В Україні обмеження на валютному ринку допомагають не допустити хаотичного зростання курсу долару через ажіотажний попит. Національний банк проводить поступову лібералізацію, однак на швидкі послаблення очікувати не варто. OBOZ.UA запитав представників кількох банків та одного з найбільших операторів ринку обміну валют про те, як працюють діючі обмеження, чи допомагають вони зберегти ситуацію під контролем та до яких змін слід готуватись в 2025-му.
Які обмеження діють та до чого це призводить
Українець має право придбати в обміннику долари на суму в 400 тис. грн на добу. Якщо купувати до 50 тис. грн, то документи не потрібні. Але якщо купувати більше - треба пройти ідентифікацію, тобто підтвердити свою особу документом (паспорт або ID-картка), нагадують аналітики КИТ Group, одного із найбільших операторів українського ринку обміну валют.
Ліміти потрібні під час повномасштабної війни, щоб обмежити можливий спекулятивний попит. Якщо всі українці одночасно, піддавшись паніці, купуватимуть валюту в великій кількості, це призведе до швидкого подорожчання іноземної валюти та створення штучного дефіциту.
"Наявність обмежень допомагає стримувати спекуляції, знижувати тиск на валютний ринок і волатильність курсу національної валюти. Ажіотаж населення - найбільш нерегульований і некерований ризик для валютної та курсової стабільності, а бажання деяких несумлінних операторів валютного ринку заробити ажіотажну премію могло лише розкрутити маховик тиску на курс національної валюти", - розповідають аналітики.
На сьогоднішній день валютні обмеження, які існують, можна оцінити як досить прийнятні в порівнянні з тими, що були на початку повномасштабного вторгнення. Таку думку висловив Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків та голова правління Глобус Банку, в коментарі для OBOZ.UA.
"Повне скасування обмежень наразі не є доцільним. Ми усвідомлюємо, що Національний банк вживає всі необхідні заходи для забезпечення стабільності валютного ринку відповідно до економічних принципів. Проте війна, економічна невизначеність та зростання цін для споживачів чинять тиск на валютні курси. Це, у свою чергу, може спонукати людей до масового скупчення іноземної валюти. Водночас підвищення облікової ставки до 14,5% спрямоване на стримування інфляції, укріплення гривні, запобігання подорожчанню товарів та "згладжування" курсових коливань — тобто на зниження ажіотажу та врівноваження попиту і пропозиції на валюту," — зазначає експерт банківської сфери.
Анна Золотько, керівниця департаменту казначейських операцій в Unex Bank, у коментарі для OBOZ.UA зазначила, що суворі обмеження, які існували на початку великої війни, вже стали менш жорсткими. Водночас фінансові установи почали більш активно імпортувати готівкову валюту з Європи. Раніше ці операції здійснювалися через авіаперевезення, а нині вони виконуються з використанням наземного транспорту.
"З літа минулого року на ринку відчувається посилений попит на валюту з боку населення. Протягом останніх 4-х місяців минулого року чиста купівля населенням валюти стабільно перевищує $1 млрд на місяць. А загалом за 2024 рік українці придбали на $12,2 млрд більше, ніж продали. Це доволі вагомий чинник тиску на валютний курс, тож може здатися, що обмеження працюють не надто добре. Але, зауважу, їхньою метою і не є заборона на купівлю населенням валюти. Національний банк в межах задачі щодо забезпечення курсової стабільності прагне до контрольованого курсу не тільки на ВРУ, але й у готівковому сегменті", - зазначає вона.
Більше того, сам обсяг валюти, яку населення придбало, не повинен викликати тривогу. В основному це стосується заощаджень, які українці намагаються накопичити в умовах високої невизначеності. Для цього вони зменшують свої витрати. Тому ці накопичення можна розглядати як своєрідні "приватні резерви золота та валюти". Як тільки покращиться безпекова ситуація, значна частина цих коштів буде використана для придбання гривні, яка, в свою чергу, буде направлена на задоволення накопиченого попиту.
Ці обмеження становлять труднощі для тих, хто терміново потребує значних коштів. Як зазначає КИТ Group, необхідно розробити механізм, який дозволить обійти ці ліміти для українців, що мають підтверджені легальні доходи та можуть обґрунтувати, чому їм потрібна така сума в іноземній валюті.
"Не можна не визнати, що численні обмеження на валютні операції часто викликають труднощі для громадян, що може спонукати їх шукати допомогу у нелегальних операторів або створювати складні законні механізми", - зазначають в компанії. Також важливо, щоб регуляторні норми та стратегії щодо валютних обмежень були зрозумілі та прозорі для всіх учасників ринку.
Наприклад, Нацбанку слід спільно з учасниками валютного ринку напрацювати план лібералізації - щоб регулятор пояснив, за яких умов та в якій послідовності будуть послаблювати обмеження. "Хаотичні та непередбачувані обмеження та кроки з лібералізації, навпаки, заохочують людей і бізнес проводити транзакції в тіні для уникнення адміністративно-регуляторних ризиків, що явно не йде на користь ані валютному ринку, ані економіці країни загалом", - пояснюють експерти ринку.
Окрім того, постійний ризик появи непередбачуваних обмежень змушує людей збільшувати частку тіньових готівкових транзакцій і заощаджень, що також не йде на користь економіці країни, додають в КИТ Group. При цьому тіньовий ринок, на відміну від легальних валютних операторів, перебуває у найбільш вигідній позиції, адже він вільний від будь-якого державного контролю та регуляцій в умовах відсутності помітної протидії тіньовим операторам.
На що слід очікувати українцям у 2025 році?
Якщо безпекова ситуація не погіршиться, ймовірно, Нацбанк продовжить лібералізувати валютний ринок. "У довгостроковій перспективі попри окремі кроки з очікуваної лібералізації з високою імовірністю можемо прогнозувати збереження моніторингу транзакцій і верифікації суб'єктів під час проведення великих чи регулярних валютних операцій. Ця нова регуляторна реальність стане частиною впровадження Україною жорстких глобальних стандартів та європейських політик на шляху нашої країни до Європейського Союзу", - йдеться в оцінці КИТ Group.
Сергій Мамедов, голова Глобус Банку, впевнений: кількість та швидкість зняття валютних обмежень залежатиме від багатьох факторів. Зокрема: коли закінчиться війна і на яких умовах, як розвиватиметься економіка, що буде з цінами та інфляцією тощо. Плани НБУ повернутися до інфляції у 5% можуть відкрити шлях до подальшого пом'якшення умов на валютному ринку. "Однак найголовніша умова - це перехід до мирного життя. Гадаю, що від цього залежатиме абсолютно все в Україні", - каже Мамедов.
Проте, якщо розглядати специфічні параметри, віцепрезидент Асоціації українських банків вказує на наступні:
Золотько з Unex Bank попереджає: надмірна лібералізація може викликати непродуктивний відтік капіталу. "На мою думку, в умовах, коли серед українців існують девальваційні настрої, не слід очікувати на ухвалення додаткових заходів лібералізації", - зазначила вона.
На думку експертки, для досягнення такої лібералізації потрібно створити умови, які хоч трохи наближатимуться до балансу між попитом і пропозицією. В даний момент попит значно перевищує пропозицію. Проте, за словами Золотько, існуючих обмежень цілком достатньо для більшості українців.
Аналітики КИТ Group переконані, що законодавці та фінансові регулятори повинні негайно ініціювати активний діалог з представниками фінансового сектору, підприємництвом та суспільством з приводу нових регуляцій у фінансовій та валютній сферах. Важливо публічно представити зрозумілий і детальний план їх реалізації, щоб надати бізнесу та звичайним громадянам України можливість для довгострокового фінансового планування.
#Інфляція #Національний банк України #Українська гривня #Європейський Союз #Європа #Економіка #Україна #Українці #Верховна Рада #Бізнес #Банк #Моніторинг #Заощадження #Валютний ринок #Валюта #Обмінний курс #Паспорт #Технічний стандарт #Знак долара #Спекуляція #Лібералізація #Транзакція з базою даних #Аналітика #Асоціація українських банків #Волатильність (фінанси)
