Президент США Дональд Трамп заявив, що протягом півтора-двох тижнів Вашингтон ухвалить рішення про подальшу тактику в переговорах щодо припинення війни в Україні. Це рішення багато у чому залежатиме від поведінки Росії. Варто зазначити, що Трамп уже давав Путіну дедлайн "два тижні" з 27 квітня. При цьому, як зазначають американські ЗМІ, тиск на Трампа посилюється: на санкціях проти Росії наполягають не лише у Конгресі, а й у Білому домі, а сенатор-республіканець Ліндсі Грем, близький союзник Трампа, заявив, що має намір домогтися введення нових санкцій проти Росії до саміту "Великої сімки", який проходитиме в Канаді 15-17 червня. Вплинути на позицію президента США матиме змогу німецький канцлер Фрідріх Мерц, який через кілька днів відвідає Вашингтон. Одна з тем переговорів із Трампом - війна Росії проти України та способи тиску на позицію РФ.
1 червня 2025 року відбулася унікальна подія — в результаті української операції на аеродромах стратегічної авіації було знищено багато військових літаків.
Це серйозний удар, який неможливо проігнорувати. Він виступає як приниження для Росії та безпосередньо для Путіна, вказуючи на вразливість агресора, навіть незважаючи на його значну перевагу в економічних та військових ресурсах. Якою буде реакція Кремля на цю ситуацію і чи вплине це на хід переговорів?
В ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції, Олег Шамшур, висловив свої погляди на ці та інші важливі питання.
Давайте розглянемо одну з найактуальніших тем сьогодні - удари по аеродромах Росії. 1 червня 1996 року Україна передала Росії свою ядерну та стратегічну зброю в рамках Будапештського меморандуму, серед яких були стратегічні бомбардувальники, які, через 29 років, 1 червня 2025 року, стали мішенню для української атаки на бази дальньої авіації РФ. У Росії відбувається справжній переполох - закидають, що було атаковано ядерну тріаду, що вимагає рішучих дій у відповідь. Наскільки серйозним є цей удар по репутації Путіна та Росії в цілому? Адже зараз вся європейська преса акцентує увагу на тому, що ще раз підтверджено: по-перше, не існує жодних "червоних ліній", а по-друге, Росія далеко не така сильна в військовому плані, особливо коли мова йде про захист своїх стратегічних об'єктів.
- Я б сказав так: апріорі це, звісно, удар по престижу. Це свідчення того, що Росія не є непереможною. Це ще одне підтвердження ефективності наших Збройних сил, Сил спецоперацій. Що ж до того, який реальний результат і що це означатиме для Путіна всередині країни, - побачимо. Ми вже багато разів стикалися з досить абсурдною ситуацією, коли події, що мали б знизити престиж Путіна й стимулювати певні процеси в Росії чи бодай серед російських еліт, так і не призводили до жодних змін.
Вплив Путіна на своє оточення, на еліти влади, а також контроль над свідомістю та думками населення вражає своєю силою. Подивимось, як розвиватимуться події. Проте з міжнародної перспективи стає очевидним, що шантаж з боку Путіна не може слугувати підставою для ухвалення стратегічних рішень. З ним необхідно боротися, і це варто робити. Я сподіваюся, що ті, хто вже примирився з ідеєю, що Україні потрібно йти на якісь компроміси, вважаючи, що ми на краю катастрофи, - ці події доводять, що наша боротьба проти російського агресора є реальною та результативною.
Як ви вважаєте, яке значення має ця атака для наших партнерів в Європі та США? Чи можуть вони відчути страх, враховуючи, що в Росії активно поширюють інформацію про загрозу для ядерної тріади, стверджуючи, що їхня доктрина допускає можливість ядерної відповіді? Або, можливо, ця ситуація навпаки підштовхне європейські країни до збільшення військової допомоги та зменшить скептицизм з боку Трампа щодо відсутності у України "вагомих козирів"?
Це ситуація, що дозволяє нам зрозуміти, чи збереглася звичка приймати важливі рішення під тиском російського шантажу. По-друге, ми зможемо побачити реакцію на це. Хоча я не можу з упевненістю сказати, якою вона буде, сподіваюся на позитивний результат для нас. Ви абсолютно праві - можливо, навіть Трамп усвідомить, що Україна має не лише "картки", але й рішучість і можливості боротися з російськими агресорами. Події останніх днів, включаючи безперервні атаки дронів з боку Росії, вказують на те, що Трамп зовсім не контролює ситуацію. Я маю на увазі зусилля з пошуку дипломатичних рішень для завершення війни в Україні. Для нас критично важливо, наскільки він готовий тиснути на Путіна, як він не раз погрожував.
Однак його нещодавні висловлювання, зокрема ті, що були процитовані CNN, вказують на те, що жорсткі санкції проти Росії, на його думку, можуть ускладнити мирні переговори. Це свідчить про те, що всі його погрози залишаються без підтвердження. Цікаво, як це співвідноситься з ініціативою сенатора Грема, який виступає за введення жорстких санкцій проти Росії, включаючи обмеження для тих, хто підтримує російську економіку. Враховуючи, що Грем зазвичай діє в тісному контакті з Трампом, виникає питання, як його позиція узгоджується з останніми заявами президента. На мою думку, це лише гра на публіку. Якщо санкції дійсно будуть введені, тоді можна буде говорити про серйозний вибір. Наразі ж виглядає так, ніби Трамп має намір продовжувати політику пошуку компромісу з Путіним для "переформатування" двосторонніх відносин, а питання України та припинення конфлікту є лише частиною цього плану.
Завершуючи обговорення ударів, яка, на вашу думку, може бути реакція Росії?
Щоб зберегти свій престиж, Путіну буде необхідно вжити якихось заходів у відповідь. Яким чином Росія відреагує, наразі важко спрогнозувати. Проте існує ризик, що ми станемо свідками нової жорстокої атаки, можливо, із залученням ще більшої кількості дронів та ракет. Чесно кажучи, важко уявити, якою мірою це може бути ще більш руйнівним, ніж те, що ми вже спостерігали. Отже, нашим Збройним силам та протиповітряній обороні слід бути готовими до чергового "пекельного шоу". Якщо це станеться, це не повинно стати для нас сюрпризом — до цього необхідно підготуватися. Також нашим міжнародним партнерам важливо пришвидшити постачання систем ППО для України.
Ситуація залишається традиційно напруженою. Однак важливо не лише прогнозувати можливі події, а й активно готуватися до протидії атакам. Найголовніше - не дозволити, щоб нова агресія стала виправданням для миру за будь-яку ціну. Навпаки, саме в цей момент потрібно максимально посилювати тиск на Росію, особливо коли її економіка починає переживати труднощі.
Щодо санкцій, ситуація виглядає так: Трамп продовжує демонструвати бажання налагодити стосунки з Росією та вести з нею бізнес, тому, незважаючи на агресивні дії Володимира Путіна, він не спішить запроваджувати нові санкції. Путін, в свою чергу, ігнорує пропозиції Трампа про мирні переговори і продовжує військові дії проти України, незважаючи на заклики до миру, такі як: "Володимире, зупинись". Це схоже на гру з вогнем, як зазначає сам Трамп. У той же час, у Сенаті лунають голоси, зокрема Ліндсі Грема, який оголосив про намір ініціювати новий пакет санкцій, так званий "пекельний пакет", перед самітом Великої сімки, що відбудеться 15-17 червня.
Уявити ситуацію, коли щось дійсно суперечливе для Трампа буде ухвалено, враховуючи його контроль над Конгресом, практично неможливо. Тому цікаво, яку роль відіграватиме законопроєкт, що передбачає посилення санкцій проти Росії, з огляду на близькість Грема до Трампа. Цілком ймовірно, що Трамп дав свою згоду на цей крок. Проте важливо усвідомити, що ухвалення цього законопроєкту не є обов'язковою умовою для введення санкцій — це залишається на розсуд самого Трампа. Президент США має право самостійно вводити санкції без необхідності голосування в Конгресі. Він може приймати такі рішення на власний розсуд, як це вже траплялося в минулому. Крім того, будь-який законопроєкт, що стосується зовнішньої політики, зазвичай не є обов'язковим для виконання президентом. Це означає, що він може формально підтримати його, але не реалізувати його положення на практиці.
Тому я вважаю, що наразі цей законопроєкт - це більше політична гра, певна демонстрація. А ось реальне запровадження санкцій - це виключно питання до Трампа. Що ж ми бачимо зараз? З одного боку - почастішали закиди на його адресу, що він проявляє слабкість на зовнішній арені - щодо Росії, України, Китаю. З'явилася навіть абревіатура "TACO" - Trump Always Chickens Out, тобто Трамп завжди відступає в останній момент. І от зараз головне питання - чи погодиться він і далі виглядати слабко чи все ж відбудеться реальне запровадження жорстких санкцій? Ось саме цей фактор може змусити американського лідера діяти, зважаючи на його психотип. При цьому не можна відкидати, що він скаже: "Ось Україна завдала удару, тож треба тиснути і на Україну теж". Але питання не в заявах, а в реальних діях.
- Добре, а тиск, який ми зараз бачимо, - не лише від демократів, але й від республіканців, - досить відчутний. Багато республіканців прямо кажуть про те, що Путін грає Трампом і робить його дурнем. Чи зможе Трамп далі ігнорувати цей фактор, чи є межа?
Це питання може вирішити лише сам Трамп. Зараз його становище є досить делікатним — він все частіше сприймається як ненадійний лідер. Спочатку він робить одні заяви, а потім різко змінює свою позицію. Така невпевненість стала його характерною рисою. Виникнення "TACO" стало серйозним ударом по його самолюбству. Тепер перед ним стоїть важливе питання: що для нього має більше значення — підтримка контактів з Росією для здійснення економічних чи політичних планів, чи уникнення вигляду слабкого лідера та союзника Путіна? На мою думку, війна в Україні є лише частиною більшого геополітичного задуму. Якщо він дійде висновку, що потрібно вжити більш рішучих заходів, санкції можуть стати реальністю. Якщо ж ні, він може або відмовитися від тиску на Путіна, або повністю вийти з цього процесу, що означатиме, що США перестануть відігравати активну роль. І вже чулися подібні сигнали.
У цьому контексті критично важливо визначити, чи буде відновлено військову підтримку для України. Якщо допомога не надаватиметься, ми зможемо чітко зрозуміти справжні наміри Трампа та їхній вплив на загальну ситуацію.
5 червня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вирушить до Вашингтона, де проведе зустріч з Дональдом Трампом. Як ви вважаєте, чи може ця зустріч вплинути на ситуацію, зокрема щодо санкцій, тиску на Росію або навіть підтримки України? Чи Трамп взагалі не звертає уваги на європейських лідерів?
Мерц є одним із небагатьох європейських лідерів, до яких Трамп, згідно з доступними даними, виявляє певну повагу. Хоча це не досягає рівня симпатії, як у випадку з Джорджі Мелоні чи Віктором Орбаном, між ними існують стабільні і позитивні стосунки. Мерц може стати тим, хто донесе європейські ідеї до Трампа. Однак, незважаючи на те, що ці ідеї останнім часом виглядають обґрунтованими, їх реалізація все ще залишається під питанням. Питання в тому, наскільки Трамп відкритий до їх сприйняття, і тут у мене виникають серйозні сумніви. На жаль, ми спостерігаємо й протилежні приклади: наприклад, під час зустрічі з Трампом Мелоні змінила формулювання щодо Путіна, уникнувши прямого визнання його як воєнного злочинця. Це свідчить про те, що, скоріше, Трамп має вплив на деякі позиції європейських лідерів, а не навпаки. Тому важливіше не те, що Мерц скаже Трампу, а які меседжі надходитимуть від його найближчого оточення і як це позначиться на його політичній ситуації всередині країни.
Напередодні в Стамбулі відбулася нова зустріч між представниками України та Росії. Обидві сторони зберегли свої позиції: Україна наполегливо вимагає безумовного припинення вогню без будь-яких компромісів, тоді як Росія висуває вимоги, які фактично означають капітуляцію України. Яка ж мета цієї зустрічі? Чи не є вона лише формальністю для одного спостерігача з Білого дому?
- Мені здається, що зустрічі - справді для одного глядача. Для демонстрації, що, мовляв, Україна не відкидає дипломатичні шляхи. Але поле для маневру в нас дуже обмежене. Росіяни також мають на меті кілька цілей: одна з них - дати Трампу так звані цукерки, мовляв, ми готові домовлятися. Але по суті - все це не веде ні до якого миру. Й оскільки другий раунд переговорів, як і перший, не дав жодного результату - а ймовірність цього була дуже високою - Україні варто подумати, як із них вийти. І вийти так, щоб не підставитися ні перед Трампом, ні перед європейцями.
Потрібно буде чітко пояснити свою позицію: війна триває, переговори її не зупиняють, і росіяни використовують їх для прикриття нових атак і послаблення санкцій. Не можна дати їм такої можливості. Вони кажуть: "Ось ми ж на переговорах, ми йдемо на поступки, міняємо полонених" - мовляв, про які нові санкції може йтися? Отже, важливо не замулювати реальність. А реальність така: війна триває, росіяни наступають, атакують військових і цивільних. Ті, хто хоче нам реально допомогти, мають це розуміти - і діяти відповідно.
- У цьому контексті Кіт Келлог, спецпредставник Трампа, заявив, що США отримали меморандуми від Росії та України з пропозиціями щодо мирного врегулювання і тепер намагаються їх "звести до спільного знаменника". Це гра на публіку, мовляв, адміністрація щось робить? Чи справжнє нерозуміння того, що позиції Києва й Москви абсолютно несумісні?
- Це навіть складно коментувати - настільки абсурдна ця заява. І ще більш абсурдною видається інша заява Келлога - про те, що США нібито готові обговорювати з Росією подальше нерозширення НАТО. Це - скандал. І очевидно, що подібні заяви не могли бути зроблені без хоча б мовчазної згоди Трампа. Можливо, він прямо не формулював ці меседжі, але Келлог, судячи з усього, діє відповідно до того, що Трамп вважає прийнятним. Це дуже важливо для розуміння ситуації. Бо дехто сподівається, що є умовна "позиція Келлога", є "позиція Грема", хтось більше симпатизує Україні, хтось менше. Але в підсумку має значення тільки позиція однієї людини - на жаль, Дональда Трампа. І він не раз демонстрував, що ухвалює рішення, ігноруючи навіть поради свого найближчого оточення - навіть коли ці поради були конструктивними й вигідними для нас. І якщо навіть Келлог - якого дехто вважає другом України - робить такі заяви, це ще раз підтверджує: ситуація в Білому домі для нас дуже складна.
#НАТО #Дональд Трамп #Канада #CNN #Європа #Росія #Економіка #Україна #Київ #Москва #Китай (регіон) #Північна та Південна Америка #Республіканська партія (США) #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Німеччина #Кремль (фортифікаційна споруда) #Збройні сили України #Росіяни #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Білий дім #Авіація #Ракета. #Канцлер #Франція #Аеродром #Бомбардувальник. #Оточення #Віктор Орбан #Стамбул #Еліта #Сенат Сполучених Штатів Америки #Протиповітряна оборона #Дрон #Доктрина #Атака #Будапештський меморандум #Свідомість #Конгрес Сполучених Штатів Америки
