У останні місяці українське суспільство зосередило свою увагу не тільки на фронтових подіях, а й на дипломатичних зусиллях, спрямованих на завершення війни. Проте важливі внутрішні процеси, які можуть суттєво вплинути на майбутній розвиток країни, залишаються у тіні та не отримують належної уваги.
Зокрема, мова йде про конкурс на посаду керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ), який наближається до свого завершення. Результати цього конкурсу визначать, чи отримає Бюро можливість для нового старту, а українська економіка - шанс на ефективну боротьбу з тіньовими схемами. За оцінками економістів, через останні бюджетні рішення держава втрачає до 100 мільярдів гривень щорічно.
Однак, відновлення БЕБ ризикує зазнати невдачі вже на початковому етапі. Адже серед учасників фіналу конкурсу є особи з правоохоронних органів із підозрілими статками, чиновники з Офісу президента та керівники олігархічних бізнесів.
З початку повномасштабного вторгнення такі ключові державні органи в боротьбі з корупцією, як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) отримали нових керівників. Нові очільники прийшли керувати вже працюючими та побудованими інституціями, перед ними стояло завдання покращити їхню роботу та не допустити відкатів. А от задачі, які стоятимуть перед переможцем конкурсу на директора БЕБ, будуть зовсім інакшими.
З моменту свого створення у 2021 році Бюро не змогло досягти значних успіхів у боротьбі з економічними злочинами проти держави. Натомість його співробітники неодноразово опинялися в центрі корупційних скандалів. Наприклад, варто згадати випадок, коли ДБР проводило обшуки в Одеському управлінні БЕБ у рамках розслідування щодо тіньового "зернового коридору", де йшлося про можливе ухилення від сплати податків на мільярди гривень зернотрейдерами. Або ж випадок, коли один з детективів київського управління щомісяця отримував хабарі від представників нелегального грального бізнесу.
Невідкладним завданням нового керівника стане кардинальне оновлення БЕБ: необхідно провести переатестацію всіх співробітників бюро, знайти кваліфіковані та доброчесні кадри, а також оптимізувати робочі процеси. Це виявиться навіть складніше, ніж створити орган з нуля, адже лише переатестація діючих працівників, безумовно, викличе значний опір з їхнього боку, а також може призвести до бюрократичних ускладнень і судових розглядів.
Нагадаємо, що епопея з прийняттям на законодавчому рівні нової формули перезавантаження БЕБ тривала в парламенті майже рік. Влада боролася за кожен важіль впливу на цей процес і кожну букву в законопроєкті.
В підсумку закон ухвалили. Він передбачив формування Конкурсної комісії із залученням експертів, делегованих міжнародними партнерами, які мають переважне право голосу.
Комісія почала свою діяльність в кінці 2024 року. Зараз конкурс знаходиться на завершальному етапі.
Загалом про своє бажання опинитися в кріслі очільника БЕБ заявили 43 кандидати.
Очікування фахівців щодо кількості та якості кандидатів на цю посаду були значно вищими, зважаючи на попередній досвід подібних конкурсів для керівників НАБУ та САП. Однак війна, кадрова криза та досить жорсткі вимоги до кандидатів вплинули на результати.
На жаль, незважаючи на заклики підприємців щодо реформування БЕБ, участь представників бізнесу в цьому конкурсі виявилася вкрай низькою. Спочатку до участі зареєструвалося шість бізнесменів, але до фінального етапу, в якому було обрано 16 кандидатів, дійшов лише один.
Автомайдан і ЦПК ретельно проаналізували всіх фіналістів конкурсу й надіслали всю інформацію до конкурсної комісії. Проте в цій статті ми не будемо описувати всіх кандидатів, а коротко розповімо про кількох із них. Тих, що виділилися своєю активною медіаприсутністю (яка виглядає дещо як політична агітація, проте нічим не може допомогти на конкурсі) або ж прямими зв'язками з Офісом президента та іншими "найвищими кабінетами" в країні.
Декілька кандидатів, здається, вирішили не тільки готуватися до співбесід, але й запустити масштабну медійну кампанію. Вони активно заповнили інформаційний простір статтями про себе. У ряді публікацій кандидатів подають як фактичних переможців "виборчих перегонів".
Ідея реалізації "додаткової" інформаційної кампанії під час проведення конкурсу не є чимось новим. Два роки тому її ефективно застосувала теперішня голова АРМА Олена Дума, коли ще до завершення конкурсу в ЗМІ з'явилася серія позитивних статей, що представляли її в ролі ймовірної переможниці.
Можливо, саме успіх Думи підштовхнув вже кількох кандидатів на голову БЕБ використати таку ж медійну тактику.
Таким чином, давайте розглянемо кожного з них окремо.
Руслан Пахомов. Єдиний фіналіст змагання, що виступає від приватного сектора.
Хоча важко охарактеризувати його лише як "кандидата від бізнесу", адже з 2006 по 2012 рік він обіймав різні посади в системі Міністерства внутрішніх справ. Зокрема, він заснував та очолив службу, яка займалася боротьбою з кіберзлочинністю. Після своєї відставки з МВС у 2012 році і до 2024 року Пахомов працював на керівних позиціях у медіахолдингах, що належать Рінату Ахметову.
Пахомов є одним з найпомітніших кандидатів на посаду голови БЕБ, адже активно надає інтерв'ю впливовим медіа, серед яких журнал "Фокус" та РБК-Україна, які мають широкий охоплення аудиторії.
Також ми помітили публікації про нього компліментарного характеру в кількох інших медіа. Наприклад, "Oboz.UA" зробив окрему новину з "балотування" Пахомова на посаду. А видання "Главред" взагалі прямим текстом назвало Пахомова "головним претендентом на посаду керівника БЕБ".
Зв'язок Пахомова з структурами Ахметова та його участь у конкурсі викликають інтерес, оскільки в лютому 2022 року детективи БЕБ проводили обшуки на підприємствах олігарха "Метінвест". Як повідомляє пресслужба Бюро, ці слідчі дії були частиною розслідування, яке стосувалося можливого ухилення від сплати податків на суму 18 мільярдів гривень. Проте, інформації про результати цього розслідування в публічному доступі наразі немає.
Ще один цікавий аспект, що стосується Пахомова, можна знайти в судових документах. У липні 2022 року ПриватБанк вирішив припинити співпрацю з Пахомовим та його дружиною, які були клієнтами установи. Причиною цього кроку стали обґрунтовані підозри щодо можливого відмивання коштів у розмірі 13,5 мільйона гривень. Банк не зміг визначити джерело походження цих коштів і не мав можливості перевірити, чи були сплачені податки до державного бюджету.
Зазначимо, що Пахомов працював у Міністерстві внутрішніх справ в той період, коли там також перебував нинішній заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Саме Татаров у лютому 2020 року виступав адвокатом Ахметова під час його допиту в НАБУ.
Ігор Шепетін. Ветеран війни, колишній співробітник СБУ, а також внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби.
Шепетин виступав у кримінальному розслідуванні як один із ключових організаторів схеми ухилення від сплати податків для кількох компаній, а також у справі щодо незаконного відшкодування фіктивного ПДВ.
Новини з фокусом на Шепетіна як одного з ключових кандидатів на конкурсі з'являлися на таких ресурсах, як УНІАН, Главком та 24 канал.
Кілька років тому Шепетін судився з КМДА та СБУ з приводу службового житла. Суд у позові відмовив, оскільки на час звернення до суду кандидат вже не перебував у трудових відносинах із СБУ. Інтереси Шепетіна в цій справі представляв, зокрема, ексзаступник голови адміністрації Януковича Андрій Портнов.
Аттіла Ковчі — прокурор в Офісі генерального прокурора. Він активно залучений до участі в численних конкурсах на керівні посади, зокрема в новостворені антикорупційні структури.
Найуспішнішим для Ковчі був скандальний відбір на посаду першого керівника Бюро економічної безпеки в 2021 році, коли ім'я переможця конкурсу було відоме ще до його завершення. Тоді Ковчі дійшов до фінальної трійки.
Протягом останніх кількох місяців Ковчі надав інтерв'ю Українському радіо, а також виданням mind.ua і Kyiv Post.
В цілому серед кандидатів, які за останні три роки були учасниками інших відборів на посади в антикорупційних установах, таких як конкурси на керівні посади в НАБУ, НАЗК або АРМА, а також прокурорів САП, виявилося семеро з 16. Серед них є представники НАБУ та інших правоохоронних структур.
Віктор Дубовик. Генеральний директор Директорату з правової політики Офісу президента. До переходу в ОП він кілька років очолював Офіс протидії рейдерству Мін'юсту.
Дубовик почав свою діяльність в Офісі президента, слідуючи прикладу Ірини Мудрої, яка на той момент займала посаду заступниці керівника ОП і раніше була заступницею міністра юстиції України.
Змагання за крісло очільника БЕБ - не перший конкурс для Дубовика. До цього він пробував свої сили в конкурсі на голову АРМА і навіть дійшов до фінального етапу.
Трудова кар'єра Дубовика викликає інтерес, оскільки під час президентства Віктора Януковича він обіймав посаду радника першого віцепрем'єр-міністра Сергія Арбузова.
Видання "Наші гроші" включило Віктора Дубовика до близького кола Андрія Довбенка, якого НАБУ і САП вважають головним організатором розтрати арештованого майна на суму понад 485 мільйонів гривень. Журналісти з Bihus.Info описують Довбенка як "смотрящого" за Міністерством юстиції в епоху Павла Петренка.
Незалежно від обставин, зібрані відомості про Дубовика викликають підозри, що влада, використовуючи колишнього керівника Офісу протидії рейдерству, можливо, замислює плани щодо захоплення БЕБ.
Безумовно, ключовим аспектом успішності конкурсу є суспільний інтерес до нього. Проте, окрім цього, існує кілька загальних важливих нюансів у самій процедурі, які слугуватимуть показниками незалежності та прозорості процесу.
Ключовим аспектом цього закону є можливість конкурсної комісії оголосити "не більше двох" переможців на основі підсумків конкурсу.
Чому це важливо? Конкурс, у якому навіть найбільш неупереджена комісія вибирає кількох переможців, повністю втрачає сенс. Адже тоді суб'єкту призначення, в цьому випадку Кабміну, дозволяють фактично торгуватися з переможцями конкурсу та призначати того, хто пообіцяє лояльність.
Саме це положення закону, яке дозволяє проводити такі "аукціони" і надає можливість вибору суб'єкту призначення, стало предметом одних із найгостріших суперечок під час розгляду законопроєкту про реформу БЕБ. Влада наполягала на тому, що комісія повинна визначити трьох переможців. У той же час реформатори в парламенті, представники громадськості та міжнародні партнери відстоювали ідею про одного переможця. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачав "не більше двох".
У реальності це означає, що прийняття остаточного рішення про рекомендацію одного або двох кандидатів залишиться на розсуд конкурсної комісії. Найімовірніше, основна мета влади у цьому процесі полягає в тому, щоб наполягати на виборі двох переможців замість одного, оскільки це створює унікальну можливість заздалегідь домовитися з переможцем і згодом зберігати контроль над БЕБ.
Яким чином буде реалізовано цей сценарій? Єдиний спосіб просування підходу з відбором двох переможців полягає у залученні до цього процесу членів комісії, яких призначає Кабмін на свій розсуд. Відстоювання цього методу покаже, наскільки незалежними або залежними є члени комісії, що представляють уряд.
Досвід роботи попередніх комісій (САП, НАБУ) демонструє, що сценарії впливу на результат конкурсу проявляються переважно наприкінці процесу, коли доходить до фінальних голосувань. Наприклад, під час конкурсу на керівника САП контрольовані владою члени комісії спочатку штучним чином не допускали кандидатів до фіналу, а пізніше - банально більше ніж пів року відмовлялися затверджувати переможця, який не влаштовував Офіс президента.
Іншим ключовим елементом діяльності комісії є проведення відкритих дискусій щодо кандидатів та принципів, за якими обирається переможець.
Лише публічні дискусії здатні забезпечити прозорість процесу. Наприклад, у випадку з конкурсом на посаду директора НАБУ, комісія обрала фінальну трійку кандидатів у закритому режимі. Крім того, міжнародні експерти не скористалися своїм правом переважного голосу. Як наслідок, остаточний вибір трійки переможців виглядав більше як компроміс, що не викликав розуміння у суспільства.
Формат конкурсу до БЕБ передбачає проведення відкритих дискусій. Ключовим моментом є те, щоб комісія суворо дотримувалася цього принципу. Саме це стане показником прозорості конкурсу.
Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.
Зрештою на законодавчому рівні формула конкурсу БЕБ точно краща за НАБУ і НАЗК та відбір, за яким визначали чинного керівника САП.
Якщо до всіх цих конкурсів і залишаються питання, вони все одно в рази кращі за ручні призначення посадовців за конкурсами, де переможець всім відомий ще до початку процесу. Бо останнє - імітація реформ, яка тільки дратує та розчаровує суспільство.
Головне питання, на яке наразі немає відповіді: чи буде трійка Кабміну справді самостійною в своїх діях та рішеннях? І чи наважиться Комісія обрати незалежного та доброчесного професіонала, здатного реально реформувати та очистити БЕБ.
#бюджет #Приватбанк #Українська гривня #Податок #Президент (державна посада) #РБК-Україна #Уряд України #Київ #Бізнес #Віктор Янукович #Суспільство #Парламент #Економічна безпека #Автомобільна промисловість #Генеральний директор #Фокус (український журнал) #Рінат Ахметов #Українське незалежне інформаційне агентство #Служба безпеки України #Олігархія #Метінвест #Агентство з розшуку та менеджменту активів #Національне агентство з питань запобігання корупції #Підприємницька діяльність #Державне бюро розслідувань (Україна) #Міністерство внутрішніх справ (Україна) #Національне антикорупційне бюро України #Спеціалізована антикорупційна прокуратура #Сергій Арбузов #Павло Петренко
