Президент Сполучених Штатів наголосив, що дає російському та українському лідерам чотири місяці для завершення війни - а якщо цього не відбудеться, він посилить тиск і на Росію, і на Україну.
Тривога президента Трампа є зрозумілою. Лише кілька місяців залишилося до старту повноцінної передвиборчої кампанії, і вже багато ознак вказують на можливу "синю хвилю" успіху демократів. Трамп, безумовно, не бажає, щоб під час цієї кампанії республіканці згадували про його обіцянки швидко завершити війну між Росією та Україною. Натомість, на своїх передвиборчих заходах він повинен акцентувати увагу на досягненнях своїх миротворчих зусиль.
Однак чи є виправданим звинувачувати обидві сторони — жертву та агресора — у затягуванні процесу? Адже російські війська активно просуваються по території України, вимагаючи від Києва виведення своїх сил з регіонів, які весь світ вважає невід'ємною частиною української держави. Це російський президент створює умови, що можуть призвести до справжньої гуманітарної катастрофи в українських містах. Врешті-решт, саме Росія вимагає від України відмовитися від своїх уявлень про майбутнє.
Якщо тиснути на Україну - чого можна досягти? Які рішення має ухвалити українська влада, щоб допомогти завершенню війни? Припинити опір російській агресії? Погодитися, що Росія має отримати стільки території, скільки бажатиме Путін? Відмовитися від суверенітету?
Твердження про те, що Путін може зупинити цю війну так само швидко, як і розпочав, - це не образа, а реальний факт. Якщо російський лідер вирішить, що "досить стріляти", конфлікт може закінчитися без жодного тиску з боку України. І ось секрет, який, напевно, не сподобається американському президентові: в такому випадку Путін не потребуватиме посередників. Йому просто не буде потрібен Трамп.
Тому тиснути потрібно не на обидві сторони. Тиснути потрібно на агресора. Тиснути потрібно саме на Росію. Потрібно допомагати Україні, запроваджувати нові санкції для подальшого виснаження і краху російської економіки, надати Києву далекобійну зброю для знищення російських стратегічних обʼєктів і "похорону" нафтопереробної промисловості Путіна. І ось тоді зʼявляться передумови для миру - може не за чотири місяця, важливі для президента США в контексті передвиборчої кампанії. Але - зʼявляться!
Ідея тиснути на обидві сторони конфлікту - очевидна помилка. Як помилкою було сподіватися, що відновлення російсько-американських контактів на вищому рівні і поїздки спеціальних представників Дональда Трампа до Москви сприятимуть готовності Путіна завершити війну. Адже російський президент звично сприймає будь-яке бажання розмовляти і домовлятися як ознаку слабкості й можливість обманути і "дотиснути" противника. І саме такий розвиток подій ми й спостерігаємо останній рік.
Помилки створюються для того, щоб їх виправляти. Якщо Дональд Трамп справді прагне, щоб його зусилля в сфері миру дали позитивний результат, і він міг би згадати про досягнення - а саме про закінчення війни між Росією та Україною - під час республіканської виборчої кампанії, то йому слід чітко розуміти свої подальші кроки.
Не погрожувати Україні і Росії тиском за чотири місяці, а тиснути на Путіна вже зараз. Тиснути так, щоб у російського президента не залишилися б ніякої альтернативи рішенню перестати воювати, вбивати і обстрілювати.
#Дональд Трамп #Росія #Економіка #Україна #Київ #Москва #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Володимир Путін #Українська мова #Агресивна війна #Суверенітет #Збройні сили Росії #Мітинг #Нафтопереробна промисловість #Президент (урядова посада) #Був на Донбасі #Віталій Портніков
