Сергій Данилов: Огляд Криму: актуальні питання щодо пального, підприємництва, електропостачання та настроїв населення — Блоги

Перспектива з Криму на нинішню ситуацію на півострові. Це невеличке інтерв'ю було проведено з метою збору інформації, а я підготував компактний виклад для своєї сторінки у Facebook.

Якщо комусь захочеться знецінити сказане кримчанкою - такі коментарі видалю і акаунт забаню. Якщо хтось почне говорити, що в Криму ВСІ погані/проросійські/"так їм і треба" і подібне - також. Осьо далі пряма мова:

У Криму відбулися суттєві негативні зміни в сфері постачання пального на автозаправних станціях, електрики, води та бізнесу загалом. Внаслідок цього виникло відчуття безперспективності. Ціни на бензин зросли з 70-80 ₽/л до 200-270 ₽/л, а черги на заправках можуть тривати до 5-7 годин, причому за один раз заправляють лише 20 літрів. На чорному ринку вартість пального сягає 350 ₽/л. Електрична енергія подається всього на кілька годин, з перервами на 10-12 годин, а в північних регіонах світло може відсутнє до 10 днів. Від наявності електрики залежить і постачання води, яка за останній час значно втратила у якості. Нестабільна напруга в мережі негативно впливає на роботу побутових приладів, через що почастішали поломки пральних машин, холодильників, посудомийок, електроплит і кавоварок.

Чимало підприємств опинилися у скрутному становищі. Сфера рекреації та громадського харчування, яка залежить від сезону, змушена закривати свої двері. Лише на південному узбережжі можна зустріти відпочивальників, тоді як більшість уже повернули аванси, сплачені в весняний період. Персонал або звільнений, або працює за третину звичайної зарплати. Проте є й постійні клієнти, які підтверджують свої бронювання на серпень.

Знайомий, який має мініпансіонат на 30 номерів на березі моря до середини липня не прийняв жодного туриста. Кафе у сусідньому селі "попрацювали" до 10 липня та закрилися. Багато магазинів через відсутність підвезення продуктів та зростання закупівельних цін практично працюють у збиток. Особливо складна ситуація з продуктами, які потребують охолодження. Днями порівняли ціни - в Краснодарському краї, продукти дешевші в 1,5-2 рази. Постачальники відмовляються від доставки товарів до Криму, побоюючись дронів та відсутності палива

Бізнес або згортає роботу, або чекає на кращі часи. Найбільше збитків у тих, хто інвестував у виробництво та реалізацію продуктів харчування. Десятками тон утилізують рибу (у Бахчисарайському районі на фермі, де вирощували осетрину, зіпсувалося 12 тон продукції. У Джанкої на ринку, через перебої з електроенергією викинули 15 тон м'яса. Зараз витрачають по 50000 ₽ на добу на паливо для генератора). Значно знизилася купівельна спроможність людей, зменшився асортимент у магазинах, які ще не закрилися

Основною труднощами в повсякденному житті є нестабільність постачання електрики та води. Щоб забезпечити себе, доводиться купувати бензин для генератора, що обходиться приблизно в 10-15 літрів на три дні, що в сумі становить 30-45 тисяч рублів додаткових витрат. Також існують проблеми з інтернетом, що потребує інвестування в безперебійне живлення, вартість якого складає близько 100 тисяч рублів.

Неясно, в якому форматі буде організовано навчання - в класах чи онлайн?

Практично кожної доби, ночами чути звуки дронів і стрілянина МВГ. Люди спочатку панікували, зараз уже трохи звикли. У літніх людей бувають панічні атаки. Удари завдаються по військових та інфраструктурних (електропідстанціях, залізниці) об'єктах. Житлова забудова страждає лише від уламків та випадкових падінь

З сусідами ми переважно торкаємось повсякденних питань — обговорюємо чутки про постраждалих, ціни та можливі події в майбутньому. Відверті розмови про нальоти та їхні причини стають рідкістю. Довіра між людьми значно знизилася, навіть серед тих, хто знайомий багато років.

Реакція влади на надзвичайну ситуацію трансформувалася за останній місяць від "потерпіть", "невдовзі все буде добре", "все під контролем", до визнання, що криза затягується і коли настане нормалізація, невідомо. Влада демонструє некомпетентність в управлінні комунальним господарством, ліквідації наслідків НС, охороні громадського порядку, справедливому розподілі ресурсів. На паливну та енергетичну блокаду з боку ЗСУ накладається інформаційна блокада російської влади. Думаю, що причина, у неготовності до ситуації, відсутність політики та каналів інформації, здатних переконливо донести до людей корисну інформацію. І мені здається, що влада не розуміє, що відбувається, наприклад абсолютно непомітна підготовка до зими. Натомість тривають (!) дорогі роботи з благоустрою - ремонтують цілком нормальні покрівлі цілими кварталами, витрачаючи сотні млн.₽, сотні млн руб на інший благоустрій. Думаю, що місцева влада завдає більшої шкоди міському господарству, ніж українські дрони

Сучасні атаки Збройних сил України є вкрай ефективною та своєчасною реакцією на агресію.

Антиросійські виступи малоймовірні з огляду на інертність кримчан. На мітинги звикли ходити за гроші або за наказом, якщо залежні бюджетники, ідейних захисників росії дуже мало. Терпітимуть, лаятимуться в курилках, на кухнях. Відвойовувати Крим, гадаю, не доведеться, оскільки неможливість його захищати стане очевидною при домінуванні в небі, що вже відбувається і швидше за все посилюватиметься. Блокада унеможливить постачання, насамперед, армії. Військові будуть змушені його залишити, за ними поїдуть понаєхі і колаборанти. Дехто спробує залишитися. Пропаганда (навіть у школі!) лякає бендерівськими карателями, які тільки і мріють різати власників російських аусвайсів. Але кримчани вже жили за України і часто в побуті згадують ті часи. Думаю, що буде краще, якщо повторитись сценарій 2014 року, тільки навпаки.

Не спостерігаю справжніх сил, готових боротися "до кінця" за Росію.

Спочатку з'являлися обіцянки, що ситуація незабаром покращиться і "усе буде гаразд". Потім настав час мовчання. Після цього почали звучати звинувачення на адресу "підлих нацистів", а також заяви про складнощі в протистоянні всьому західному світу та НАТО. Припинення продажу пального населенню виявило неспроможність влади вирішувати питання постачання та ігнорування інтересів жителів Криму. І, зрештою, це підкреслило здатність і бажання використовувати будь-який ажіотаж для особистої корупційної вигоди. Можна стверджувати, що нині в Криму спостерігається параліч місцевої адміністрації. З настанням осінньо-зимового періоду ця ситуація стане ще більш очевидною.

Рано чи пізно катастрофічна відсутність води поставить хрест на економіці, сільському господарстві, рекреації та демографії у Криму. Умови життя призведуть до неможливості проживання великої кількості людей. Крим спорожніє. Енергетична та ресурсна блокада цей процес пришвидшить.

Найбільші труднощі для жителів виникли після відключення стабільного електропостачання. Відсутність надійної інформації про відновлення електрики ускладнює ведення бізнесу та планування особистого життя. Постає питання: залишитися в Криму чи виїхати? Забрати дітей чи вирушити в дорогу всією сім'єю? Федеральна влада не проявляє жодної турботи про долю Криму та його населення.

Велика, ватна частина населення, деморалізована. Почуваються обдуреними і покинутими. Деякі їдуть до середньої полоси росії, багато перебираються на Кубань, Ставропілля. Чиновники купують житло на материку. Цей процес почався ще в 2014 році, у 2022-2023рр.р. продовжився, а зараз ще прискорився. Проукраїнські кримчани теж їдуть - в Україну і далі в Європу та Америку. Ці не шкодують, що поїхали. Щодо ставлення до ударів ЗСУ по Криму, думки різко розділилися. Ватники різко засуджують, проукраїнські - радіють, думають, що така кампанія призведе до повернення Криму до складу України. Є, звичайно, "болото", які пояснюють останні події тим, що йде війна. І кожна сторона використовує всі засоби, які у них є. Всі розуміють, що реально Росія втрачає контроль над "островом". Ходить жарт, що - кримчани ніколи так погано не жили, як за президента Зеленського, але особливо при Трампі. Люди в сум'ятті. Дехто категорично не хоче говорити на ці теми. Вважають, - будь що буде, від нас нічого не залежить, а небо не впаде, якось усе само собою вирішиться.