Третина населення України вважає фінансовий стан своєї сім'ї незадовільним.

Ці дані вказують на певний прогрес у порівнянні з груднем торішнього року та навіть демонструють покращення в порівнянні з показниками "довоєнного" 2021 року. Це повідомляє Укрінформ, посилаючись на результати опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 20 по 26 вересня.

Згідно з даними соціологічних досліджень, громадяни зазвичай оцінюють добробут своїх сімей більш позитивно, ніж загальну економічну ситуацію в країні. У травні 2021 року лише 36% респондентів вважали його "дуже" або "досить" поганим, 48% – "не поганим і не добрим", а 14% – "добрим" або "дуже добрим". Проте в вересні-жовтні 2022 року частка тих, хто характеризував свій добробут як "дуже" або "досить" поганий, зросла до 39%, в той час як кількість тих, хто вважав його "добрим" або "дуже добрим", зменшилася до 10%. Опитування, проведене в лютому-березні 2023 року, показало легке покращення в оцінках добробуту родини, яке наблизилося до рівнів травня 2021 року: 35% вказали, що його стан "дуже" або "досить" поганий, 50% оцінили як "не поганий і не добрий", а 12% вважали його "добрим" або "дуже добрим". Однак у грудні 2023 року показники добробуту дещо погіршилися (37%, 51% і 10,5% відповідно) і статистично не відрізнялися від значень, зафіксованих у вересні-жовтні 2022 року.

"Однак результати опитування, проведеного у вересні 2024 року (відповідно 31%, 50% і 16%) демонструють деяке покращення порівняно з груднем минулого року і є навіть дещо кращими за показники "довоєнного" 2021 року", - зазначають соціологи.

Згідно з отриманими даними, під час оцінки матеріального добробуту родин у контексті можливостей для покупок, які забезпечують доходи, спостерігається зростання частки осіб, які зазначають, що ледве зводять кінці з кінцями, і не можуть дозволити собі навіть основні продукти харчування. Цей показник зріс з 9% у червні 2021 року до 12% у вересні 2024 року. Також збільшилася частка тих, хто відчуває, що живе на певному рівні, але не має можливості зробити деякі великі покупки, такі як квартира чи автомобіль (з 6% до 9%). Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що в цілому їм вистачає коштів на життя, але виникають труднощі з придбанням товарів тривалого користування, як-от меблі, холодильники та телевізори (з 44% до 41%).

За результатами опитування, приблизно рівними серед громадян є частки тих, хто відповідає, що при купівлі продуктів частіше намагаються купувати найдешевші продукти, менше зважаючи на їхню якість (44%), і тих, хто частіше дозволяє собі купувати якісніші (більш корисні чи смачні) продукти, навіть якщо вони дорожчі (45%). Останні становлять лише 15% серед тих, хто відповідає, що "ледве зводять кінці з кінцями" і 81% серед тих, хто відповідає що "живуть забезпечено".

У порівнянні з 2005 роком, відзначається зростання кількості громадян, які отримують основні доходи від заробітної плати, з 38% до 54%. Водночас зменшилася частка осіб, які живуть переважно на пенсії, стипендії, грошову допомогу чи аліменти, з 38% до 29%. Також спостерігається зниження тих, хто отримує доходи зі своїх запасів або з підсобного господарства, з 7% до 2,5%. Частка доходів, отриманих від побічної діяльності, зменшилася з 5% до 3%, а доходи від підприємницької діяльності знизилися з 3% до 2%.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у звіті, на вересень 2024 року лише 7% респондентів вважають, що економічна ситуація покращиться протягом наступних трьох місяців. Натомість 31% висловили думку про можливе погіршення, тоді як 48,5% вважають, що ситуація залишиться незмінною.

Схожі тренди були зафіксовані і у прогнозах змін рівня добробуту сімей протягом найближчого часу. Згідно з результатами останнього опитування, лише 8% респондентів вважають, що добробут покращиться, тоді як 24% впевнені, що він погіршиться, а 52% вважають, що ситуація залишиться без змін.

За даними соціологів, після початку широкомасштабної війни спостерігалося істотне покращення економічних очікувань в середньостроковій (2-3 роки) перспективі. Так, частка тих, хто очікував, що економічне становище країни в найближчі 2-3 роки покращиться, у вересні-жовтні 2022 року порівняно з травнем 2021 року зросла з 30% до 43%, а в лютому-березні 2023 року - до 52%. Однак надалі цей оптимізм знизився, і у вересні 2024 року так вважали 30%. Частка тих, хто очікує погіршення ситуації, становить 23%, а частка тих, хто вважає, що ситуація у цій сфері не зміниться - 21,5%.

Відсоток людей, які сподівалися на поліпшення фінансового становища своїх сімей протягом наступних 2-3 років, зріс з 29% у травні 2021 року до 41% у вересні-жовтні 2022 року, а в лютому-березні 2023 року досягнув 49,5%. Проте, за результатами останнього опитування, цей показник знизився до 30%. 17% респондентів вважають, що добробут їхніх родин погіршиться, а 24% вважають, що залишиться на тому ж рівні.

Згідно з даними проведеного опитування, українці демонструють значний скептицизм щодо економічної ситуації в країні. У вересні 2024 року 60% респондентів оцінили її як "дуже погану" або "досить погану", в той час як лише 6% вважають її "доброю" або "дуже доброю", а 29,5% висловилися, що ситуація "ані погана, ані добра". Ці показники є кращими, ніж у грудні 2023 року, та наближаються до рівнів, які спостерігались до початку війни в травні 2021 року.

Опитування проводилося особисто в таких регіонах, як Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська та Чернівецька області, а також у місті Київ. Важливо зазначити, що в Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях опитування проводилося лише на контролюваних урядом України територіях, де не відбуваються бойові дії.

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.