Путін опинився в безвихідній ситуації та готовий вступити у конфлікт із НАТО — The Telegraph.

Путін може вжити заходів до загострення ситуації.

Президент Росії Володимир Путін опинився в безвихідному становищі, програючи економічну війну швидше, ніж здобуваючи військові переваги в Україні. Експерти попереджають: у відповідь на кризу в РФ і нездатність захистити нафтову інфраструктуру Путін може вжити заходів до загострення ситуації., шукаючи легкі цілі, зокрема в НАТО.

Про це йдеться у статті The Telegraph.

Путін виявився в безвихідній ситуації — його економічні втрати зростають набагато швидше, ніж він досягає військових успіхів в Україні. Так званий "великий наступ" Росії, покликаний змінити перебіг подій, зазнав краху влітку: щоденні втрати становлять близько 800 осіб, а результатів фактично немає. Кремль не зміг пробити українську оборону або суттєво вплинути на хід конфлікту.

"Росіяни продовжують переслідувати нас і полюють на мирних жителів дронами -- це жахлива практика, але стратегічних цілей вони не досягають", -- зазначив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Одночасно в Росії спостерігається ситуація, що нагадує останні дні Першої світової війни, коли втома від конфлікту підірвала внутрішню стабільність Німеччини після невдалого наступу кайзера. Українські дрони наносять значні удари по російським нафтопереробним підприємствам, змушуючи Москву шукати паливо через імпорт з Китаю, Північної Кореї та Білорусі.

За даними агентства "Нефтегаз", майже 38% нафтопереробних потужностей РФ виведено з ладу. Чергова атака цього тижня пошкодила Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за 2000 км від України -- це найглибший удар по російській території від початку війни.

"Вони мають величезні площі, які не підлягають захисту з допомогою систем протиповітряної оборони. Росія не в змозі забезпечити безпеку цих об'єктів," -- підкреслив Загороднюк.

Він акцентував, що класична війна вже стала частиною історії: важка техніка Росії не має значного впливу на ситуацію. Сучасний конфлікт перетворився на змагання технологій, і в цій сфері Україна має сильні позиції.

The Wall Street Journal повідомляє, що адміністрація президента США Дональда Трампа вже надає Києву допомогу в галузі далекобійної розвідки -- крок, на який попередній президент Джо Байден так і не наважився.

Після "дружньої" зустрічі Трампа і Путіна на Алясці два місяці назад, весь оптимізм розвіявся.

"Наша система відносин руйнується, і винні в цьому американці", -- заявив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

У 20 регіонах Росії запроваджено нормування пального: на заправках дозволено купувати не більше 30 л, а бензин А-95 подекуди зник із продажу. Якщо 2023 року РФ виробляла 9,7 млн барелів нафти на добу, то зараз -- лише близько 9 млн, і цей показник може впасти до 7,5 млн, за оцінками Goldman Sachs.

Через кризу в переробці накопичуються запаси сирої нафти, які ніде зберігати. Високі відсоткові ставки й податковий тиск душать банківську систему.

За підрахунками Centre for Research on Energy and Clean Air, експортні доходи Росії від нафти, газу й вугілля знижуються вже третій рік поспіль -- у серпні вони впали до 546 млн євро на день, що є новим мінімумом.

Це вже не дає змоги утримувати військові витрати, які "з'їдають" близько 10% валового внутрішнього продукту країни. Резерви фонду зменшилися до менш ніж 2% від економічного обсягу. Кремль у пошуках нових фінансових можливостей — навіть розглядає введення "податку на паразитизм" для тих, хто не займається трудовою діяльністю (за винятком пенсіонерів та осіб з інвалідністю).

Економіка, що штучно стимулюється військовими витратами, виглядає зростаючою лише на документах. Фінансові установи змушені надавати кредити оборонному сектору, що неминуче може призвести до фінансової кризи в банківській системі.

Ситуацію ускладнює також ймовірність падіння цін на нафту — Саудівська Аравія та інші держави Перської затоки можуть знову наситити ринок. Згідно з прогнозами EIA, до 2026 року вартість бареля нафти може знизитися до 50 доларів, а Goldman Sachs не виключає навіть можливості падіння до 40 доларів у випадку уповільнення світової економіки. Це викликає асоціації з кризою 1980-х, яка призвела до колапсу СРСР.

Для Західних країн зниження цін на нафту перетворюється на своєрідну "податкову пільгу" — геополітичні переваги знову починають грати на їхню користь.

Саме тому, вважає Загороднюк, Путін може вжити заходів до загострення ситуації..

"Коли ситуація складається не найкращим чином, він завжди готовий підвищити ризики. Щоб уникнути поразки, він може вирішити вийти за межі України," -- зазначив колишній міністр оборони.

На думку експертів зі Східної Європи, ризик розширення війни на континенті зараз "надзвичайно високий". Хоча з погляду Заходу такий крок видається самогубством -- Путін може шукати легші цілі, зокрема Молдову чи прикордонні райони НАТО.

Російська військова економіка функціонує на максимальних обертах, в той час як європейські держави лише починають посилювати свої оборонні спроможності. Час для активних дій Путіна швидко минає.

Найбільш уразливими зонами є естонське місто Нарва, де близько 85% мешканців — етнічні росіяни, а також Сувальський коридор, що з'єднує Білорусь та Калінінград. Будь-які провокації в цих регіонах можуть спричинити серйозні наслідки для Заходу.

Загороднюк також підкреслює важливість геополітичного аспекту: між Путіним і Сі Цзіньпіном, лідером Китаю, може існувати неформальна домовленість. Росія активно провокує НАТО через повітряні інциденти та кібератаки, в той час як Китай підтримує її економіку, щоб Америці не вдалося зосередити увагу на Тайвані.

У липні міністр закордонних справ Китаю Ван Ї прямо повідомив європейським дипломатам, що Пекін має інтерес у тому, щоб Росія "продовжувала участь у війні", щоб Вашингтон не зміг зосередити свою увагу на Азійському регіоні.

Аналітики RBC Capital зазначають, що Китай активно поповнює свої стратегічні резерви нафти, в той час як американські розвідслужби висловлюють підозри, що це може свідчити про підготовку до потенційної конфронтації щодо Тайваню.

Цей час є критичним і ризикованим — ситуація може ускладнитися ще більше, якщо Захід проявить свою уразливість. Одним із шляхів ефективної реакції може стати економічний тиск: заблокувати данські протоки для "тіньового флоту" Росії, що порушує правила екології.

Загороднюк звертає увагу на те, що схожа ситуація мала місце під час Кримської війни 1853-1856 років. Тоді Росія зазнала невдачі не через військові поразки, а внаслідок колапсу фінансової системи та інфляції. Її феодальна армія не змогла витримати змагання з технічно прогресивними арміями Західних країн.

Цар Микола I, який був переконаний, що Британія й Франція не втрутяться, зрештою змушений був прийняти поразку, бо війна стала занадто дорогою.

Дивно, але навіть у ті часи знаходилися прихильники "сильного лідера". Як зазначав Карл Маркс у New York Daily Tribune, "деякі автори" приписували монарху "особливу мудрість і проницливість, які нібито притаманні великим політичним діячам".

Як зазначив автор статті, деякі речі, схоже, ніколи не змінюються.

На фоні частих випадків порушення кордонів НАТО російськими безпілотниками та літаками, європейські керівники стурбовані: континент опинився в "сірих зонах" війни. Як зазначає CNN, експерти порівнюють дії Кремля з "варінням жаби", коли поступове зростання напруги перевіряє готовність і єдність Заходу. Колишній генеральний секретар Альянсу Джордж Робертсон закликає терміново підготувати цивільну інфраструктуру до можливих серйозних потрясінь. Додаткову невизначеність у ситуацію вносять непередбачувані сигнали від американського керівництва, зокрема від Трампа.