У Білорусі спостерігається брак "символу національної ідентичності" - картоплі.

Ця ситуація має важливе значення, адже бульбу у Білорусі називають "другим хлібом".

Картопля, яка вважається національним символом Білорусі, несподівано стала дефіцитом. За останні кілька місяців жителі цієї країни, що колись була частиною Радянського Союзу, скаржаться на труднощі з її пошуком у магазинах, незважаючи на те, що вона є важливим елементом їхнього щоденного харчування. Ціна на картоплю підвищилася на 10% з січня по березень, досягнувши 5 білоруських рублів за кілограм (63 гривні). Одночасно картопля, що все ще доступна для купівлі, має низьку якість, є дрібною та часто зіпсованою.

Ця ситуація має важливе значення, адже бульба у Білорусі є символом національної ідентичності. Її називають "другим хлібом", і вона уособлює сільське самозабезпечення. У 2015 році білоруський лідер Аляксандр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року та любить представляти себе як людину з народу, навіть знявся на відео під час збирання врожаю.

Рівень незадоволення населення досяг критичної межі, що змусило автократа публічно згадати про проблеми з дефіцитом напередодні його візиту до Москви на 9 травня. Під час відкриття Міжнародного виставкового центру в Мінську Лукашенко звинуватив у цій ситуації масовий експорт картоплі до Росії. Він підкреслив, що споживачі бажають купувати продукти за доступними цінами, тоді як аграрії намагаються продавати їх за вищими цінами, "щоб отримати прибуток, придбати добрива й швидше висадити нову партію".

Експерти зазначають, що нестача цього овоча викликана державним контролем цін, що робить продаж на внутрішньому ринку невигідним і спонукає виробників відправляти свої врожаї до Росії.

"Соціалістична ринкова" економіка – саме так охарактеризував свою країну президент Аляксандр Лукашенко. Проте наведенні дані викликають чимало запитань, адже в Білорусі 180 найбільших підприємств залишаються під контролем держави і забезпечують 40% національного бюджету, проте країна не демонструє жодного економічного зростання. Це особливо помітно на прикладі картоплі. Значна частина державного бюджету витрачається на підтримку колгоспів, які успадковані з радянських часів, з яких 85% мають борги. Через жорстке регулювання ці підприємства не в змозі навіть покрити дефіцит важливих продуктів.

Офіційні дані з Мінська виглядають обнадійливо: доходи на душу населення зросли на 12,6%, а обсяги торгівлі піднялися на 22,8%, з яких значна частина, близько половини, припадає на Росію.

Лукашенко звернувся до громадян, закликаючи їх до терпіння, і наголосив, що країна здатна "перенести місяць" без картоплі. "Ми вистоїмо протягом місяця. Але без картоплі не залишимося", - запевнив президент, пообіцявши, що незабаром ситуація покращиться. І він має рацію, адже вже на початку літа можна буде насолоджуватися молодою картоплею.

Треба сказати, що і в Україні картопля недешева, хоча пропонують її на ринку багато, і виробники картоплі змушені знижувати ціни на свою продукцію. Це сталося через надмірну пропозицію цього овоча на ринку.

Більшість місцевих фермерів хочуть якнайшвидше реалізувати наявні запаси, оскільки якість картоплі в сховищах продовжує стрімко погіршуватися.

Проте, за даними аналітиків, в Україні на даний момент вартість картоплі в середньому вища, ніж у 2024 році. Тим не менш, українські аграрії не відкидають можливість подальшого зниження цін у цій категорії.