Ключові моменти щодо Німеччини та Фрідріха Мерца: на що Україні варто звернути увагу, щоб зберегти підтримку з боку ФРН.

У травні цього року українці з ентузіазмом зустріли призначення Фрідріха Мерца канцлером Німеччини, вважаючи, що тепер світ стане свідком справжнього Zeitenwende ("поворотний момент" – термін, впроваджений колишнім канцлером Олафом Шольцем у його промові в Бундестазі 27 лютого 2022 року, всього через кілька днів після початку повномасштабної агресії Росії проти України, що відзначало суттєвий перегляд у безпековій та оборонній політиці Німеччини – Ред.). Після майже піврічного керівництва Мерца можна робити попередні висновки: що вдалося новому канцлеру, а що ще потребує уваги; на які аспекти Україні слід акцентувати, щоб перетворити поворотний момент Мерца на реальність.

Фрідріх Мерц висловлює чітку позицію: Росія проводить гібридну війну проти Німеччини, намагаючись радикально змінити політичну ситуацію в Європі. Поява "невідомих" дронів у повітряному просторі Німеччини та НАТО є одним із методів Кремля для дестабілізації політичного ландшафту в самій Німеччині. Ще до рішення союзників на цьогорічному саміті НАТО в Гаазі про збільшення оборонних витрат до 5% ВВП, уряд Мерца стикається з численними серйозними економічними викликами. Хоча Міністерство економіки Німеччини трохи поліпшило прогноз зростання економіки на 2025 рік, його показник залишається досить скромним – 0,2%. Для порівняння, у 2021 році економіка Німеччини зросла на 2,7%.

У зв'язку з необхідністю підвищення витрат на оборону, зокрема через розширення чисельності збройних сил Німеччини до 260 тисяч військовослужбовців та активізацію підтримки Києва, оскільки адміністрація Трампа відкрито заявила, що більше не буде покривати "порожні чеки" для України, у 2026 році федеральний уряд Німеччини зіткнеться з новими серйозними викликами, які вплинуть на допомогу Україні. Частково це вже почав озвучувати Фрідріх Мерц, закликаючи до реформування витрат на соціальне забезпечення. Зокрема, у 2026 році заплановано збільшення внесків на медичне та пенсійне страхування.

Усі ці проблеми можуть не лише спровокувати розкол у правлячій коаліції консервативного блоку ХДС/ХСС та лівоцентристської СДПН, а й призвести до ще більшого зростання рейтингів ультраправих, популістських і відверто проросійських сил у Німеччині. Так, наприклад, наприкінці вересня 2025 року, за даними опитування інституту Insa на замовлення таблоїду Bild, проросійська й ультраправа популістська "Альтернатива для Німеччини" (AfD) посіла перше місце з 26%, випередивши блок ХДС/ХСС на 1%.

Дізнайтеся більше про ключові виклики, які стоять перед урядом Фрідріха Мерца, а також про те, як вони впливають на підтримку України. В цій статті використано численні інтерв'ю з чиновниками та експертами, проведені в Берліні та кількох містах східних земель Німеччини.

Соціальна реклама Бундесверу вже давно заполонила вулиці німецьких міст. На численних зупинках громадського транспорту та на фасадах залізничних станцій можна побачити великі плакати з зображеннями військовослужбовців Німеччини та закликами приєднатися до збройних сил країни.

За словами голови оборонного комітету Бундестагу Томаса Рьовекампа, з яким ми поспілкувалися під час інтерв'ю в німецькому парламенті незабаром після його зустрічі з українськими представниками оборонної промисловості, німці переосмислили своє ставлення до національної безпеки та існуючих загроз.

Протягом десятиліть у Німеччині існувала віра у вічний мир. Саме з цієї причини колишній федеральний канцлер Олаф Шольц оголосив про важливий етап, відомий як Zeitenwende. Це стало не лише зміною в організації та ресурсному забезпеченні Бундесверу, а й викликом для всього суспільства, яке почало усвідомлювати необхідність захисту миру, свободи та демократії, – зазначив у інтерв'ю ТСН.ua Томас Рьовекамп.

Українцями ці дії можуть справедливо сприйматися як дуже запізнілі. Проте для такої країни як Німеччина -- це величезний прорив. Адже навіть після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну тема повернення до військової служби, яку Ангела Меркель призупинила у 2011 році через "зменшення військових загроз", не одразу постала у внутрішньому німецькому дискурсі.

Вперше про те, що призупинення військової служби було помилкою, сказав міністр оборони Борис Пісторіус навесні 2023 року. А вже через пів року після цього німецька розвідка попередила: Росія може бути готовою до військового протистояння з НАТО до 2029-2030 років. Зараз Бундестаг відклав законопроєкт Пісторіуса про нові правила призову на військову службу. Втім, не через те, що хтось виступає проти створення боєздатних німецьких ЗС. Блок ХДС/ХСС вважає, що документ має містити чіткі терміни переходу від добровільного до обов'язкового призову.

Як представник СДПН, Борис Пісторіус вважає, що відновлення військової служби має базуватися лише на добровільних основах, пропонуючи розсилати анкети для тих, хто бажає приєднатися до Бундесверу. Натомість у блоці ХДС/ХСС переконані, що цей підхід не дасть результату, тому в планованому законодавстві вони хочуть закріпити положення про повернення обов'язкового призову з чіткими термінами служби.

Відверто проросійські сили, такі як AfD, цим користуються, маніпулюючи, що цей поспіх може свідчити про плани направити німецьких солдатів до України. Глава AfD Аліс Вайдель порекомендувала канцлеру Фрідріху Мерцу і фракції СДПН у Бундестазі їхати до України, "якщо хтось хоче війни". Проте, як не дивно, попри суперечності всередині самої AfD, публічно Аліс Вайдель підтримує ідею повернення до добровільного призову. Але при цьому вона маніпулює тезами на кшталт: "німецькі солдати не мають брати участі в міжнародних операціях", та "наші діти ніколи не загинуть за Україну", маючи на увазі саме можливу майбутню участь ФРН у "силах запевнення" на території України.

Виступаючи проти надання військової допомоги Україні, бо це лише провокує ескалацію й підвищує ризики для самої Німеччини, AfD вийшла на перше місце в рейтингах. Відрив від ХДС/ХСС незначний, але тенденції мають загрозливий характер.

Отже, Україні необхідно активізувати свої комунікаційні стратегії, враховуючи те, що зменшення підтримки з боку США вже призвело до відкритої ескалації з боку Росії. Наявність великої кількості "невідомих" дронів у небі Німеччини та НАТО лише підтверджує цю ситуацію. Крім того, керівник Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер, який раніше обіймав посаду посла Німеччини в Україні, зазначив, що спалах гарячої конфронтації з Росією може трапитися будь-якої миті до 2029 року.

Цього року Німеччина святкувала 35-річчя свого об'єднання, але в політичному контексті між західними та східними землями все ще існують помітні розбіжності. На дострокових виборах до Бундестагу, які відбулися 23 лютого 2025 року, блок ХДС/ХСС здобув значну перемогу в західних, північних і південних регіонах, тоді як партія AfD отримала підтримку саме на Сході країни. Якщо ви нині відвідаєте східні міста Німеччини, то побачите, що поряд із соціальною рекламою Бундесверу домінують політичні плакати AfD, в той час як постери від ХДС/ХСС або інших партій майже відсутні.

Лише на початку жовтня 2025 року, через вісім місяців після дострокових виборів до Бундестагу, й коли за опитуваннями AfD вийшла на перше місце, Фрідріх Мерц оголосив про нову стратегію своєї партії щодо підвищення присутності у східних федеральних землях, бо, за його словами, ігнорувати зростаючий рейтинг правих популістів більше не можна. І канцлер має рацію, адже на кону не лише досить непроста дискусія щодо повернення до обов'язкового призову (деякі німецькі експерти закликають зробити це негайно, не чекаючи появи російських танків умовно в Берліні), а й реформа системи соціального забезпечення.

"Сучасна держава загального добробуту вже не в змозі покривати свої витрати лише за рахунок виробництва в економіці," -- зазначив Фрідріх Мерц.

Саме тому різні німецькі політики час від часу закликають переглянути чи навіть повністю відмінити соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують як німці, так й українці за програмою тимчасового захисту. Звичайно, в Україні звертають увагу на заяви тих німецьких політиків, які закликають до перегляду чи відміни відповідних виплат саме для українців у Німеччині. Наприклад, для непрацевлаштованих чи чоловіків призовного віку.

Однак насправді більше 60% українців у працездатному віці, які перебувають у Німеччині, мають роботу та сплачують податки до федерального бюджету. Це важливо постійно підкреслювати, особливо для німецьких політиків-популістів, які маніпулюють темою соціальних виплат, орієнтуючись на українців. Реальна проблема полягає у зменшенні кількості працездатного населення через демографічні зміни в Німеччині, тому система соціального забезпечення потребує комплексних реформ.

У березні Німеччина внесла зміни до своєї конституції, ослабивши положення щодо боргового гальма, скасувавши ще одну поправку, прийняту під час канцлерства Ангели Меркель. Це рішення було спрямоване на збільшення інвестицій у інфраструктуру, оборону та підтримку України. Було створено спеціальний фонд на суму 500 мільярдів євро. Німецькі економісти висловлювали надії, що це сприятиме активізації економічного зростання. Проте їхні прогнози виявилися занадто оптимістичними: за даними Міністерства економіки Німеччини, у 2025 році зростання економіки складе лише 0,2%.

Це прекрасне тло для ультраправих, популістських і проросійських політиків, які пропонують легкі й прості рішення. Адже німецькому суспільству доведеться не лише збільшити свої витрати на медичне й пенсійне забезпечення. Гроші потрібні й на виконання зобов'язань ФРН перед НАТО: збільшення чисельності ЗС Німеччини та витрат на оборону до 5% ВВП. До того ж, збільшення кількості "невідомих" безпілотників у повітряному просторі Німеччини лише підсилює тези німецьких ультраправих і проросійських політиків, створюючи психологічний ефект тиску на німецьке суспільство в бажанні відгородитися від решти світу й війни.

У розмові з ТСН.ua віцепрезидент німецької Федеральної академії політики безпеки (BAKS) Маркус Вельке відкрито закликав німецьке населення готуватися до можливих негативних сценаріїв. Він зазначив, що провокації з "невідомими" дронами в повітряному просторі Німеччини стають дедалі серйознішими. За його словами, європейським арміям, включаючи Німеччину, бракує як досвіду, так і відповідних систем для протидії дронам. Крім того, неофіційні джерела в німецьких військових колах вказують на ще одну проблему.

"В Україні наразі діє режим воєнного стану, тоді як ми живемо в умовах відносного миру. Якщо наш військовий чи пілот вирішить знищити російський дрон або винищувач, що призведе до загибелі наших громадян, він понесе відповідальність перед законом і може навіть опинитися за ґратами", - зазначив один з генералів Німеччини у відповідь на запитання ТСН.ua.

Україна має можливість поділитися з Німеччиною своїм неперевершеним практичним та технологічним досвідом у протидії атакам російських дронів. Це дозволить уряду Фрідріха Мерца підкреслити роль України у зміцненні безпеки не лише ФРН, а й усієї Європи.

По-перше, це може сприяти збільшенню внеску Німеччини до американсько-натівської ініціативи PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), яка передбачає закупівлю американського озброєння для України за рахунок європейських держав, з координацією з боку НАТО. На даний момент шість країн-членів НАТО вже надали фінансування для чотирьох пакетів оборонної підтримки Україні на суму 2 мільярди доларів (загалом до ініціативи приєдналися 17 країн). Зокрема, Німеччина взяла на себе фінансування третього пакету на 500 мільйонів доларів, що є частиною загальної допомоги, яку вона обіцяла Україні на суму понад 2 мільярди євро.

По-друге, в майбутньому це може суттєво вплинути на те, як німці сприйматимуть свою участь у "силах запевнення", що можуть включати миротворчі або військові контингенти. На даний момент німецькі політики остерігаються відкрито обговорювати можливість відправлення солдатів до України, поки тривають активні бойові дії і не буде встановлено режиму припинення вогню. Проте, у своєму інтерв'ю ТСН.ua професор Постдамського університету Зенке Найтцель ставить запитання: "Якщо війська не перебувають на передовій, то якою є мета їх відправки до України?".

Проте з практичною оборонною та технологічною співпрацею України та Німеччини є відчутні проблеми, які в дискусіях з німецькими посадовцями та експертами постають поруч із корупційними викликами, що породжують недовіру до Києва.

На початку жовтня під час візиту до США українська делегація обговорювала з представниками Пентагону, Конгресу та військовими реалізацію ініціативи Drone Deal -- закупівлю українських дронів у межах п'ятирічної угоди та спільне виробництво окремих зразків. Щось схоже Київ міг би запропонувати й Берліну. До того ж, вже були повідомлення, що Німеччина фінансує окремі проєкти з виробництва певних видів безпілотників в Україні, зокрема з виявлення артилерії.

Єврокомісар з оборони та космічних технологій Андрюс Кубілюс активно представляє концепцію "стіни дронів" на східному кордоні НАТО. Проте, дану ініціативу поки що не сприймають серйозно в Парижі та Берліні. Неофіційно німецькі збройні сили висловлюють занепокоєння щодо недостатності засобів протидії безпілотникам та посилаються на досвід України у цій сфері.

На початку цього місяця дев'ять держав Альянсу разом з Україною об'єднали свої зусилля для підтримки Данії у протидії можливим загрозам з боку безпілотників. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що це є яскравим прикладом швидкої та ефективної співпраці, що стала можливою завдяки НАТО. "Ми будемо використовувати цю модель для реагування на гібридні загрози, зокрема й ті, що походять від дронів", - додав він після зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу в Брюсселі 15 жовтня.

Натомість німецькі політики не мають наміру вкладати значні кошти в технології, які можуть стати застарілими протягом наступного року. Однак це не означає, що українським чиновникам і представникам відповідних галузей не слід продовжувати переконувати своїх німецьких колег у важливості спільного виробництва систем протиповітряної оборони, які захищатимуть не лише Україну, а й німецьких громадян.