Під керівництвом Путіна Росія невпинно реалізує свою стратегію прихованої терористичної агресії по відношенню до України. Кожен новий день вторгнення приносить додаткові тіні в і без того заплутану ситуацію на світовій політичній арені, яка переживає найбільшу турбулентність за останні багато років.
Світ рухається по синусоїдній траєкторії: часом з'являються проблиски надії, такі як перемир'я в Газі або досягнення угод між урядом і повстанцями М23 у Демократичній Республіці Конго. Проте існують й болючі рани, які, здається, не хочуть загоюватися. Варто звернути увагу на гуманітарну катастрофу в Судані, зростаючу напруженість навколо авторитарного режиму у Венесуелі та, звісно, продовження війни, яку веде путінська Росія проти України.
Досить сміливим поясненням поточної стадії російського збройного вторгнення є суб'єктивна відсутність готовності Путіна шукати мирні рішення для виходу з кривавої ситуації, яку він сам і створив. Вже забуто геополітичні, ресурсні та військові аспекти найбільшої міждержавної війни в історії. Серед російського населення немає чіткого розуміння, чому й далі продовжувати вбивства українців і втрачати своїх солдатів, перетворюючи життя звичайних людей на мілітаризовану вакханалію. Більшість населення прагне до закінчення конфлікту, підтримка агресивних планів Кремля фактично відсутня. Якою є доцільність захоплення спустошених міст і сіл Донбасу, коли в недалекій перспективі через демографічне виснаження Росія може втратити багатий на ресурси Сибір на користь Китаю?
З цієї причини ряд західних аналітиків назвали конфлікт своєрідною сутичкою між особистостями Путіна і Трампа. Це не лише війна проти України, а й боротьба за можливість російського керівництва впливати на світові процеси. Цей вплив може бути низьким, огидним, підступним і шкідливим, але все ж таки приносить задоволення від деструктивних дій, використання методів залякування та підривної активності.
В ніч з 13 на 14 листопада Україна зазнала чергової потужної терористичної атаки з боку Росії. У Києві загинуло 7 людей, а 35 отримали поранення; місто зазнало значних руйнувань. Москви націлилася на цивільні об'єкти, зокрема, під удар потрапило посольство Азербайджану в столиці України. Це вже серйозний міжнародний інцидент, адже такі акти агресії з боку Росії можуть мати негативні наслідки для відносин з Баку. Безглуздий терор РФ викликає все більше жертв та підірває її репутацію в очах держав Глобального Півдня.
Терором, хижацькими територіальними захопленнями під сурдинку обіцянок про мир в інших частинах світу Москва йде до все більшої стратегічної ізоляції. Ті ж країни Азії, Африки тактично не гребують брати подачки Росії, або за безцінь вдаватися до рук її ресурси. Однак, коли атракціон "щедрості" завершиться, то крамничка підтримки швидко закриється і тоді РФ доведеться платити за рахунками.
Відставка Путіна може спричинити тривалу нестабільність у країні, що в свою чергу створить загрози фрагментації та можливих спалахів масового насильства. Відсутність можливості вивільнити свою деструктивність за межі країни призведе до того, що Росія сама опиниться в пастці власних проблем.
Серед ознак можливого колапсу режиму можна виділити кризу в російській економіці. Україна, прагнучи стримати агресію з боку Росії, завдає ударів ракетами та безпілотниками по об'єктах, які забезпечують функціонування російської військової машини та фінансують воєнні дії. Ці дії спрямовані на зменшення руйнівного впливу Росії, який позбавлений ідеології та базується на фінансових ресурсах, що витрачаються в безглуздому кровопролитті.
Наприклад, у відповідь на ракетні удари по Києву, українські військові завдали удару по великому нафтовому терміналу в російському портовому місті Новоросійськ, розташованому в Краснодарському краї. Це призвело до тимчасового зупинення його роботи, що, в свою чергу, зменшило надходження нафтодоларів, які фінансували війну, і знизило можливості для терористичних дій. У 2025 році, через військові дії України та міжнародні санкції, Росія втратить приблизно 37 мільярдів доларів у бюджетних надходженнях. Ці збитки є суттєвими, але російський лідер поки не готовий з’явитися на публіці, так само як і його венесуельський колега Мадуро, який тричі закликав до миру, наспівуючи пісню Джона Леннона "Imagine".
#Дональд Трамп #Азербайджан #порт #Агресія #Росія #Економіка #Україна #Київ #Українці #Москва #Китай (регіон) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Солдате! #Долар #Західна Європа #Російська мова #Терор (політика) #Геополітика #Азія #Насильство #Африка #Диктатор. #Донецький вугільний басейн #Баку #Мир #Венесуела #Сибір #Фінанси #Тероризм #Демократична Республіка Конго #Краснодар #Світ (видавництво) #Новоросійськ #Судан
