З 1 грудня українці можуть реєструватися на отримання "президентської тисячі". І з 1 ж грудня в Україні піднімають податки. Виглядає так, що держава однією рукою залазить в кишеню до громадян, а іншою рукою - роздає всім гроші. Чи так це - розбирався фінансовий редактор РБК-Україна Руслан Кисляк.
Зміст:
З 1 грудня українці можуть претендувати на отримання одноразової грошової допомоги від держави в сумі 1 тис. гривень. Щоправда, гроші може отримати лише той, хто знаходиться на території України, крім тимчасово окупованої території. Подати заяву необхідно протягом грудня 2024 - січня 2025 року. Кошти можуть бути використані до 31 грудня 2025 року. Гроші можна витрачати на ті ж цілі, що й кошти, отримані в рамках державної програми "Національний кешбек". Зокрема, на них можна придбати військові облігації внутрішньої державної позики або ж задонатити на військо. РБК-Україна вже писало про те, як подати заяву, коли і як отримати кошти, та на що конкретно їх можна витратити.
Грошова допомога має символічну назву "Зимова підтримка" і надається в рамках Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні". Бюджет програми складає 5 млрд гривень до кінця поточного року, і 10 млрд - в наступному, з чого можна зробити висновок, що держава явно не розраховує на те, що по тисячі гривень реально отримає кожен українець. Менше з тим, 15 млрд гривень - досить відчутна для бюджету сума, яку держава має віднайти паралельно з пошуком 500 млрд гривень, яких станом на початок осені не вистачало для фінансування сил оборони.
15 мільярдів гривень – це фактично вдвічі більше, ніж той додатковий дохід, який можуть забезпечити нові підвищені податки, що вступають в силу з 1 грудня, до завершення поточного року.
Ще 3 млрд гривень від початку осені до кінця року коштуватиме державі програма стимулювання попиту на продукцію національних виробників "Національний кешбек". Програма, безумовно, має потенційний позитивний вплив на вітчизняну економіку, проте її ефективність, на думку багатьох експертів, залишається під питанням. Принаймні під час війни ці гроші можна було би використати на більш адресну допомогу тим, хто її потребує.
Особливо дивно виглядає це "свято популізму" на фоні тривалої епопеї, яка триває вже більше півроку, у спробах влади знайти кошти для покриття дефіциту в 500 мільярдів гривень, необхідних для потреб оборони. Внаслідок затримок у отриманні військової допомоги з боку США на початку цього року, український уряд був змушений фінансувати поточні військові витрати за рахунок майбутніх бюджетів. Як наслідок, на початок осені військові залишилися без можливості виплатити зарплату.
Гроші на оборону Україна вимушена шукати з внутрішніх джерел (фото: Getty Images)
Гроші були вирішено залучити з трьох основних джерел. Приблизно 70 мільярдів гривень додаткових коштів бюджет отримав завдяки економії на витратах, пов’язаних із обслуговуванням зовнішніх боргів, що перевищують 20 мільярдів доларів, після успішної реструктуризації влітку. Ще близько 300 мільярдів гривень планували залучити до бюджету від комерційних банків через механізм добровільно-примусового викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Додатково, уряд сподівався отримати приблизно 140 мільярдів гривень за рахунок підвищення податків, зокрема збільшення ставки військового збору та введення його для фізичних осіб-підприємців, а також запровадження 50% податку на надприбутки банків за 2024 рік "заднім числом".
Конфлікт, що відбувався в урядово-парламентському середовищі з активним залученням підприємств та експертів, навколо ухвалення законопроекту під номером 11461-д, свідчив про нагальну потребу держави в коштах. Водночас, ініціативи уряду щодо розподілу фінансової допомоги всім українцям виглядають досить дивно, адже вони не враховують реальні потреби різних верств населення. Особливо варто звернути увагу на те, що виплата тисячі гривень кожному громадянину в рамках програми "Зимова підтримка" передбачає використання коштів з фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності. Складається враження, що влада прагне розподілити гроші між усіма – як заможними, так і малозабезпеченими, підприємцями та пенсіонерами, внутрішньо переміщеними особами і дітьми – за рахунок тих, хто залишився без роботи.
Незважаючи на деякі дивні обставини, фінал історії навколо законопроекту щодо підвищення податків виглядає досить цікавим. Прийнятий парламентом 10 жовтня, закон, який зазнав численних правок (значно зменшивши свою фіскальну ефективність), спочатку передбачав додаткові податкові надходження в розмірі приблизно 30 млрд гривень до кінця року. Однак, він залишався без президентського підпису більше півтора місяця. Врешті-решт, закон був підписаний президентом 28 листопада і набрав чинності з 1 грудня, потім очікується, що він забезпечить додаткові податкові надходження на рівні близько 8 млрд гривень до кінця року.
Те, що народні депутати ухвалили закон, який фактично скорочує потенційні додаткові надходження до бюджету від податків майже в п'ять разів у порівнянні з первісними прогнозами Міністерства фінансів, а президент, затягуючи підписання цього закону, зменшив його фіскальну цінність ще в чотири рази, свідчить про те, що на певному етапі необхідність у цих фінансах зникла. Експерти, опитані РБК-Україна, вважають, що це, ймовірно, сталося через те, що стало зрозуміло, які перспективи отримання Україною 50 мільярдів доларів від країн "Великої сімки" під заставу заморожених активів Центрального банку Росії.
Про те, що з фінансуванням поточних і майбутніх потреб України за рахунок коштів зовнішніх партнерів все гаразд, свідчить і відповідь Міністерства фінансів на запит редакції.
Згідно з інформацією Міністерства фінансів, на 14 листопада обсяги зовнішнього фінансування України з початку року становлять 27,2 мільярда доларів, з яких близько 8 мільярдів доларів — це гранти. Ці кошти дають змогу повністю забезпечити фінансування пенсій, витрат на охорону здоров'я, освіту, відновлення інфраструктури та подолання наслідків війни.
У 2024 році основним джерелом фінансування для України став Європейський Союз, який з початку року виділив близько 12,1 мільярда доларів через механізм Ukraine Facility. До завершення року Україна планує отримати додаткові 4 мільярди євро від ЄС.
У 2024 році Сполучені Штати Америки стали провідним донором серед країн світу, надавши Україні приблизно 5,2 мільярда доларів з початку року.
Співпраця з Міжнародним валютним фондом є критично важливою для забезпечення фінансової стабільності в країні та залучення ресурсів на ключові бюджетні витрати. У 2024 році фінансування з боку Фонду досягло майже 4,2 мільярда доларів. В даний час тривають переговори на рівні експертів щодо шостого перегляду програми розширеного фінансування МВФ, успішне завершення якого дозволить отримати 1,1 мільярда доларів до кінця року, - зазначили в міністерстві у відповіді на запит РБК-Україна.
Від початку повномасштабного вторгнення загальна сума залученої прямої бюджетної підтримки від міжнародних партнерів сягає близько 100,8 млрд доларів.
При цьому Мінфін України продовжує вести активний діалог з партнерами та реалізовувати спільні ініціативи з донорами для мобілізації необхідного фінансування.
Міжнародні партнери активно допомагають Україні коштами. На фото - Сергій Марченко (джерело: kmu.gov.ua)
В Мінфіні запевняють, що до кінця поточного року партнери спрямують підтримку Україні у повному обсязі. Загалом очікується, що зовнішнє фінансування сягатиме 41,3 млрд доларів.
"На наступний рік вже отримано кілька підтверджень про підтримку України. Зокрема, в рамках механізму ЄС Ukraine Facility передбачено 12,5 млрд євро бюджетної допомоги. Міжнародний валютний фонд також скорегував графік виплат на 2025 рік, підвищивши обсяг фінансування для України з 1,8 млрд доларів до 2,7 млрд доларів," - зазначають у міністерстві.
Також там констатують, що країни "Великої сімки" фактично досягли консенсусу щодо надання Україні допомоги у розмірі близько 50 млрд доларів в рамках механізму ERA. Кредити будуть обслуговуватися та погашатися за рахунок майбутніх надходжень від заморожених російських активів. Виплата коштів має розпочатися вже до кінця 2024 року.
"Фінансові ресурси повинні стати доступними у грудні цього року, а їх повна виплата має бути здійснена не пізніше грудня 2027 року", - зазначають у Міністерстві фінансів.
Що стосується фінансування військових витрат, Міністерство фінансів підкреслює, що безпека та оборона залишаються найважливішими пріоритетами країни, займаючи найбільшу частку в державному бюджеті цього року. У період з січня по жовтень 2024 року витрати загального фонду державного бюджету на сектор безпеки та оборони досягли 1,6 трлн гривень, що становить 58,3% від загального обсягу витрат. У жовтні з державного бюджету було виділено 201,6 млрд грн. При цьому військові витрати фінансуються виключно за рахунок внутрішніх ресурсів та запозичень.
У професійному середовищі ініціативи влади, такі як тисяча гривень "Зимової підтримки" для кожного українця або програма "Національний кешбек", сприймаються більше як прояв соціального популізму, ніж як реальна відповідь на виклики, що супроводжують зимовий період. Безсистемна та нецільова роздача коштів виглядає, принаймні, малоефективною – як з політичної, так і з практичної точки зору щодо фінансової підтримки населення. Такі заходи також не сприяють розвитку вітчизняного бізнесу.
"Більше того, оскільки фінансування таких соціальних ініціатив зазвичай здійснюється за рахунок ресурсів іноземних партнерів України, вони можуть в певний момент підняти питання: чому ми повинні підтримувати ваш популізм?" - зазначає Ілля Несходовський, директор Інституту соціально-економічної трансформації.
На думку координатора експертних груп Економічної експертної платформи, асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана, роздача кожному українцю по тисячі гривень - це точно не про ефективність державних витрат. Ці гроші варто було би витратити на тих, хто їх зараз найбільше потребує, а саме: внутрішньо переміщених осіб, на додаткове фінансування програми "єВідновлення", розмінування територій, доплати пенсіонерам та іншим соціально незахищеним категоріям населення.
"Мене як макро- і політекономіста всі ці виплати просто шокують. Зрозуміле бажання влади вгамувати соціальну напругу, яка зараз накопичується. Зрозуміле бажання політиків сподобатись патерналістично налаштованому електорату. Але це виглядає як ляпас суспільству на тлі ініціатив з підняття податків, кричущої необхідності покривати нагальні гуманітарні потреби. Я вже не кажу про військові", - аргументує експерт Економічної експертної платформи, старший економіст "CASE Україна" Володимир Дубровський.
Зокрема, він вважає, що додаткові фінансові ресурси можна було б використати для вирішення потреб внутрішньо переміщених осіб.
Не так давно я натрапив на вражаючу статистику: 30% біженців з Маріуполя знову опинилися під російською окупацією, оскільки не змогли отримати достатню підтримку для оренди житла на території, контрольованій Україною. Інший приклад – в умовах наближення важкої зими та потенційних обстрілів енергетична інфраструктура України залишається вразливою. Кошти держави могли б бути використані для посилення захисту енергетичних об'єктів, - зазначив співрозмовник для РБК-Україна.
Внутрішньо переміщеним особам необхідно підвищення обсягу адресної підтримки з боку держави (джерело: Getty Images)
Схожі соціальні виплати можуть бути доцільними лише в умовах економічного зростання. Наразі ж в Україні, на жаль, ситуація далека від благополуччя. Заяви про те, що такі виплати здатні активізувати економіку, на думку фахівця, свідчать про нерозуміння з боку тих, хто їх робить. Економічну активність варто підживлювати лише тоді, коли є надлишок виробничих потужностей і робочої сили, а єдиною перепоною для їх використання є нестача попиту. При наявності здорової конкуренції та ефективного управління підприємствами це дійсно може допомогти уникнути економічного спаду.
"В Україні ситуація кардинально відрізняється. У нас виробничі процеси гальмуються через нестачу робочої сили та невпевненість у можливості її збереження, зокрема через мобілізацію. Крім того, існують серйозні проблеми з електропостачанням, які також впливають на виробництво. У таких умовах розподіл фінансових ресурсів лише сприятиме зростанню цін", - застерігає Володимир Дубровський.
Наскільки подібні виплати критичні для держбюджету? Навряд чи вони критичні, але точно відчутні. Якщо врахувати кошти, необхідні на фінансування програми "Національний кешбек", програми часткової державної компенсації витрат на придбання техніки для бізнесу і, зокрема, для розвитку переробних галузей, - це все сумарно тягне на більше мільярда доларів, підраховує співрозмовник видання. А з урахуванням фінансування президентської ініціативи щодо роздачі українцям по 1 тис. гривень і доплат вчителям - це ще більші суми.
"Хоча в контексті загальних бюджетних витрат це складає всього близько 1%, ця сума є значною, і її можна було б використати для інших цілей," - зазначає економіст.
Що стосується підняття податків - це швидше символічна дія.
"Для міжнародних партнерів України прийняття закону, що передбачає підвищення податків, має більше символічне значення, адже це підтверджує готовність українського народу фінансувати свою оборону. Той факт, що цей закон був затверджений парламентом, вже є вагомим сигналом для партнерів про нашу готовність інвестувати в захист країни," - зазначає Дубровський.
#бюджет #Українська гривня #Податок #Європейський Союз #Росія #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #РБК-Україна #Уряд України #Мобілізація #Українці #Народний депутат України #Популізм #Бізнес #Північна та Південна Америка #Міністерство фінансів (Україна) #Євро #Гроші #Міжнародний валютний фонд #Парламент #Держава (політичний устрій) #Державний бюджет #Getty Images #Маріуполь #Внутрішньо переміщені особи #Дубровський Володимир Васильович (художник) #Комерційний банк
