Мільярдер не висловив осуд щодо вторгнення в Україну і продовжує отримувати прибутки від війни. Протягом 60-годинної бесіди журналісти змогли заглянути у внутрішнє коло Кремля, де дотримуються принципу "заробляємо гроші, але не втручаємось у політику".
Журналісти видання The Economist провели детальну бесіду з Андрієм Мельниченком, одним із найбагатших людей Росії, мільярдером і засновником компанії "Єврохім", що займається виробництвом добрив, а також вугільної корпорації СУЕК. У їхній розмові Мельниченко був охарактеризований досить прямо: він, напевно, не є частиною антипутінської опозиції. Не висловлюючи критики на адресу війни в Україні, він залишається інсайдером, чиї підприємства сприяли підтримці військової економіки.
У вступному розділі The Economist підкреслює, що Мельниченко "не відрізняється благородством". Після того як він керував своїми підприємствами за межами Росії, у 2023 році він повернувся, коли можливості для ведення глобального бізнесу істотно зменшилися. Як і багато інших олігархів, він дотримувався правил Путіна — заробляти гроші, але уникати втручання у політичні справи.
В даний момент його охопила тривога щодо майбутнього Росії, оскільки він та його колеги-олігархи більше не в змозі ігнорувати "деградацію держави, за зануренням якої в деспотію вони спостерігали".
На думку Андрія Мельниченка, коли достатня кількість росіян усвідомить, що нескінченні бої в Україні не мають сенсу і що вони розплачуються за це, Путін буде змушений вжити якихось вражаючих заходів, щоб вийти з глухого кута. Саме тому варто стежити за Росією, щоб не пропустити ознак втоми чи невдоволення.
Це перший випадок, коли російський олігарх висловлює свої думки так відверто. Видання надало йому цю платформу не тому, що підтримує всі його погляди чи вважає його захисником демократії та прав людини. Насправді він є прагматиком, зацікавленим у процвітанні своїх бізнесів. Тому його звернення може знайти відгук у суспільстві, де невдалі війни, зокрема поразка в японсько-російській війні 1905 року, спонукали промисловців до вимог політичних реформ.
Інтерв'ю з російським олігархом Андрієм Мельниченком: внутрішній погляд на конфлікт в Україні.
Мельниченко попереджає Захід про небажаність прагнення, щоб Росія впала в безлад. У своїй статті з назвою "Чому розпад Росії може стати загрозою для всього світу" він висловлює основну ідею: після завершення російсько-українського конфлікту, РФ повинна стати активним учасником нової системи безпеки.
Мельниченко підкреслює, що на даний момент Росія володіє суверенітетом, що означає здатність приймати власні рішення. Водночас, західні країни, у контексті війни між Росією та Україною, намагаються або знищити, або суттєво обмежити цей суверенітет. Він вважає цей підхід хибним і впевнений, що всі західні стратегії щодо майбутнього Росії після війни передбачають або втрату, або обмеження її суверенітету, що, на його думку, є негативним явищем. Мельниченко виділяє чотири ключові аспекти.
Перший варіант описує ситуацію, в якій Росія опинилася в стані приниження, ведучи скромне життя на окраїні західного світу.
Другий аспект полягає в її інтеграції "в китайську орбіту".
Третій варіант передбачає поділ Росії на частини, що призведе до її швидкої дестабілізації.
* Четвертий -- її перетворення на обложену фортецю, де технології та суспільство не зможуть розвиватися через "стан постійної надзвичайної ситуації".
На думку Мельниченка, щоб уникнути негативних сценаріїв, є лише одна альтернатива -- підтримка перетворення Росії на суверенну державу, яка ставить добробут своїх громадян на перше місце, але при цьому є передбачуваною для зовнішнього світу. При цьому "суверенітет" у його розумінні -- це не лише питання держави: ним повинні володіти великий бізнес, громадяни та громадські інститути.
Мельниченко вважає, що нині "світ має вирішити", і це не питання покарання для Росії чи її прощення, а скоріше вибір між двома можливими шляхами розвитку. Перший шлях полягає в тому, щоб великі країни "знову почали цінувати суверенітет одна одної".
"Другий маршрут вже доставив нас до тієї точки, де ми тепер знаходимося," -- проголосив він.
У редакційній ноті до статті Мельниченка журнал "The Economist" дійшов висновку: хоча підприємець і не наполягає на необхідності усунення Володимира Путіна з його поста, зміни, про які він говорить, неминуче сприятим завершенню авторитарного правління президента Росії.
Андрій Мельниченко, російський бізнесмен та олігарх: ключові факти та інформація.
Андрій Мельниченко народився 1972 року в Гомелі, Білорусь, у родині викладачів. Бізнесом почав займатися під час навчання в університеті, відкривши пункт обміну валют на території гуртожитку. На початку 1990-х років на тлі розпаду Радянського Союзу та появи нової ринкової економіки Андрій Мельниченко та його партнери заробили перші 50 тисяч доларів США від діяльності пунктів обміну валют, що дозволило їм отримати ліцензію Центрального банку Росії. У 1993 році став співзасновником МДМ-Банку, який згодом став одним із найуспішніших і найбільших російських приватних банків. На початку 2000-х створив три компанії: СУЕК (вугільна промисловість), ЄвроХім (добрива) та ТМК (металургія).
У 2023 році Андрій Мельниченко посів перше місце в рейтингу "110 найбагатших російських бізнесменів", опублікованому журналом Forbes, із статком у 25,2 млрд доларів. Того ж року його статок зменшився на 7 мільярдів.
Мельниченко перебуває під санкціями США та інших країн як "член найближчого оточення Володимира Путіна" та як бізнесмен, діяльність якого "приносить дохід російському режиму".
У 2023 році стало відомо, що російський мільярдер Мельниченко здійснив переказ 32 мільярдів рублів до фонду "Сіріус", заснованого за ініціативою Путіна. Наразі цей фонд опинився під загрозою конфіскації активів, оскільки Генеральна прокуратура вимагає вилучення у нього енергетичної компанії "Сібеко".
Цей момент змусив Мельниченка усвідомити важливість забезпечення прав на власність у контексті російської політичної системи.
У травні 2025 року бізнесмен вперше зустрівся з Путіним в Кремлі. Розмова стартувала після опівночі і тривала більше години. Мельниченко поділився з Путіним інформацією про розміри свого промислового бізнесу, який, за його підрахунками, становить близько 1% ВВП Росії, і висловив бажання активніше долучатися до суспільних процесів.
Мільярдер зізнався Путіну, що російська бізнес-еліта помилково намагалася відокремити власне майбутнє від майбутнього країни.
"Не можна мати одну країну для заробляння грошей, а іншу -- для безпеки, майбутнього сім'ї та справжнього життя", -- сказав він і подякував Путіну за те, що той "допоміг йому прозріти".
Перед початком повномасштабної війни з Україною Мельниченко мав намір заснувати міжнародну компанію, яка б не була прив'язана до жодної конкретної країни. Проте введені санкції та розподіл світової економіки змусили його змінити цю стратегію.
"Світ виявився зовсім іншим, ніж я його малював у своїх думках. Глобального миру немає. Немає універсальних норм... Ви усвідомили це раніше за нас," -- зауважив він Путіну.
Спочатку мільярдер розраховував перечекати кризу за межами РФ, однак згодом дійшов висновку, що протистояння із Заходом та фрагментація світової економіки набудуть довгострокового характеру. За його словами, у нього вперше виникло відчуття, що у нього "немає іншої країни, крім Росії".
Мельниченко висловлює думку, що російська влада сприймає війну з Україною не лише як локальний конфлікт, а як частину більш широкої протидії Заходу. Він не відкидає можливість ескалації війни до інших регіонів та ймовірності використання ядерної зброї. Водночас, він активно співпрацює зі Збройними силами РФ, аби захистити свої підприємства від атак дронів, а також з розвідувальними службами для попередження диверсій. Мельниченко не планує відкрито виступати проти нинішньої системи і сподівається стати частиною її потенційної трансформації, як зазначають кореспонденти The Economist.
Андрій Мельниченко перебуває у шлюбі з Олександрою Ніколіч, громадянкою Сербії, яка також підпадає під санкції. У їхній родині є двоє дітей.
Нагадаємо, раніше олігарх скаржився на атаки українських дронів на його хімічні заводи.
У 2022 році одна з яхт Андрія Мельниченка була піддана арешту.
#Росія #Економіка #Україна #Бізнес #Китай (регіон) #Московський Кремль #Демократія #Володимир Путін #Японія #Західна Європа #Суспільство #Опозиція (політика) #Валюта #Білорусь #Підприємництво #Корпорація #Світ #Суверенітет #Сербія #Олігарх #Олігархія #Суверенна держава #Архітектура #Надзвичайна ситуація #Фортеця #Добриво #Forbes #«The Economist» #Був у Донбасі #Тиран #Удачі!
