Санкції Шредінгера: США та ЄС постачили Росії титанові матеріали для озброєння на суму 275 мільйонів доларів.

Титан є ключовим матеріалом у сучасних військових конфліктах. Його легкість, висока міцність, а також стійкість до екстремальних температур і корозії роблять його незамінним у виробництві різноманітної сучасної зброї, зокрема в авіаційній галузі, двигунах та високоточній техніці. Незважаючи на санкції та воєнні дії проти України, Росія продовжує отримувати цей критично важливий ресурс від, здавалося б, своїх супротивників — країн Європи та США. Аналітики медіапроекту Trap Aggressor при аналітичному центрі StateWatch провели дослідження, яке показує, як західні держави залишаються залежними від російського титану, в той час як Росія потребує їхніх ринків та фінансів.

Травень 2024 року. У Суздалі (Росія) проходить конференція "Титан-2024". Дмітрій Курочкін, маркетолог провідної титанової компанії Росії та одного з найбільших у світі, ПАО "Корпорация ВСМПО-Ависма", з ентузіазмом розповідає про аерокосмічний сектор російського ринку, який у 2023 році спожив 59% титану країни. Він зазначає, що більше 40% титанової продукції пішло на потреби двигунобудування, а ще 19% - на виготовлення літаків, вертольотів та космічні технології. За його словами, більша частина титану в Росії була використана для потреб військово-промислового комплексу, як безпосередньо, так і опосередковано.

Корпорація ВСМПО-Ависма відкрила свою філію в Україні. Це підприємство, яке носить таку ж назву, належало підсанкційному російському бізнесмену Міхаілу Шелкову. У лютому 2023 року український Кабмін передав це підприємство разом з іншими активами бізнесмена під державне управління. За інформацією СБУ, компанія, що контролюється Шелковим, "ВСМПО-Авісма", таємно постачала титанову сировину з України до Росії для потреб військово-промислового комплексу, як до, так і під час масштабного вторгнення. Згідно з даними російської Рахункової палати, їхня залежність від українських титанових руд становила понад 80% (див. скрін 1). Очевидно, без українського титану російський ринок, зокрема оборонний сектор, не міг би функціонувати.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну легальне постачання цієї продукції з української території виявилося неможливим. Російська сторона опинилася у важкому становищі та почала шукати нові шляхи для закупівлі титану, встановлюючи зв'язки з іншими країнами. На жаль, серед тих, хто готовий був допомогти, виявилися партнери з Європи та США.

Згідно з інформацією міжнародних торговельних платформ, з лютого 2022 року по листопад 2024 року Російська Федерація імпортувала титанову руду та металеві вироби з Європи та США на суму понад 275 мільйонів доларів. При цьому значна частина постачань проходила через треті країни. Китай залишається головним партнером для РФ у цій сфері, як і в минулі роки.

Trap Aggressor підготував детальне дослідження "Титанова залежність РФ та світу: економіка, армія і глобальні ризики", в якому розповідає про ринок титану, його особливості та місце РФ у світовій торгівлі цим металом, а також чому титан такий важливий для ведення війни.

Вироби з титану та його сплавів використовуються для виробництва широкого спектра військової продукції:

Спробуймо оцінити, скільки одиниць військової техніки Росія могла теоретично виробити із титану, імпортованого з Європи та США за три роки на суму 275 млн дол.

Приблизно три чверті всього імпорту титану в Росії складають руда та синтетичний рутил (TiO). Це пояснюється тим, що країна відчуває дефіцит цих матеріалів через труднощі в розробці нових родовищ та перервані постачання з України, на які вона раніше покладалася. Решту 25% становить вже готова продукція, що містить титан: пластини, труби, прутки та інші вироби. Це співвідношення можна використати для подальшого аналізу.

Середня ціна титану залежить від форми (середню ціну пораховано авторкою статті на основі аналізу профільних російських сайтів з його продажу. -- Прим. ред.). Якщо вартість синтетичного рутилу коливається в межах 2-5 дол. за кілограм, схожою є і вартість титанової руди -- близько 3,5 дол./кг, то титанова губка коштує вже 20-30 дол./кг, а титановмісні готові вироби -- близько 25-40 дол./кг (див. інфографіку 1). Враховуючи обсяги поставок за три роки від початку повномасштабного вторгнення, попри санкції та обмеження, РФ імпортувала щонайменше 59 тис. тонн руди, з якої виготовила близько 17,7 тис. тонн титану та 2,3 тис. тонн готової титанової продукції.

Ці розрахунки є орієнтовними за умови оптимального використання титану, без врахування втрат під час виробництва чи переробки, а також без урахування застосування титану в інших сферах. Проте навіть такі цифри вражають, якщо розглядати їх у контексті готової продукції оборонної промисловості (деталі див. у інфографіці 2). Наприклад, з 17,7 тисячі тонн титану можливо виготовити близько 2,2 тисячі винищувачів Су-35, в яких титанові елементи становлять 40% від загальної маси, або понад 17,5 тисяч ракет класу "Калібр", де титанові компоненти складають 45% від маси.

Як сталося, що санкції не впливають на одні з найбільш важливих постачань для військової промисловості агресора?

За роки повномасштабного вторгнення імпорт та експорт титанової продукції до та з РФ усе ж поступово зменшився. Але він досі існує. Судіть самі, 2024 року імпорт титану і його продукції до РФ з ЄС становив 4,46% від загального обсягу, на додачу до цього постачали титанову сировину та готові вироби й окремі країни Союзу. Наприклад, імпорт з Данії становив 2,92%, Німеччини -- 2,85, Іспанії -- 2,67, Швеції -- 2,14, США -- 2%. Наче й небагато, але разом наші союзники забезпечили 17% від усіх поставок на 21,3 млн дол.

Ті, хто не надав допомогу у постачанні сировини, внесли свій вклад через фінансові надходження, купуючи титан з Росії, яка експортує приблизно таку ж кількість, як і імпортує. У 2024 році Франція стала найбільшим імпортером титану з РФ, придбавши 28% від усіх поставок. Також титан купували США (11%), Німеччина (10%), Велика Британія (9,3%), та Бельгія (4,5%). Загалом, країни, які підтримують Україну та засуджують російську агресію, забезпечили Росії попит на 72% її експорту, що принесло їй приблизно 87 мільйонів доларів прибутку.

Цікаво відзначити, що приблизно 88% всіх покупок були виконані іноземними дочірніми підприємствами великої корпорації ПАО "Корпорация ВСМПО-Ависма" у зазначених країнах. Ці компанії і досі ведуть активну діяльність (див. скан 2).

Раніше Trap Aggressor публікував розслідування про металургійне підприємство повного циклу виробництва АО "Русполимет", яке через німецьку "дочку" Ruspolymet GmbH експортує та імпортує титанову продукцію. А також досліджував АО "Ступинская металлургическая компания" (СМК), що спеціалізується на виробництві металевих деталей із жароміцних нікелевих, титанових сплавів і спеціальних сталей для авіаційної промисловості, які використовуються в усіх російських літаках, зокрема в конструкціях двигунів винищувачів серій МиГ і Су. Серед клієнтів обох компаній -- численні ВПК-підприємства РФ, адже фактично вони постачають на збройні заводи сировину, з якої там виготовляють відповідну продукцію.

Офіційно заборони на постачання титану до та з Росії досі немає. Основні постачання не порушують санкцій, якщо не йдуть напряму на підсанкційне підприємство. Проте зрештою значна частина цієї продукції та сировини потрапляє саме на підприємства російського військово-промислового комплексу через ланцюжок іноземних і російських компаній.

У 2022 році російський титан в останній момент не був включений до списків санкцій. Це рішення заблокували Франція та інші країни-члени ЄС, оскільки вони мають залежність від найбільшого виробника комерційних літаків, компанії Airbus. Завдяки цьому Росія змогла продовжувати торгівлю титановою продукцією з європейськими підприємствами, отримуючи фінансові кошти та можливість закуповувати необхідне обладнання і ресурси для своєї діяльності.

27 вересня 2023 року Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США оголосило про введення санкцій проти ПАО "Корпорация ВСМПО-Ависма". Це рішення передбачає, що для експорту, реекспорту та внутрішньої торгівлі США товарами, які вироблені в Америці і призначені для "ВСМПО-Ависма", необхідно отримати спеціальну ліцензію від зазначеного Бюро. Хоча ці обмеження не забороняють діяльність компанії або закупівлю титану, як це має місце у випадку санкційного списку SDN List Мінфіну США, російська фірма продовжує отримувати прибутки, але під контролем.

У лютому 2024 року Канада запровадила санкції щодо компанії, втім, мусила згодом таки дозволити французькій компанії Airbus закуповувати у корпорації титан через клопотання французького уряду, зокрема самого Емманюеля Макрона.

Деякі компанії, пов'язані з ринком титану в Росії, підпадають під різні санкції. Серед них слід зазначити ПАО "Корпорация ВСМПО-Ависма", АО "Уралредмет", АО "Чепецкий механический завод" та АО "Русполимет". Проте для того, щоб максимально обмежити їхню можливість отримувати прибуток і підтримувати російський військово-промисловий комплекс, санкції повинні поширюватися на більше юрисдикцій.

Фактична роль європейських підприємств у транспортуванні титану до Росії та з неї є вразливим місцем у санкційній стратегії проти РФ. Якщо неможливо повністю зупинити ці поставки, то контроль над ними, принаймні, має бути посилений. Адже кожен кілограм титану, що надходить з Європи, може бути використаний для виготовлення ракети, яка завтра може завдати удару по українським містам.

#НадраВійни -- цикл матеріалів у межах проєкту Trap Aggressor. У ньому аналітики та журналісти команди досліджують надра, корисні копалини та інші ресурси, що сприяють росіянам у веденні війни та забезпеченні їхнього військово-промислового комплексу.