Які зміни чекають на пенсії та чи з'явиться ПДВ для фізичних осіб-підприємців – думка економіста щодо державного бюджету на 2026 рік.

Експерт розповів, що є найбільшим ризиком у головному фінансовому документі країни

Після тривалих суперечок та кількох спроб Верховна Рада все ж таки прийняла державний бюджет на 2026 рік -- документ, який став однією з найбільш проблематичних за останні роки через кількість розбіжностей та відмінностей позицій депутатів.

У коментарі "Телеграфу" фінансовий експерт та інвестиційний банкір Сергій Фурса оцінив ключові припущення, закладені у бюджеті-2026, та їх потенційний вплив на економіку. Він пояснив, які макропрогнози виглядають уразливими та чи загрожують українцям затримки виплат.

-- Бюджет 2026 року збудовано на досить оптимістичних макропрогнозах. Чи є серед них такі, які можна назвати вразливими?

Не можу сказати інакше, все виглядає цілком прийнятно.

А що стосується дефіциту? Україна ніколи не стикалася з таким великим розривом між своїми доходами та витратами - непокритий дефіцит оцінюється в 60 мільярдів доларів. Які можливості існують для його покриття?

Чи можливі затримки у виплатах пенсій та соціальних допомог?

-- Не можуть.

Якщо обговорювати введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) з доходом понад 1 мільйон гривень, то наскільки це здійсненно і яке це матиме вплив на малий та середній бізнес?

-- По-перше, це не стосується 26-го року. Це має бути з 27-го.

По-друге, ця історія є надзвичайно важливою і її варто реалізувати. Це не зашкодить легальному бізнесу. Що стосується причин для її втілення, то сьогодні ми маємо величезний внутрішній офшор, який сприяє як контрабанді, так і маніпуляціям з ПДВ.

І це все забезпечується такими можливостями, які мають велика частина бізнесу, а саме - не платити ПДВ. Тому це дуже потрібне. Просто треба зрозуміти, що це вплине з 27-го року та на бюджет 26-го жодним чином не впливає.

У бюджеті також зазначено, що середній курс долара в рік очікується на рівні приблизно 45 гривень. Чи можемо очікувати на підвищення цін або інфляційні процеси?

Запланований у бюджеті курс не має жодного реального впливу, оскільки це лише прогноз. Чи залишиться він таким, чи зміниться – ніхто не може з упевненістю сказати.

На даний момент спостерігаємо, що коливання валютного курсу є незначними. Національний банк контролює курс, і те, що було закладено в бюджеті цього року, не підтвердилося. Отже, не варто зосереджуватися на курсах, зазначених у бюджеті на наступний рік.

Останнє запитання: чи містить цей бюджет певні ризики або економічні фактори, які можуть стати загрозливими для нас?

Ні, це звичайний бюджет. Ось що ми можемо створити, і це є реальністю. Так, в ньому є певні елементи популізму, але їхня частка незначна в порівнянні з тими потребами, бюджетами та дефіцитом, з якими ми стикаємося. Чи було б краще без популістських елементів? Так, але це б не змінило загальну ситуацію суттєво.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що 1 грудня в Україні розпочалася друга хвиля виплат допомоги у рамках програми "Зимова підтримка". На понеділок близько 14 мільйонів українців вже подали заявки на отримання коштів.