Про ліси та істинні інтереси нації.
Депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк підняла надзвичайно актуальне питання: який вплив має заборона на експорт круглих лісоматеріалів на економіку країни?
Питання дійсно важливе. На жаль, аналіз депутата і висновки дуже поверхові і спотворюють реальний стан справ.
Короткий огляд її аналізу та результати.
Минулого року Україна заготувала 14-15 млн м3 деревини.
Депутатка склала список двадцяти компаній, що придбали найбільші обсяги лісосировини у 2025 році.
За даними податкової ці компанії сплатили 1,8 млрд грн податків і зборів за минулий рік. І отримали відшкодування ПДВ за експорт своєї продукції 2,7 млрд грн.
З цього шановна колега робить висновки:
- Держава надає переваги тим, хто виводить прибутки за межі країни.
- Уряд штучно підтримує знижену вартість лісу.
- держава доплачує деревообробній галузі.
На завершення, я направила запит до Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки з проханням перевірити ці 20 підприємств.
Спробуємо проаналізувати доводи пані Ольги.
Передовсім, завдяки активності деревообробників, кількох народних депутатів та урядовців вдалося відкрити інформацію державного підприємства "Ліси України". Принагідно хочу подякувати керівництву ДП за оперативне і якісне інформування.
Таким чином, два тижні назад Державне підприємство опублікувало на своєму веб-ресурсі деталі щодо закупівель лісу на 2025 рік.
Очевидно, саме цією інформацією і користувалась шановна депутатка.
Давайте й ми звернемо увагу на цю інформацію, кілька хвилин буде цілком достатньо.
1. Загалом минулого року купували ліс 4084 підприємства. Чи коректно робити висновки лише по 20 з них (менше ніж 0,5% від усіх покупців)?
2. Провідні 20 компаній придбали в сумі 3,1 мільйона кубометрів лісосировини, що складає близько 20% від загального обсягу заготівлі. Чи можна робити узагальнення про всю галузь, спираючись лише на дані 0,5% учасників та 20% від обсягів? На мою думку, це абсолютно неточно.
Далі ще цікавіше.
3. Із цих ТОП-20 - 6 заводів, які виробляють плити ДСП і МДФ. Вони купують ДРОВА, які б без них просто згнили у лісі. За минулий рік ці виробники придбали 1,7 млн м3 дров - більше половини із згаданих 3,1 млн м3 на всіх ТОП-20.
4. У рейтингу ТОП-20 представлені шість підприємств, що спеціалізуються на виробництві дорогих товарів, таких як струганий шпон і пилена ламель. Ці заводи закуповують деревину високої якості, і в загальному вони придбали 0,17 млн м³, що складає лише 1,2% від загального обсягу заготівлі. Проте вартість їхньої продукції коливається від 300 до 1200 євро за кубометр, що на 50-300% перевищує середньоєвропейські ціни. Яке штучне заниження цін може йтися у цьому випадку? Навпаки, високі ціни, встановлені державою, фактично знищують власну галузь.
Йдемо далі.
5. ТОП-20 компаній придбали ліс на суму 11 млрд грн з загальних 29 млрд грн, які реалізували "Ліси України". Це означає, що ці підприємства внесли державі 38% від загальних доходів від продажу лісу, придбавши лише 20% від його обсягу. Таким чином, ці заводи купували сировину в середньому вдвічі дорожче, ніж середня ціна, встановлена "Лісами України". Варто зазначити, що більше половини цього лісу складають дрова. На мою думку, очевидно, що шукати якісь тіньові схеми слід зовсім не тут.
Тепер ми перейдемо до дещо більш складних аспектів, які не відображені у звіті "Лісів України", але в яких народна депутатка повинна бути обізнана.
6. Усі підприємства, що входять до ТОП-20, спеціалізуються на виробництві ДСП, МДФ, фанери та інших погонажних товарів. Ці виробництва характеризуються високим рівнем автоматизації та механізації. Серед них є завод з виробництва ДСП, який я колись врятував від банкрутства. На всьому виробничому процесі працює лише 8-10 співробітників за зміну, хоча в той час завод міг обробляти до 400 кубометрів матеріалів за добу. Тому не дивно, що в ТОП-20 ви не зустрінете високих показників ПДФО, адже людей в цих процесах залучено досить небагато.
7. Жодна з компаній у ТОП-20 не займається виробництвом кінцевих товарів. Їхня продукція слугує сировиною для подальшої обробки. 95% всієї меблевої індустрії залежить від "сировини" цих двадцяти заводів. У кожному українському домогосподарстві присутні їхні вироби, але вже у формі готових меблів — шаф, столів, ліжок тощо. Навіть при вході до маршрутки ви ступаєте на їхній продукт. Чому у своєму аналізі депутатка не врахувала доходи бюджету, що надходять від наступних етапів переробки? Адже ці доходи в рази перевищують доходи від первинного етапу.
Ось один приклад. Моє підприємство займається закупівлею та обробкою круглого лісу. Ми є досить скромними за розмірами - у минулому році зайняли 256-ту позицію за обсягами закупівель. У нас працює всього 110 співробітників.
Проте 4 з 5 провідних українських виробників стільців не змогли б функціонувати без нашої підтримки. Кожен їхній виріб створюється на основі нашого продукту. Це означає, що завдяки нам з'явилося понад 1000 нових робочих місць. Також варто враховувати їхній податок на доходи фізичних осіб, коли мова йде про загальні доходи від галузі.
Скільки нових робочих вакансій з'явилося в транспортній галузі? А як щодо виробників фурнітури? І що з виробництвом упаковки? Не забуваймо про виробників лаків і фарб. Це лише частина довгого списку.
Якби депутатці вдалося реалізувати ліс у незрізаному вигляді за кордон, сотні тисяч людей могли б опинитися без роботи.
На завершення, варто згадати про ще одне висловлювання представника народу - стосовно "виведення доходів за кордон". Пані, мабуть, слід врахувати, що держава компенсує ПДВ лише у випадку, коли валютна виручка з-за кордону надходить до України, а не навпаки.
Я дуже сподіваюсь, що публікація і запити шановної нардепки зумовлені поверхневим знайомством із звітом "Лісів України" і незнанням основ економіки, а не умисним намаганням знищити деревообробну і меблеві галузі України.
#Україна #Експорт #Євро #Податок на додану вартість #Державна податкова служба України #Ліс #Податок на доходи фізичних осіб #Державне підприємство #Конвеєр #Лак #Фарба #Держава (політика) #Чому #Підприємство #Ліси України #Деревина #Заступник (законодавець) #Дрова #Шпон дерева #Механізація #Крісло