороченні видобутку нафти, а в перспективі — у його повному припиненні на території Російської Федерації. Слід спонукати росіян зосередитися на вирішенні внутрішніх проблем і розвитку своєї країни, а не шукати вирішення шляхом агресії, війни, насильства та грабежів.