заступник міністра освіти та науки
Сьогодні фахівці у галузі будівництва затребувані більше ніж будь-коли, а компанії борються за талановитих працівників із "золотими руками". Приблизно 70% будівельних організацій відчувають значний недолік кадрів. Як професійна освіта реагує на цей виклик і яку роль у цьому процесі відіграє новий закон "Про професійну освіту"? Про це в колонці заступника міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку Дмитра Завгороднього для РБК-Україна.
В Україні спостерігається значний недолік будівельних спеціалістів. Як свідчать дані Конфедерації будівельників України, 70% підприємств стикаються з проблемою нестачі робочої сили, а дефіцит кваліфікованих кадрів варіюється від 40 до 70%.
Це помітно і за статистикою вакансій: якщо кілька років тому на одну пропозицію роботи відгукувалося понад 20 кандидатів, то тепер - удвічі менше. Роботодавці не встигають закривати потребу в кадрах і готові брати людей ще під час навчання.
У професійних коледжах кажуть: попит з боку ринку праці є практично на всі професії - від мулярів і плиточників до зварювальників і монтажників, а от вступників на ці спеціальності бракує.
Детальніше про те, як професійна освіта справляється з цим викликом і яку роль у цьому відіграє новий закон "Про професійну освіту", читайте далі.
У 2025 році серед професіоналів у будівельній галузі найбільшим попитом користуються сантехніки, малярі, зварювальники, плиточники, електрики та інженери з проектування, згідно з аналізом популярних платформ для пошуку роботи.
Загалом, рівень конкуренції знизився: якщо в 2021 році на одне місце в будівельній сфері щомісяця надходило в середньому 10-15 відгуків, то в 2025 році ця цифра зменшилася до 7-9. Найбільш яскраво цю тенденцію демонструють статистичні дані в порівнянні з найактивнішими періодами. Наприклад, у січні 2021 року середня кількість відгуків на вакансію досягала 24, тоді як у січні 2025 року вона опустилася до 12.
На Work.ua зазначають, що ринок праці повільно відновлюється після значного падіння у 2022 році, викликаного початком масштабного вторгнення. Проте до рівнів, що були до війни, ще далеко.
На стан промисловості впливають різні чинники. Перш за все, важливу роль відіграє значна частка державних контрактів, які надходять переважно від Міністерства оборони та Міністерства інфраструктури. В Україні активно зводять нові виробничі потужності, націлені на експорт до європейських країн.
Попит на приватне житло зростає, зокрема завдяки програмі "єОселя". Водночас темпи цього зростання залишаються повільними, нових інвестицій поки немає, а хвиля релокацій бізнесу, характерна для 2022-2023 років, помітно знизилася.
В межах проєкту #100Майстерень МОН модернізує майстерні та професійні й фахові коледжі (фото: надані РБК-Україна Міністерством освіти і науки)
У нашому суспільстві досі існують старомодні стереотипи щодо робітничих спеціальностей, що перешкоджає формуванню нової хвилі будівельників.
Але пригадайте себе, коли у вас щось вдома ламається, наприклад, сантехніка. Що ви робитимете? Будете цілий день у пошуках хорошого спеціаліста, якщо пощастить знайти його за добу. Поки потреба у майстрі не критична для нас особисто - ми наче й не помічаємо дефіциту в цих професіях, а дехто й досі вважає їх не престижними.
Ознайомтеся також: Час, коли професійно-технічна освіта на піку популярності: чому вона важлива для всієї держави - розмова з Міністерством освіти і науки.
Тепер розширте цей досвід на всю територію країни. Бізнес потребує співробітників, оскільки має амбітні цілі та готовий забезпечити високу оплату праці, але працівників катастрофічно не вистачає. На даний момент жодне технологічне рішення не може замінити роботу муляра, сантехніка, монтажника, електрика та інших спеціалістів.
Директори професійних коледжів кажуть, що цього року набір на будівельні професії загалом ускладнився. Будівельна праця традиційно вважається важчою, тому недобір найбільше саме у столярів і мулярів, хоча на ринку праці вони мають попит й добре оплачуються.
Процес підготовки фахівців стикається з численними викликами. Освітні установи відзначають, що однією з ключових проблем є еміграція студентів до інших країн. Це питання не лише статистичного характеру, але й серйозно демотивує тих, хто залишається навчатися. Наприклад, у групі будівельників спочатку було 26 студентів, але до завершення другого курсу в кращому випадку залишалося лише 20, і з кожним новим курсом ця цифра продовжує знижуватися.
Друга проблема - обладнання. Роботу будівельника не здатна замінити жодна машина, але водночас самі будтехнології постійно змінюються і це вимагає від фахівців уміння швидко адаптуватися. Підприємства потребують фахівців, які вміють працювати на сучасній техніці, але не всі заклади мають таку базу.
У рамках ініціативи #100Майстерень Міністерство освіти і науки за рахунок державної субвенції оновлює навчальні майстерні та професійні коледжі з метою забезпечення сучасної підготовки майбутніх спеціалістів.
Крім цього, ми з командою маємо багато проєктів зі створення сучасних майстерень з міжнародними партнерами - ЄС, Японія, Швейцарія, Німеччина, Бельгія, Люксембург, Франція, Польща та інші. У 2025 році партнери з розвитку інвестували в інфраструктуру закладів майже 157 млн грн.
Оновлена майстерня в місті Стрий (фото: надане РБК-Україна Міністерством освіти і науки)
Для оновлення професійного навчання деякі навчальні заклади впроваджують інтегровані програми. Наприклад, у вінницькому Вищому художньому професійно-технічному училищі № 5 пропонують поєднання спеціальностей, таких як муляр, штукатур або сантехнік із додатковими навичками зварювання. Це дозволяє пристосуватися до змінюваних вимог ринку праці, де особливо цінуються фахівці, які володіють універсальними навичками поряд з традиційною освітою в будівельних професіях.
Одночасно, компанії все більше віддають перевагу не стільки формальним дипломам, скільки внутрішній мотивації кандидатів на посаду.
Дедалі частіше вони приходять у професійні коледжі з запитом "Дайте нам студентів, вони можуть бути недосвідченими, але якщо вміють тримати ключ в руках і справді хочуть вчитися, ми навчимо". Окрім цього пропонують студентам гуртожитки, харчування та оплачувану практику.
Все більше роботодавців прагнуть співпрацювати з навчальними закладами для підготовки та перепідготовки кадрів. Бізнес активно залучається до профорієнтаційних заходів, організовує дні відкритих дверей та сприяє створенню нових освітніх програм.
Зараз настає унікальний момент для бізнесменів приєднатися до наглядових рад професійних коледжів. Вони здійснять перевірку та затвердження всіх навчальних програм, що дозволить суттєво оновити освітній контент і адаптувати його до вимог роботодавців. Це чудова можливість перетворити співпрацю з освітніми установами на дієвий інструмент економічного розвитку.
#Європейський Союз #Європа #РБК-Україна #Міністерство оборони (Україна) #Інвестиції #Бізнес #Експорт #Польща #Німеччина #Коледж #Конкуренція (економіка) #Японія #Суспільство #Стрий #Будівництво #Ринок праці #Дефіцитні видатки #Франція #Студент #Працевлаштування #Швейцарія #Доха #Електрика #Бельгія #Міністерство освіти і науки України #Муляр #Міністерство інфраструктури (Україна) #Підприємницька діяльність #Люксембург #Ступінь спеціаліста #Штукатур
