Сучасні методи ухилення від сплати податків: у чому проблема податкової системи в Україні?

Податки виконують роль нервової системи конфлікту.

Томас Сарджент, володар Нобелівської нагороди.

Війна, яка є великим злом, призведе до значних економічних втрат для України. Поки наші відважні захисники ведуть боротьбу за країну, платники податків активно наповнюють бюджет, причому у обсягах, що перевищують минулорічні показники (на 1 листопада 2024 року до державної скарбниці надійшло 916,2 млрд грн, що на 208,1 млрд грн або на 29,4% більше, ніж у аналогічний період минулого року). Водночас у суспільстві зростає напруга, і триває жвава дискусія щодо державної політики, що стосується подальшого збільшення податкового навантаження.

Фіскальний підхід уже закріплено в оновленому Меморандумі з МВФ, затверджено урядовою Нацстратегією доходів до 2030 року, частково він утілений у законі №4015 про підвищення податків 2024 року (чекає на підпис президента). Інакше кажучи, на всі нові потреби бюджету, зокрема військові, в майбутньому реакція уряду стане стандартною -- зростання податків.

Однією з найбільш обґрунтованих альтернатив до існуючого підходу може стати пошук нових шляхів наповнення бюджету. Це, в першу чергу, може включати детінізацію економічних процесів, поступове усунення можливостей для ухилення від податкових зобов'язань та підвищення рівня добровільного виконання законодавчих норм. Однак для реалізації такої масштабної ініціативи необхідно чітко усвідомлювати і оцінювати втрати бюджету, зумовлені основними схемами уникнення оподаткування та ухилення від податків в Україні.

Варто підкреслити, що інструменти для уникнення оподаткування, що використовуються в Україні, в загальному схожі з тими, що застосовуються в інших країнах, але при цьому мають свої характерні особливості та тенденції.

✓ порушення митних правил (маніпуляції з митною вартістю товарів, зловживання митними пільгами / режимами на кордоні -- "поштова" й "транзитна" схеми, схема "мурахи") і контрабанда;

✓ зловживання в області збору податку на додану вартість ("скрутки ПДВ", "нелегальне зерно");

✓ трансфер прибутків у "податкові притулки" (офшорні зони), а також маніпуляції міжнародними угодами (treaty hopping);

✓ моделі нелегального ринку оренди земельних ділянок та нерухомості;

✓ підробка, незаконна комерція акцизними товарами;

✓ спотворення податкової бази, зменшення задекларованих доходів тощо, зокрема за допомогою так званих транзитно-конвертаційних центрів (схеми "міскодинг" та "дропи").

✓ Непомітні доходи та неправомірне використання податкових пільг (відрахувань), а також преференцій та спеціальних податкових режимів (організація бізнесу через фіктивні фізичні особи-підприємці, що діють на фальшивих торгових платформах або за схемами псевдофраншиз).

Докладна систематизація найрозповсюдженіших схем та аналіз їхніх масштабів дозволяє виявити найбільш критичні області, в яких державі слід зосередити свої зусилля для боротьби з ухиленням від сплати податків та уникненням оподаткування.

Масштаб макроекономічних схем, що сприяють ухиленню від податків, вражає своїми розмірами, адже їх річний обіг перевищує 1,3 трлн грн, що становить 17,4% від офіційного валового внутрішнього продукту країни. Деякі з цих схем продовжують активно розвиватися, в той час як інші вдалося зменшити за останні кілька років. Найбільші втрати бюджету викликані "контрабандою та зловживаннями на кордоні", а також "виплатами зарплат у конвертах", які становлять відповідно 120-167 млрд і 115-230 млрд грн щорічно.

Ці дві схеми стали провідними в умовах війни, впливаючи на бюджет: їм вдалося витіснити з лідерства беззаперечного фаворита минулих років – офшори.

Ба більше, валютні обмеження війни призвели до іноді аномального зростання внутрішніх інструментів оптимізації податків (чорні зарплати й транзитна проблематика) та звуження зовнішніх (таких як переміщення прибутку за кордон). Трендом 2024 року став ренесанс індустрії транзитно-конвертаційних центрів, зокрема схем відмивання коштів із використанням "дропів" ("мулів"), що зросла до річних обсягів у 200-250 млрд грн.

Результати діяльності контролюючих і правоохоронних органів у період 2023-2024 років щодо боротьби зі "скрутками ПДВ" можна охарактеризувати як поступове та обережне відновлення державного контролю за повнотою збору цього податку. Проте наразі немає підстав стверджувати, що схеми ухилення від сплати ПДВ вдалося хоча б частково ліквідувати. Україні все ще необхідно продовжити модернізацію системи адміністрування податку, зокрема спрямувати зусилля на припинення існуючих схем та підвищення зручності й дружелюбності системи для платників податків.

Негативні тенденції продовжують проявлятися на ринку підакцизних товарів, зокрема в сегментах алкоголю, пального та тютюну, які завжди займали провідні позиції в неформальній економіці. За останнє десятиліття держава вжила значних заходів для протидії нелегальному обігу акцизних товарів, що принесло певні успіхи:

Втім, чи стане цей успіх тривалим трендом на наступні роки, чи лише проміжним етапом перед подальшим підвищенням акцизних ставок у рамках євроінтеграції, покаже час. Принаймні, досвід країн ЄС свідчить про те, що тіньовий ринок має тенденцію до зростання, коли акцизні ставки підвищуються занадто різко та є неефективними, а державні структури не здатні контролювати негативні наслідки через недостатню інституційну спроможність контролюючих і правоохоронних органів.

Офшорні схеми та міжнародне переміщення прибутків, викликані війною, валютними обмеженнями та зростаючими витратами на обслуговування, що виникають через нові глобальні стандарти податкової прозорості (такі як antiBEPS, FATCA, ATAD, BEPS 2.0, КІК та інші), все більше набувають характеру "ексклюзивності". Це означає, що вони стають доступними лише для великих українських корпорацій та заможних громадян. У той же час, обсяги трансферу прибутків за межі країни досягли історично низького рівня.

Зміни в законодавстві, конфлікт, мільйони біженців та інші фактори спричинили збільшення випадків зловживань за певними схемами (конвертаційні та/або транзитні центри – податкові ями, "міскодинг", "дропи"; зарплати в "конвертах"; порушення митних норм, контрабанда та корупція на кордоні). Водночас спостерігається зниження зловживань за іншими схемами, зокрема за офшорними схемами та BEPS, а також "скрутками" ПДВ і схемами в аграрному секторі.

Існують різноманітні популярні способи ухилення від сплати податків, які виявляють різні тенденції. Проте ця проблема залишається надзвичайно важливою, оскільки загальні втрати державного бюджету через найпоширеніші схеми уникнення оподаткування оцінюються в межах 340-530 млрд грн щорічно.

Загалом додатковий фіскальний потенціал від перекриття схем величезний -- від 4,6 до 7,1% ВВП, що за наявності політичної волі є як частиною глобальної відповіді на завдання з пошуку "500 млрд грн на оборону", так і в цілому непотрібності політики агресивного тиску на бізнес і зростання податків, запланованих на 2025-2027 роки.

***

Гарантування верховенства права, термінове оновлення Державної міграційної служби, Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки шляхом створення комісій з переважним голосом міжнародних фахівців є основними рекомендаціями аналітичних центрів для зменшення впливу "сірих" схем.