Путін має намір послабити політичну єдність України, вивести Сполучені Штати з європейської арени та ослабити підтримку столиці. Навіть якщо активні бойові дії зупиняться, боротьба за дестабілізацію західної єдності триватиме.
16 серпня, наступного дня після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, російський лідер Владімір Путін зібрав своїх прибічників у Залі ордена Святої Катерини, розташованій у Кремлі. Ця зала, зведена в епоху царів для підкреслення величі Російської імперії, стала місцем, де Путін поділився своїми успіхами під час візиту на Аляску – колишню територію імперії. Він висловив похвалу "щирим" намірам Трампа і його зусиллям у напрямку припинення війни.
У цій залі, три з половиною роки тому, відбулася знакова зустріч, коли Путін зібрав своїх наляканих підлеглих і дав вказівку кожному з них виступити на підтримку "суверенітету" нелегальних збройних угруповань "ДНР" і "ЛНР". Це незвичайне шоу стало сигналом до початку масштабного вторгнення в Україну. Зустріч у Кремлі, що відбулася після саміту на Алясці, свідчила про те, що війна може наближатися до завершення — звісно ж, на умовах Росії. Це повідомлення відображає як втому від війни, так і впевненість Путіна у своїй перемозі, будь то на полі бою чи через вигідні переговори. Його спроби досягти миру та військові дії мають одну спільну мету: отримання більшої влади, зазначає The Economist.
Тон Путіна був пом'якшувальним.
"Ми підтримуємо точку зору американської адміністрації, що прагне до швидкого завершення конфлікту. І ми також маємо таке бажання," -- зазначив російський лідер.
Однією з осіб, які, здається, вірять у слова Путіна без сумніву, є Трамп. Протягом останніх місяців він виявляв практично клінічну прив’язаність до президента Росії і щоразу ухилявся від дій, коли Україна та її європейські партнери закликали до тиску на Кремль.
На наступному саміті у Вашингтоні, де були присутні президент України Володимир Зеленський та сім європейських лідерів, Трамп звернувся до французького президента Еммануеля Макрона зі словами: "Вважаю, що він [Путін] прагне укласти угоду для мене... Як би дивно це не звучало". Незважаючи на раніше озвучені обіцянки, Трамп не впровадив санкції проти Росії і більше не наполягає на припиненні вогню як на умовах для мирних переговорів.
Путіна навряд чи турбують посмішки, поплескування по плечу та запевнення у підтримці України на саміті в Білому домі. На думку Москви, зустріч у Вашингтоні дала не більше ніж загальні розмови про гарантії безпеки -- і вони будуть застосовуватися лише в тому випадку, якщо Путін погодиться на мир. Дзвінок Трампа російському диктатору, зроблений посеред його зустрічі з європейськими лідерами, запевнив главу Кремля: Трамп не зробить нічого стосовно України без консультацій з Росією.
З іншого боку, саміт Путіна з Трампом був значно успішнішим. Путін, якого попередник Трампа називав убивцею, отримав прийом з червоною доріжкою та оплески від Трампа, який поклав край дипломатичній ізоляції російського диктатора та повернув Путіну статус впливового гравця в Європі.
"Я радий вітати всіх нас з цією чудовою зустріччю. Вона справді вразила. Лише Олександр III міг би досягти успіху, не втративши нічого," -- з захопленням висловився російський філософ і прихильник війни Алєксандр Дугін, згадуючи одного з улюблених імператорів Володимира Путіна. Досі залишається загадкою, про що саме домовилися учасники саміту, але Путін вирушив на Аляску не для переговорів, а щоб продемонструвати свою силу. Глядачами цього шоу, терміново організованого за проханням голови Кремля, стали не лише Трамп, а й російська еліта та громадськість.
Згідно з новими опитуваннями, 70% росіян вважають, що їхня країна досягла успіху на полі бою. Водночас 60% підтримують мирні переговори. Страх поразки давно минув, але бажання продовжувати бойові дії не дуже велике.
"Нікому не цікаво, як це закінчиться, аби тільки закінчилося. Путін може продати будь-що як перемогу", -- сказав виданню один із російських бізнесменів, описавши позицію російської еліти.
Однак, як мінімум, Путін хоче, щоб завершення війни включало визнання, принаймні з боку Америки, Криму російським, ніякого вступу Києва до НАТО та президентські вибори в Україні.
"Угода малоймовірна, поки Зеленський перебуває при владі", -- заявив один російський інсайдер.
Новий "дипломатичний запал" Путіна відображає труднощі, з якими стикається керівництво Кремля. Російська економіка наближається до стадії рецесії; за перші сім місяців поточного року бюджетний дефіцит перевищив заплановані показники на весь 2025 рік. Це не є несподіванкою, з огляду на те, що державні витрати за цей період зросли на 20%. Згідно з даними аналітичного центру Re:Russia, принаймні 5% усіх державних витрат у Росії нині витрачається на утримання контрактної армії, що в основному веде бойові дії проти України. Брак робочої сили призводить до того, що цивільна промисловість переживає важкі часи.
Це не означає, однак, що Путін збирається зупинитися. Російський диктатор усе ще сподівається, що в найближчі два місяці вдасться досягти прориву в Україні, яка страждає від нестачі людських ресурсів і високого рівня дезертирства. Путін відкриває дипломатичні двері як запасний варіант на випадок, якщо його наступ не дасть бажаного ефекту, казали російські оглядачі.
Для Путіна безкінечні переговори є лише ще одним елементом його військових стратегій. Вони утримують Трампа на боці Кремля та сприяють досягненню більш глобальної мети — посіяти розкол на Заході та в Україні. Як зазначив один російський блогер, "важливо усвідомити, що війна триває. Наш президент розгляне [дипломатичні] варіанти, в той час як військові продовжують виконувати свої завдання". Вимога Путіна про передачу Україні територій на Донбасі, які російські війська не змогли захопити, має на меті спровокувати політичну кризу всередині України. Путін усвідомлює, що Зеленський запевнив, що не віддасть жодного сантиметра землі, але президент України може втратити підтримку Трампа, якщо відмовиться погодитися.
Для реалізації своєї стратегічної мети — зруйнувати безпекову архітектуру, що склалася після холодної війни, Путін прагне політично розділити Україну, витіснити США з європейського контексту та підірвати підтримку Києва з боку Європи. На сьогоднішній день жодна з цих цілей не була досягнута. Проте, навіть якщо активні бойові дії зупиняться, боротьба за дестабілізацію західної єдності продовжуватиметься.
За словами оглядача WP Макса Бута, навіть якщо Зеленський та Путін зустрінуться найближчим часом, не слід очікувати значних змін. Для оцінки намірів Путіна важливо звертати увагу на його жорстокі дії, а не на обманливі заяви диктатора. Відсунувши, принаймні на даний момент, загрозу посилення санкцій з боку США, "дипломатичний наступ" Путіна лише надає його армії тимчасову паузу для продовження агресивних дій у війні.
#НАТО #Дональд Трамп #Європа #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Київ #Володимир Зеленський #Президент України #Москва #Північна та Південна Америка #Міжнародні санкції щодо Росії (2014—дотепер) #Московський Кремль #Кремль (фортифікаційна споруда) #Володимир Путін #Вашингтон, округ Колумбія #Західна Європа #Білий дім #Дефіцитні видатки #Підприємництво #Крим #Наступальні (військові) #2014 Президентські вибори в Україні #Бойові дії #Суверенітет #Російська імперія #Еліта #Диктатор. #Еммануель Макрон #Донецький вугільний басейн #Збройні сили Росії #Відень #The Economist #Дезертирство #Луганська Народна Республіка #Донецька Народна Республіка #Імператор! #Аляска #Філософ #Олександр ІІІ в Росії
