Фінансові загрози: виробники будівельних матеріалів в опозиції до вимоги імпортної електроенергії на рівні 90%

Перегляньте також: До кінця року очікується зростання електрогенерації: куди буде спрямовано нові ресурси.

В експертному середовищі висловлюють думку, що дане положення може суттєво ускладнити фінансову діяльність виробників та поставити під сумнів їхню здатність конкурувати на ринку.

Згідно з висловлюваннями Костянстина Салія, українські підприємства вже зараз вимушені купувати електроенергію на європейських ринках під час виникнення дефіциту в країні. Проте запровадження вимоги щодо придбання до 90% імпортної електроенергії фактично змушує бізнес використовувати значно дорожчі ресурси.

Президент Спілки виробників будматеріалів вважвє, що це виглядає як покарання для підприємств - в момент, коли ситуація в енергосистемі стабілізується і імпорт вже не потрібен у таких обсягах, виробникам нав'язують вимогу купувати до 90% дорожчої електроенергії.

"І раптом перед нами відкрилися нові перспективи для експорту української дешевої енергії до країн Євросоюзу! Мене хвилює, що ми можемо опинитися в ситуації, коли продаємо нашу енергію, наприклад, Словаччині або Угорщині, а потім купуємо ту ж електричну енергію для українського підприємства, але вже за цінами, які встановлені в Європі," - підкреслив Салій.

Як зазначив президент Спілки, подібна норма фактично створює ціновий бар'єр для виробництва. В умовах війни, коли підприємства вже працюють із підвищеними витратами, це може призвести до скорочення виробництва або навіть банкрутств.

У цій сфері підкреслюють, що компанії мають отримати право самостійно формувати свій енергетичний баланс. Це означає, що їм слід мати можливість комбінувати українську електрику, імпорт, нічні тарифи та альтернативні джерела енергії для зменшення витрат на виробництво.

"Виробник повинен мати можливість вибирати найкращий баланс джерел електроенергії, щоб забезпечити конкурентоспроможність своєї продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках," - наголосив Салій.

У Спілці звертають увагу на те, що зростання витрат на енергоресурси є особливо загрозливим для великих промислових компаній, які споживають багато енергії. В цих умовах українські виробники ризикують втратити свої конкурентні переваги, особливо у порівнянні з імпортованими товарами з Туреччини чи Китаю.

Одночасно Салій підкреслив, що сектор активно сприяє розвитку малих генераційних потужностей та альтернативних енергетичних джерел, які почали значно розвиватися в Україні з початком повномасштабної війни.

Однак, на його думку, ці рішення не можуть повністю замінити стабільне енергопостачання для великої промисловості.

"Після завершення активної фази війни попит на електроенергію може різко зрости через масштабну відбудову інфраструктури, будівництво нових об'єктів і розвиток промисловості. У таких умовах державна політика має бути спрямована на підтримку виробників, а не на створення додаткових витрат для промисловості", - наголосив Салій.

Асоціація виробників будівельних матеріалів звернулася до уряду з пропозицією переглянути механізми регулювання імпорту електричної енергії. Вони наголосили на необхідності створення ринкових умов, які б сприяли ефективній діяльності підприємств та підтримці національної економіки в умовах війни.

Як відомо, уряд своєю постановою зобов'язав промисловість імпортувати 90% електроенергії, щоб уникнути графіків обмеження потужності. Документ набрав чинності 7 березня.

В свою чергу в ОП "Укрметалургпром" повідомили, що це рішення викликає занепокоєння у підприємств гірничо-металургійного комплексу, адже не повністю відповідає поточній ситуації в Об'єднаній енергетичній системі України.

Зокрема, в даний момент в енергетичній системі не спостерігається критичного дефіциту електричної енергії, і в певні часи навіть існує потенціал для експорту до 400 МВт.