The Times: Дональд Трамп усвідомив, що Китай не так легко піддається маніпуляціям.

Хоча президент США охарактеризував свою зустріч із Сі Цзіньпіном як "вражаючу", очевидно, що між двома країнами розгортається новий етап Холодної війни.

Чи можна стверджувати, що Дональд Трамп програв свою першу значну битву в цій новій Холодній війні? Після тривалого періоду емоційних заяв і безлічі жорстких митних тарифів на китайські товари, президент США під час саміту Азійсько-Тихоокеанського регіону в Південній Кореї зустрівся із Сі Цзіньпіном, де уклав економічний аналог мирної угоди. Цю думку висловив політичний коментатор та колишній головний редактор The Wall Street Journal Джерард Бейкер у своїй статті для The Times.

Як завжди, сповнений енергії, Трамп охарактеризував 90-хвилинну бесіду як "вражаючу" та дав їй оцінку "дванадцять із десяти". Держави досягли угоди про зменшення найжорсткіших торгових обмежень, які вони вводили одна проти одної протягом року, і вирішили "оновити" свої стосунки, принаймні, на найближчі дванадцять місяців.

Підсумки цієї зустрічі стали яскравим свідченням того, що, на відміну від інших країн, з якими Трамп вів економічну боротьбу під час свого другого терміну, Китай не схиляється до компромісів і не просить про милість. Обидві сторони виявили готовність йти на поступки, проте сама зустріч висвітлила кілька важливих висновків для найближчого майбутнього: Сполучені Штати залежать від Китаю не менше, ніж Китай від США; Китайська Народна Республіка є найбільшим викликом для американського глобального домінування в новітній історії; і ця нова холодна війна, від результатів якої залежить світова безпека на наступні десятиліття, не обов'язково завершиться так само, як попередня.

Можливо, на перший погляд, ці висновки звучать занадто драматично, особливо з огляду на те, що реальні наслідки зустрічі обмежилися лише продовженням торгівлі окремими товарами та відновленням закупівель аграрної продукції. Сі Цзіньпін вирішив на рік скасувати обмеження на експорт критично важливих рідкісноземельних мінералів і, щоб підтримати американських фермерів, відновити імпорт американської сої. Трамп, в свою чергу, зняв загрозу подальшого підвищення мит, а китайський лідер пообіцяв обмежити експорт хімікатів, що використовуються для виготовлення фентанілу — наркотичного засобу, що спричинив серйозну кризу в США.

У середньому мито на китайський імпорт у Сполучених Штатах становитиме близько 45% -- усе ще вище, ніж на початку другого президентського терміну Трампа, але менше, ніж він вимагав останні пів року.

Проте значення тимчасового перемир'я має набагато ширший контекст. Обидві сторони домовилися відновити економічний і стратегічний діалог, який був важливим для попередників Трампа. Упорядкований графік має на меті забезпечити більш стабільний формат комунікації: Трамп планує відвідати Китай на початку наступного року, а Сі Цзіньпін у відповідь здійснить свій візит. Як зазначала Лінлін Вей у The Wall Street Journal, все це відповідає амбіціям Китаю досягти "стратегічного глухого кута" - етапу дипломатичної та економічної рівноваги, що дозволить йому компенсувати технологічну та економічну відставання від Сполучених Штатів.

Саме в період свого першого терміну Трамп кардинально змінив динаміку відносин між США та Китаєм. Раніше президенти обох політичних партій дотримувалися думки, що найефективніший спосіб реагувати на зростаючу потужність Китаю – це спільно управляти цим процесом. Однак, Трамп, орієнтуючись на свій інстинкт конкурентної боротьби та на рекомендації радників, які сприймають розвиток Китаю як серйозну загрозу для американського домінування, обрав інший підхід – він розпочав процес розділення двох економік, обмежив доступ Китаю до сучасних технологій і ресурсів, а також посилив військову присутність США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Цей крок виявився настільки значущим, що його підтримав навіть Джо Байден. Однак, намагаючись посилити тиск під час своєї другої каденції, Трамп зіткнувся з реаліями – серйозною залежністю економіки США від китайських постачань, зокрема рідкісноземельних елементів і ключових компонентів.

Сучасна позиція Трампа ілюструє конфлікти між його економічними та безпековими консультантами, що стало особливо очевидним під час нещодавньої зустрічі в Кореї.

Економічні експерти вважають, що нещодавнє перемир'я є лише тимчасовим рішенням: процес "розділення" економік США та Китаю продовжиться. Американські компанії знову будуть переміщати свої виробництва до інших країн, а Сполучені Штати активізують укладання нових контрактів на постачання стратегічних сировин з альтернативних джерел. Крім того, США залишаться непоступливими у питанні доступу Китаю до сучасних технологій, зокрема, до прогресивних напівпровідників.

Однак, експерти з питань безпеки висловлюють занепокоєння, що виграний час може стати перевагою для Пекіна, оскільки це дає змогу Китаю швидше розвивати свої технології та зміцнювати оборонну промисловість.

Трамп не належить до тих, хто проявляє обережність у своїх діях. Його підхід до дипломатії не можна описати словами "говорити тихо та тримати під рукою велику палицю"; радше, це – кричати й розмахувати мачете. Тому, коли всього за кілька годин до зустрічі з Сі він дав команду військовим "негайно" відновити ядерні випробування США – вперше за більше ніж тридцять років – сенс цього рішення став очевидним: Трамп може бути готовий йти на певні економічні поступки, але Китай не має права сприймати це як сигнал до розрядки, схожої на ту, що мала місце під час першої Холодної війни.

Хоча цей крок може мати більше символічний зміст, залишається невизначеним, чи йдеться про справжні випробування ядерних боєголовок або ж про тести ракет-носіїв. Проте вибір моменту, обґрунтування та географічне розташування (в самому центрі Східної Азії) були досить промовистими. Трамп оголосив, що здійснює цей крок для того, щоб "поставити США на один рівень з іншими великими ядерними державами", такими як Росія та Китай. Також його радники з національної безпеки акцентували, що під час зустрічі з Сі питання Тайваню — "відступницької" китайської провінції — не піднімалося.