Чому Сорос обрав стратегію проти британського фунта?
16 вересня 1992 року, відомий як "Чорна середа", став важливим моментом в історії Великої Британії, коли країна була змушена покинути Європейський механізм валютних курсів (ERM). Ця подія стала піком великої фінансової ставки Джорджа Сороса та його інвестиційного фонду Quantum Fund, які зробили ставку проти фунта стерлінгів, як повідомляє Irf.ua.
На початку 90-х років минулого століття уряд Великобританії прагнув зберегти курс фунта у визначених межах валютного коридору. Для досягнення цієї мети Банк Англії залучав валютні резерви та підвищував облікові ставки.
Однак економічна ситуація у країні ускладнювалася: інфляція залишалася високою, економіка сповільнювалася, а фунт, на думку частини учасників ринку, був переоціненим. Сорос дійшов висновку, що британській владі буде дедалі складніше підтримувати валютний курс.
Quantum Fund ініціював значну коротку позицію. Фонд взяв в борг фунти, реалізував їх на ринку, сподіваючись пізніше викупити валюту за нижчою ціною, коли її курс знизиться. Загальна сума цих операцій становила близько 10 мільярдів доларів.
Як одна ставка принесла приблизно мільярд доларів.
16 вересня Банк Англії вжив заходів для стримування знецінення фунта. Регулятор інвестував мільярди доларів зі своїх валютних резервів, щоб підтримати національну валюту, а також двічі підвищив облікову ставку — спочатку до 12%, а згодом оголосив про намір збільшити її до 15%.
Незважаючи на вжиті заходи, тиск на фунт залишався в силі. В результаті, британському уряду довелося відмовитися від підтримки валютного курсу і оголосити про вихід країни з механізму валютного курсу (ERM).
Після цього фунт зазнав раптового зниження вартості. Сорос вирішив використати цю ситуацію та придбав фунти, щоб закрити свою коротку позицію за вигіднішим курсом.
За різними оцінками, операція принесла близько 1 мільярда доларів прибутку. Саме після цієї угоди Сорос отримав знамените прізвисько "людина, яка зламала Банк Англії".
Ця оповідь стала одним із найпомітніших прикладів отримання прибутку на зниженні активів через короткі продажі. Водночас вона ілюструє, наскільки важко центральному банку протистояти ринковим тенденціям, коли валютний курс не відповідає основним економічним факторам.
До речі, Джефф Безос спрямовує свої статки далеко за межі Amazon, роблячи ставку на штучний інтелект, космічні технології, біотехнології та інші перспективні галузі. Через Bezos Expeditions мільярдер інвестує у десятки компаній, а частину капіталу вкладає у власні масштабні проєкти.
#Джордж Сорос #Інфляція #Економіка #Штучний інтелект #Валюта #Amazon (компанія) #Історія #Банк Англії #Фунт (маса) #Європейський механізм обмінних курсів #Велика Британія #Валютні резерви #Капітал (економіка) #Обмінний курс #Кабінет міністрів Сполученого Королівства #Фунт стерлінгів #«Чорна середа»
