Трамп очікує, а конфлікт продовжується. Що ускладнює проведення мирних переговорів між Україною, Сполученими Штатами та Росією?

Про те, чому в мирних переговорах настала помітна пауза, нерішучість Трампа і плани Путіна - читайте в колонці заступника головного редактора РБК-Україна Мілана Лєліча.

Коли Дональд Трамп раптово активізував свою діяльність у контексті України, розпочалася безкінечна серія зустрічей, телефонних розмов і заяв від вищого керівництва України, США та Росії. Одночасно з цим у західних медіа з'являвся щоденний потік різноманітних інсайдів (як в лапках, так і без) щодо справжніх намірів і планів усіх учасників цього процесу, а також деталі обговорень, що проходили за закритими дверима високопосадовців.

Але вже пару тижнів, як цей потік помітно обмілів. Майже немає ні "зливів", ні власне зустрічей або дзвінків на вищому рівні, присвячених мирному врегулюванню російсько-української війни. Навіть Трамп і його команда перестали бадьоро рапортувати про свої грандіозні успіхи на українському напрямку.

В даний момент спостерігається дивне, справжнє гібридне "перемир'я", яке важко назвати стабільним. Його умови залишаються неясними, оскільки кожна зі сторін представляє свої версії. Щодо дати початку та закінчення цього процесу, то США, Україна та Росія посилаються на різні відомості. Саме ж перемир'я, яке, за задумом, передбачає заборону на атаки по енергетичних об'єктах, постійно порушується агресорами. І, звісно, поєднати поняття "перемир'я" з подіями, такими як "обстріл Кривого Рогу", в українському сприйнятті неможливо.

Війна не "заморожена", навіть навпаки, а ось процес мирних переговорів очевидно підмерзає. Чи зможе Трамп його розморозити в осяжному майбутньому? Більшість співрозмовників РБК-Україна, як у західних, так і в українських політичних колах, вважають, що він точно спробує, причому досить скоро. Але чи вийде - судити не беруться.

Ще до президентських виборів у США українські прихильники Трампа, яких тоді, напевно, було більше, ніж зараз, малювали оптимістичний сценарій на випадок його перемоги. Трамп, з усім своїм запалом, береться за мирне врегулювання, пропонує Україні певні умови, на що Україна намагається чинити опір. Проте Трамп починає тиснути, і зрештою Україна погоджується на компроміс. Потім він висуває вимоги Росії, яка, в свою чергу, залишається непохитною у своїх максималістських прагненнях.

І саме в цей момент американський президент усвідомлює, хто насправді є злочинцями в цій ситуації: він посилює тиск на Росію, тоді як Україні активно надає різноманітну підтримку. Цікаво, що подібні думки (правда, з уточненням "якщо буде великий успіх") висловлювалися РБК-Україна і деякими західними дипломатами в той час.

Дивно, але з певними корективами, події наразі розгортаються саме в такому напрямку. Трамп вирішив "посередничати" між агресором і жертвою, вимагаючи від України виконання ряду умов. Однак Україна відмовилася, і після інциденту в Овальному кабінеті ситуація ускладнилася — було зупинено військову допомогу.

Зустріч в Овальному офісі відбулася 28 лютого (фото: Getty Images)

"28 лютого я побачив, як США зсунулися з позиції союзника на позицію "чесного посередника", але який насправді схиляється в бік Росії", - поділився з РБК-Україна своїми враженнями один з європейських дипломатів.

У підсумку, Україна трохи здала назад, навіть трохи зрушила свої червоні лінії, і, головне, сказала Трампу "спасибі" за всі його старання. Фактично з усіма мирними пропозиціями Білого дому українська сторона після підкреслено конструктивних дискусій погодилася.

Трамп взявся за Росію, і тут сталася очікувана осічка. Очікувана, втім, тільки для тих, хто має з росіянами справу вже багато років: Москва упирається, грубить, огризається, вигадує умови і відмовки. Тільки б не робити те, на що формально погодилася - припиняти вогонь і рухатися до реального врегулювання.

Здавалося б, саме час господареві Білого дому зрозуміти, хто тут bad guys і кого насправді треба карати. Але справа поки йде насилу, хоча агресори роблять усе від них залежне, щоб розкрити Трампу очі.

Група співрозмовників РБК-Україна серед місцевих і європейських експертів має впевненість, що Трамп дійсно прагне досягти справжнього, а не лише символічного припинення вогню до Великодня або до ста днів свого президентства, тобто до кінця квітня.

"Припинення вогню в Україні може дати поштовх до закінчення війни. Припинення вогню в Україні - це ідея Трампа. Ми розуміємо це як перший крок до закінчення війни. У нього є інтерес до цього кроку", - сказав на зустрічі з журналістами цього тижня Володимир Зеленський.

Згідно з поглядом Трампа, стабільне припинення вогню фактично є тим самим "завершенням війни", яке він зможе успішно представити американській аудиторії. Однак для України важливішим є досягнення остаточної мирної угоди та те, що відбудеться після цього: різноманітні гарантії безпеки, які унеможливлять повторення російських агресивних дій у майбутньому.

Проте, наразі до досягнення навіть первинного етапу у вигляді повного припинення вогню ще є чимало перешкод. Це починає відкрито турбувати Трампа, про що він не соромлячись висловлюється перед журналістами. Вперше за весь період його заяви щодо Росії містять не лише позитивні коментарі, а й загрози.

Проте, на Кремль наразі це не справляє жодного враження. Більше того, пропагандисти, які підтримують владу, останніми днями почали дозволяти собі висловлювання на адресу Трампа, які були б неприйнятними ще недавно. Наприклад, вони заявляють, що він "капризно тупотить ніжкою", а США "завелися в ролі світового гегемона". Тим часом заступник міністра закордонних справ Рябков говорить про "необхідність усунути корінь конфлікту", відкрито відмовляючись від американських мирних ініціатив.

У розмовах з РБК-Україна європейські дипломати висловили різні думки щодо можливостей Трампа змусити Путіна до будь-яких дій. Деякі вважають, що Трамп просто має підвищити інтенсивність своїх заяв. Інші ж дотримуються думки, що цього буде явно недостатньо. "Лише голосних загроз з боку Трампа недостатньо, незалежно від їхньої сили. Путін реагує лише на конкретні дії", - зазначає один з дипломатів з Східної Європи.

Усі численні джерела РБК-Україна сходяться на думці, що поточна стратегія Кремля обумовлена кількома значними факторами.

Перша - Путін просто тестує ліміт терпіння Трампа, в рамках улюбленої переговорної тактики росіян. Причому іноді тестує невдало - як зі спробою реанімувати затхлу історію про "нелегітимного Зеленського", що викликало у Трампа окреме обурення. Утім, яке знову-таки не вийшло за межі риторики.

Друга - Росія прагне повністю витіснити Збройні сили України зі своєї території, аби позбавити Україну важливого аргументу в можливих переговорах.

Третя і найважливіша причина – Путін, під впливом своїх генералів, переконаний, що може суттєво зміцнити свої "переговорні позиції" шляхом подальшої окупації українських територій. "Є підстави вважати, що ми їх доб'ємо", – заявив російський лідер кілька тижнів тому. Хоча "добити" нікого не вдасться, Кремль вважає, що захоплення ще більшої кількості зруйнованих сіл і міст є цілком реальним завданням. Саме з цією метою Росія активізувала свої наступальні дії в останні дні. Особливо з огляду на те, що літо – це найсприятливіший час для атак.

Одночасно з цим Росія змогла пожвавити виключно двосторонній діалог з США. Спеціальний представник Путіна Кирило Дмитрієв, який має міцні зв'язки в американських ділових колах, без особливих труднощів знайшов спільну мову зі спеціальним представником Трампа, бізнесменом Стівом Віткоффом. Наразі він активно намагається зацікавити американців спільними бізнес-ініціативами, від розробки російських природних ресурсів до взаємовигідного розморожування величезних сум російських коштів, які заблоковані в Брюсселі.

Росії наразі немає необхідності квапитися - економічна ситуація поки що дозволяє продовжувати військові дії. Кількість тих, хто готовий ризикнути своїм життям у донбаських просторах в обмін на "Ладу Калину" для своїх близьких, також не зменшується.

Хоча час для Трампа обмежений, на фоні незрозумілої для сторонніх спостерігачів економічної стратегії адміністрації Білого дому та зростання інших проблем, які вже викликають занепокоєння навіть серед республіканців, ситуація стає все більш напруженою. Державний секретар Марко Рубіо відзначає, що США "зможуть зрозуміти впродовж тижнів, а не місяців", чи дійсно Росія має намір завершити війну, запевняючи, що його керівник "не стане жертвою безкінечних переговорів про переговори". Однак це поки що залишається лише на словах.

Утім, не встигли українці як слід порадіти тому, що Трамп нарешті почав проявляти вербальну агресію не тільки проти них, а й проти росіян, як американський президент знову зрівняв шанси. Путін, звісно, його "розлютив", але в Зеленського "можуть бути великі проблеми", якщо він відмовиться від угоди щодо корисних копалин.

Схоже, що хоча Трамп і заспокоївся після конфлікту в Овальному кабінеті, він не забув про те, що сталося. Тепер він вирішив вжити заходів проти українців, запропонувавши нову, значно суворішу версію "мінеральної угоди", ніж раніше в лютому.

Проте Зеленський та інші високопосадовці українського уряду неодноразово висловлювали свої чіткі позиції, підкреслюючи, що готові ставити підписи лише після ретельної, систематичної та зваженої роботи над змістом документів.

"Мінеральна угода" є ключовим елементом вашого загального успіху, виступаючи основою відносин зі Сполученими Штатами. Вона стане важливою для забезпечення гарантій безпеки та підтримки у переговорах щодо припинення вогню. "Шукайте шляхи для досягнення позитивного результату в цій справі," - зазначає експерт у дипломатичних колах в інтерв'ю РБК-Україна. Він також додає: "Ваша сторона не може впливати на багато факторів у США. Тому зосередьтеся на тих аспектах, на які ви дійсно маєте вплив. І не зациклюйтеся на словах, які чуєте, а реагуйте на конкретні дії."

Тим паче, що в нинішній адміністрації Трампа і навколо неї чимало людей, які в принципі підштовхують Білий дім зовсім махнути рукою на Україну і займатися іншими, легшими питаннями. І зайві емоційні реакції з Києва тільки зміцнюють їхні позиції.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Наступні етапи на українсько-американсько-російському напрямку залишаються в значній мірі невизначеними. Як зазначив Зеленський, "у найближчі тижні" планується зустріч української делегації з представниками США, яка відбудеться після переговорів американської сторони з росіянами, що мали місце вчора. Проте, на якому рівні проходитимуть ці перемовини, які питання будуть підняті, а також чи продовжиться нинішнє незвичайне "енергетичне перемир'я" — все це залишається без ясності.

Ліквідація наслідків російського обстрілу (фото: Getty Images)

Новини можуть з’явитися в будь-який час, без жодних обмежень. На цьому тижні Трамп вкотре наочно показав свій підхід до прийняття важливих рішень. "Мабуть, це прийшло мені в голову рано-вранці, дуже рано", - зазначив він, коментуючи несподівану паузу у тарифній війні проти всього світу.

Яке рішення щодо війни між Росією та Україною може з'явитися у Трампа, в Києві можуть дізнатися в будь-який момент, починаючи з обіду, враховуючи різницю в часі.

Як повідомляло раніше РБК-Україна, згідно з термінологією, яку запровадили американці у волейбольному контексті, переговорний "м'яч" три тижні тому знаходився на стороні Росії. Як і передбачалося, росіяни повинні були передати його українцям або американцям. Однак, тепер здається, що м'яч зовсім загубився, а всі сторони, які беруть участь у цьому процесі, безрезультатно з'ясовують, хто в цьому винен.