За даними ЦВК вибори в Румунії вважаються такими, що відбулися - явка виборців це показала.
У Румунії відбуваються президентські вибори. Станом на 16:00, на виборчих дільницях свою пару голосів віддали 6 648 173 осіб, що складає близько 37% від загальної кількості виборців, які мають право голосу (з 18 008 480). Більш ніж 1 мільйон молодих людей беруть участь у голосуванні вперше. Інформація про явку постійно оновлюється і змінюється щохвилини.
Постійний виборчий орган оголосив, що 31 жовтня в Реєстрі виборців було зареєстровано 19 002 912 громадян, які мають право голосу. Із загальної кількості румунських виборців, внесених до виборчого реєстру, 18 011 923 проживають у країні, а 990 989 - за кордоном. Серед них понад 1,1 мільйона молодих людей, які вперше отримають право голосувати на президентських виборах.
Для проведення президентських виборів у країні відкрито 18 968 виборчих дільниць, повідомляє AEP. 950 дільниць відкрито в діаспорі, що на 35 більше, ніж на літніх виборах до Європарламенту. Найбільше виборчих дільниць відкрито в Італії (і на Мальті) - 158 дільниць, Іспанії - 147 дільниць, Великій Британії - 107 дільниць, Франції (і Монако) - 68 дільниць, Республіці Молдова - 59 дільниць, США - 48 дільниць, Бельгії - 29 дільниць, Королівстві Нідерланди - 21 дільниця. Виборці можуть голосувати за місцем проживання або перебування, за постійними списками, на тій виборчій дільниці, яка їм виділена (виділена/розділена на зони для кращого адміністрування). Якщо вони не перебувають за місцем проживання, вони можуть голосувати на будь-якій іншій виборчій дільниці, за додатковими списками.
Дослідження свідчать, що між першим та другим турами виборів у період з 1992 по 2004 рік спостерігалася незначна різниця в явці. Проте на виборах 2014 та 2019 років явка української діаспори у другому турі суттєво перевищила показники першого.
Нові оцінки результатів голосування, зроблені політичними джерелами на основі даних, зібраних до 14:00, показують, що Марчел Чолаку набрав би 25 відсотків голосів виборців. На другому місці Олена Ласконі, яка, за оцінками, отримала 19%, а на третьому - Георге Сіміон і Ніколає Чуке, у яких по 12-13%. Далі йде Келін Георгеску з 10 %. За іншими оцінками, зробленими представниками іншого політичного табору, Георгій Сіміон випередив би Олену Ласконі. Кандидат від AUR отримав би 21%, а кандидат від USR - 17%. Марчел Чолаку також посів перше місце з 25.
На виборах не зафіксовано серйозних інцидентів, однак було отримано близько 80 повідомлень про можливі порушення. З них половина не знайшла підтвердження. Щодо залишених сигналів вже розпочато розслідування. Також виявилося, що в гірських районах Румунії існують населені пункти, які залишилися поза увагою під час передвиборчої кампанії.
У виборах беруть участь 13 кандидатів Фаворит першого туру - чинний прем'єр-міністр Румунії соціал-демократ Марчел Чолаку. Його головний конкурент - лідер ультраправого Союзу за єдність румунів (AUR) Джордже Сіміон. 1 грудня в Румунії також відбудуться парламентські вибори, а 8 грудня, якщо буде потрібно - другий тур президентських виборів.
За інформацією опитувань, до другого туру виборів вийдуть лівий прем'єр Румунії Марчел Чолаку та правий кандидат Джорджу Сіміон, що представляє "Альянс за об'єднання румунів". Аналітики вважають, що Чолаку має шанси на перемогу в другому турі завдяки своїй поміркованій позиції та досвіду управління країною в умовах війни в Україні. Проте, не можна виключати можливих змін у настроях виборців через незадоволення високими витратами на життя. Прем'єр Чолаку відзначається поміркованістю та підтримкою України.
"Румунія була за Україну беззастережно і такою залишиться", - заявляв Чолаку на румунському телебаченні.
Президент Румунії Клаус Йоганніс завершив свою каденцію після двох термінів на посаді. Під його керівництвом країна активізувала свої прозахідні ініціативи, проте його критикують за недостатню рішучість у боротьбі з корупційними схемами.
Сіміон вбачає у голосуванні можливість вибору між усталеним політичним класом, що підтримує іноземні інтереси Брюсселя, та власною кандидатурою, яка обстоюватиме економічну незалежність і суверенітет держави. Він зазначає, що готовий підтримати правий уряд Італії, сформований Джорджією Мелоні.
#НАТО #Молдова #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Європейський парламент #Брюссель #Сполучене Королівство #Прем'єр-міністр #Корупція #Нідерланди #Іспанія #Центральна виборча комісія (Україна) #Соціал-демократія #2010 Президентські вибори в Україні #Італія #Франція #Румунія #2014 Президентські вибори в Україні #Українська діаспора #Бельгія #Мальта #Монако #Клаус Йоханніс #Румуни
