Путін визнав існуючі труднощі: Кремль намагається компенсувати дефіцит бюджету за рахунок населення, - Forbes.

Володимир Путін офіційно підтвердив, що економіка переживає уповільнення, охарактеризувавши це як "усвідомлений вибір".

19 січня Міністерство фінансів Російської Федерації оприлюднило звіт щодо виконання державного бюджету за 2025 рік. Згідно з цим документом, дефіцит бюджету становив 2,6% від валового внутрішнього продукту (ВВП). Водночас, доходи країни від експорту нафти та газу у 2025 році знизилися до 8,48 трильйона рублів ($111,2 мільярда), що приблизно на 24% менше, ніж у 2024 році, коли Росія отримала 11,13 трильйона рублів ($146 мільярдів).

Ці відомості відповідають висловлюванням кремлівського лідера Володимира Путіна, який відкрито підтвердив, що Російська Федерація стикається з уповільненням економічного розвитку, зазначає Forbes.

На своїй щорічній пресконференції в грудні 2025 року Путін обговорив широкий спектр питань, серед яких були і триваюче вторгнення в Україну, міжнародні санкції, торговельні відносини та ситуація в російській економіці. Виступаючи зокрема щодо економічної ситуації, він визнав, що країна переживає певні складнощі.

У 2025 році зростання валового внутрішнього продукту прогнозується на рівні 1%. Це свідоме рішення, ухвалене урядом, Центральним банком та іншими лідерами країни, пов'язане з процесом таргетування інфляції. Варто підкреслити, що в цілому це завдання виконується успішно: мета полягала в зниженні інфляції принаймні до 6%, і за попередніми оцінками вона, ймовірно, складе близько 5,7-5,8% за підсумками року. Проте уповільнення темпів економічного розвитку є свідомим вибором, своєрідною ціною за підтримку стабільності економіки та макроекономічних показників. Дефіцит державного бюджету становить 2,6%, - повідомив Путін на конференції.

Щоб подолати проблеми уповільнення економічного зростання, кремлівський лідер оголосив, що російському уряду слід підвищити податок на додану вартість (ПДВ). Він підкреслив, що такий крок стане "найбільш коректним, справедливим і прозорим рішенням для вирішення викликів", які постали перед економікою Російської Федерації.

Слідом за прес-конференцією Путіна, 1 січня Мінфін Росії оголосив про підвищення акцизів з 20% до 22%. Крім того, уряд заявив про введення нових податків на електроніку, включаючи ноутбуки і смартфони. У відповідь на ці податкові нововведення бізнес, що працює в Росії, підняв ціни на свої товари і послуги.

Логістичні фірми вже збільшили свої тарифи на 10-20%, в той час як витрати на послуги громадського харчування, фітнесу, приватної медицини та освіти піднялися в середньому на 8-10%. Крім того, ціни на IT та цифрові послуги зросли на 5-7%, як зазначено в матеріалі.

Оголошення про підвищення податків, разом із рішенням бізнесу підвищити ціни та зростаючою інфляцією, викликало обурення серед населення. За даними звіту Джеймстаунського фонду (Jamestown Foundation), в Росії спостерігається зростання протестних акцій, на яких громадяни висловлюють занепокоєння щодо економічної ситуації. Хоча ці демонстрації поки що невеликі за чисельністю, росіяни починають відчувати наслідки соціально-економічних змін, що пов’язані з уповільненням економіки, а також з підвищенням податків і цін.

Російський бізнес також стає все більш песимістичним у своїх оцінках поточної ситуації.

Попри зусилля уряду, ситуація залишається складною. Відповідно до звіту про зростання валового внутрішнього продукту, опублікованого Світовим банком, у 2025 році економічне зростання Росії складе лише 0,9%. Для порівняння, у 2023 та 2024 роках зафіксовано зростання на рівні 4%.

Світовий банк передбачає, що, з огляду на існуючі тенденції, економічний ріст Російської Федерації у 2026 році становитиме лише 0,8%. Фахівці банку зазначають, що причинами економічного спаду є "війною спотворена економіка, де жорстка монетарна політика, зменшення обсягів приватного кредитування та нестача робочої сили призвели до уповільнення цивільного виробництва".

Санкції, накладені міжнародним співтовариством у відповідь на агресію проти України, суттєво ускладнили економічну ситуацію в Росії. Згідно з інформацією з бази даних санкцій Атлантичної ради, країна понесла втрати в десятки мільярдів доларів. Більше тисячі компаній призупинили або зупинили свою діяльність на території Росії, що ще більше знизило доходи державного бюджету.

Внаслідок цього країна опинилася в значній залежності від експорту енергетичних ресурсів та функціонування оборонної промисловості. Нові санкції, накладені США, Великобританією, ЄС та іншими державами на енергетичний сектор і "тіньовий флот", ще більше скоротили прибутки від видобутку нафти і газу.

Нарешті, триваюча повномасштабна війна вдарила по ринку праці та виробництву. Сотні тисяч працездатних чоловіків були мобілізовані. Їхній відхід із заводів і бізнесу призвів до кадрового голоду. Крім того, десятки тисяч солдатів повертаються з війни з ампутаціями або важкими пораненнями, що не дозволяє їм повернутися до роботи в промисловості. Втрати на фронті також посилюють дефіцит робочої сили. Через це виробляється і пропонується менше товарів і послуг, падають продажі і доходи, що гальмує зростання економіки.

Загалом, інформація від Міністерства фінансів РФ та Світового банку вказує на те, що росіянам слід підготуватися до важкого фінансового періоду у 2026 році. Президент Путін вже визнав уповільнення економічного зростання, а міністр економічного розвитку Максим Решетніков раніше зазначав, що країна "на межі рецесії". Ці тривожні сигнали змусили уряд вжити заходів, зокрема підвищити податки, щоб зменшити негативні наслідки від поточних і майбутніх економічних труднощів.

Проте, журналісти зазначають, що наразі неможливо з упевненістю стверджувати, чи Росія переживе рецесію у 2026 році.

Раніше УНІАН повідомляв, що у Трампа вже мріють про угоди з Росією після війни. Там вірять, що в цьому процесі американські інвестори збагатяться. Однак ті, хто раніше відігравав певну роль в економічному секторі РФ, ставляться до цієї перспективи менш оптимістично.

Також ми зазначали, що Європейський Союз збільшив обсяги імпорту "блакитного пального" з Російської Федерації. Згідно з оцінками видання, у перший місяць нового року середньодобові поставки російського природного газу до Європи через підводний газопровід "Турецький потік" зросли на 10,3% у порівнянні з тим же періодом минулого року.