The Economist: Україна здобуде перемогу в економічній битві з Росією.

"Чи триватиме це довго, залежить від її здатності подолати гостру нестачу влади, людей і грошей".

Економіка України зазнала серйозних змін, щоб адаптуватися до умов війни. На даний момент вона залишилася на 25% нижчою в порівнянні з 2021 роком. Проте, вперше з початку масштабного вторгнення у 2022 році, українська економіка демонструє кращі показники в порівнянні з економікою противника за кількома важливими параметрами. Цю інформацію поширило видання The Economist.

"Національний банк України прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та на 4,3% у 2025 році. Валюта стабільна, а відсоткові ставки на рівні 13,5% залишаються близькими до найнижчих за останні 30 місяців. На відміну від Росії, де ставки незабаром мають сягнути 23%, щоб зупинити падіння рубля, банки виглядають вразливими, а ВВП зросте лише на 0,5-1,5% у 2025 році. Але Україна стикається з сильними зустрічними вітрами: ескалація війни, виснаження внутрішніх ресурсів і Дональд Трамп", - зазначають журналісти.

У публікації акцентується, що економічна історія України з 2022 року пройшла через три ключові етапи.

У перші місяці запеклих бойових дій країна намагалася приборкати спалахи насильства. Введення воєнного стану призвело до того, що 14 мільйонів людей змушені були залишити свої домівки. Російська сторона заблокувала порти Чорного моря, що суттєво вплинуло на український експорт. Дії центрального банку були зосереджені на підтримці військових потреб. У першій половині 2022 року він профінансував половину дефіциту бюджету. Запроваджено жорсткий контроль за рухом капіталу, а банки отримали необхідну ліквідність. Інфляція стрімко зросла, а валовий внутрішній продукт зменшився на третину, - зазначається у матеріалі.

Другий етап, за словами журналістів, розпочався після того, як Україна успішно відбила російський наступ на півдні країни в середині 2022 року. Завдяки зростанню довіри, валюта стабілізувалася. Угода, укладена за посередництва ООН, відновила можливість України експортувати зерно. Центральний банк знову зосередився на боротьбі з інфляційними процесами. На початку 2023 року було підписано угоду з Міжнародним валютним фондом, і центральний банк призупинив монетизацію бюджетного дефіциту. Завдяки міжнародній допомозі валютні резерви відновилися, а контроль за рухом капіталу було послаблено.

Відновлення макроекономічної стабільності дало можливість уряду та підприємствам адаптувати свою діяльність до умов війни. Одним із ключових завдань стало забезпечення захисту виробничих активів від російських ракетних атак. У більш безпечних західних регіонах були створені індустріальні зони. Компанії також почали інвестувати за межами країни, щоб убезпечити свої фінансові потоки від наслідків конфлікту. Крім того, експатріанти отримували доходи з-за кордону: за даними минулого року, кожна десята нова компанія в Польщі була заснована українським підприємцем, як зазначає The Economist.

Однією з ключових задач для нашої країни стало перенаправлення ресурсів для задоволення потреб тривалого конфлікту. Державні витрати виросли більш ніж удвічі і тепер становлять дві третини ВВП, у порівнянні з 41% у 2021 році; майже 30% ВВП витрачається на оборону та безпеку. Деякі державні підприємства пройшли процедуру капітального ремонту. Компанія "Нафтогаз", лідер у видобутку вуглеводнів, у 2023 році створила наглядову раду, до складу якої ввійшли незалежні директори з європейських компаній "блакитних фішок". У 2022 році підприємство зазнало збитків у розмірі 79 млрд грн ($2,4 млрд), проте в першій половині 2024 року вдалося отримати прибуток у 24 млрд грн завдяки збільшенню видобутку газу та інвестиціям у відновлювальну енергетику.

"Приватні фірми також змінили свою позицію. Після того, як навесні 2022 року Маріуполь, ключовий порт на Азовському морі, був зруйнований, підприємець Віталій Лопушанський створив UADamage - компанію зі штучним інтелектом, яка аналізує супутникові знімки для створення інтерактивних карт, на яких позначені всі зруйновані будівлі, дороги та мости. Відтоді він наніс на карту понад 200 міст. Він також навчає безпілотники виявляти міни та керувати роботами на землі, щоб виводити їх з ладу", - кажуть у статті.

За словами експертів, фінальна частина угоди, ймовірно, була націлена на збереження надходжень у твердій валюті. У липні 2023 року Росія ухвалила рішення не продовжувати зернову угоду. У відповідь Україна запустила власний морський коридор, забезпечивши його безпеку завдяки ефективній кампанії морського стримування з використанням безпілотників і ракет. Це дозволило країні відновити постачання не лише зерна, а й металургійної продукції та мінералів, які займають друге місце за обсягом експорту.

Ці дії, в поєднанні з підтримкою з Заходу, завадили Росії позбавити Україну життєвих ресурсів і бойового духу, які необхідні для тривалої боротьби. Наразі стартує третій етап, в якому економіка країни стикається з найсерйознішими викликами: критичною нестачею енергетичних ресурсів, робочої сили та фінансів.

Позитивним аспектом є те, що країна стала більш готовою до подібних викликів. У грудні Україна змогла збільшити свої імпортні можливості електроенергії з ЄС майже на 25%, до 2,1 ГВт. Багато виробників продуктів харчування перетворюють відходи своїх процесів на біогаз, який використовують для власних потреб. Чимало фермерів також використовують дизельні генератори. Середні підприємства часто мають установки, що працюють на природному газі, які іноді комбінують з вітровою та сонячною енергією. Промислові компанії об'єднують всі ці джерела разом з імпортом, щоб уникнути серйозних відключень електроенергії.

Андрій Пишний, голова Національного банку України, повідомив, що середній дефіцит електроенергії в країні очікується на рівні 6% від загального попиту у 2025 році, а до 2026 року він знизиться до 3%. Це стане можливим завдяки реалізації стратегій виживання та регулярному проведенню ремонтних робіт. Проте великі споживачі енергії висловлюють занепокоєння через неодноразове підвищення цін на електрику з початку війни, навіть у періоди без дефіциту. Тимофій Милованов, експерт з Київської школи економіки, зазначає, що труднощі в енергетиці можуть знизити темпи зростання ВВП у наступному році на один відсотковий пункт.

"Друга проблема - і найболючіша - нестача робочої сили. З 2022 року мобілізація, міграція та війна призвели до скорочення робочої сили більш ніж на п'яту частину - до 13 млн осіб. Попит на робочу силу високий: кількість вакансій сягнула 65 000 на тиждень, порівняно з 7 000 у перші тижні війни, але в середньому на одну вакансію подається лише 1,3 заявки порівняно з двома у 2021 році. Зарплати зростають. Між міністерствами економіки та оборони триває боротьба за мобілізацію: де знайти правильний баланс заради майбутнього країни. Цивільне керівництво України досі відхиляло максималістські вимоги військових лідерів на шкоду лінії фронту", - вважають аналітики.

"Не існує простих рішень. Навіть найбільш критичні галузі сьогодні можуть забезпечити захист лише половини своїх співробітників від фронтових дій. Найм значно більшої кількості жінок є складним завданням: їхня кількість приблизно дорівнює числу тих, хто виїхав за кордон, а також чоловікам, які перебувають на фронті або повернулися з нього у непрацездатному стані", - підкреслив Гліб Вишлінський, представник Центру економічної стратегії, аналітичного центру в Києві.

Не допомагає і те, що грошей не вистачає - третя проблема. Малі фермерські господарства та фірми намагаються отримати достатньо позик для фінансування своєї діяльності. Фінансування довгострокових капітальних витрат є практично неможливим. Стрімке зростання витрат на ведення бізнесу вдарило по прибутках. Компанії, що працюють з внутрішніми клієнтами, також несуть частину витрат, що призводить до зростання інфляції. Експортери, які конкурують на світових ринках, не мають такої можливості.

Мауро Лонгобардо, керівник місцевого підрозділу ArcelorMittal, заявляє, що з початку війни він витратив $1 млрд готівки лише для того, щоб утримувати свої виробничі потужності. В даний момент половина його металургійних підприємств знаходиться в простої.

Згідно з прогнозами, у 2025 році бюджетний дефіцит досягне приблизно 20% від валового внутрішнього продукту. Основна частина цього дефіциту, що становить $38 мільярдів, буде покрита за рахунок зовнішніх фінансових джерел. У червні "Велика сімка" уклала угоду про надання Україні пакету боргового фінансування в обсязі $50 мільярдів, який буде погашено за рахунок відсотків від заморожених на Заході суверенних активів Росії, загальна вартість яких становить €260 мільярдів ($273 мільярди). Однак, варто зазначити, що підтримка Сполучених Штатів у цій угоді не є безумовною.

"Україна, ймовірно, зможе вижити без американських коштів у 2025 році. Разом із траншем у розмірі 18 млрд євро, який ЄС погодився надати в рамках попередньої програми, внески інших членів "Великої сімки" заповнять прогалину, залишену дядьком Семом", - каже Дімітар Богов з Європейського банку реконструкції та розвитку.

"Україна володіє значними валютними резервами. Згідно з прогнозами, до кінця 2024 року їх обсяг може досягти 43 мільярдів доларів, що еквівалентно п'яти місяцям імпорту. Проте, якщо Сполучені Штати вирішать вийти з програми підтримки, Україна ризикує опинитися в критичному становищі у 2026 році. Уряди європейських країн, які відчувають фінансові труднощі та мають політичні проблеми, можуть мати складнощі з оплатою ще одного значного рахунка. Внутрішні можливості України для збору податків обмежені: пропозиція щодо підвищення податків на 4-5% від ВВП була відкликана влітку цього року через сильний опір."

Прогрес у виконанні зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом є ключовим фактором для забезпечення своєчасного та повного зовнішнього фінансування українського державного бюджету. У своїй статті "Програма МВФ та ЄС: як Україна справляється з виконанням своїх зобов'язань" Віктор Конєв аналізує результати моніторингу досягнень та невдач Києва в реалізації зовнішніх зобов'язань.