У Бундестазі пройшла розмова щодо підтримки України.

Всі демократичні сили в Німеччині готові підтримати Україну в її боротьбі з агресором, проте існують різні думки щодо форм цієї допомоги.

Це вчергове засвідчили дебати щодо України в Бундестазі в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Німеччина допомагає потужно, але в співвідношенні до ВВП вона на 14-му місці. Тож можна зробити більше", - заявив депутат від опозиційного Християнсько-демократичного союзу Йоганн Давід Вадефуль.

Він акцентував увагу на тому, що Володимир Путін не отримає можливості створити нову політичну карту Європи за рахунок таких "активних насильницьких дій", тому необхідно посилити підтримку України. Вадефуль також нагадав про пропозицію глави ХДС і кандидата на посаду канцлера Фрідріха Мерца, який закликав європейські країни об'єднатися для формування "контактної групи", що дозволить визначити обсяги допомоги для України.

Цю ініціативу також підкреслив представник тієї ж партії, Томас Ерндл, вказуючи на те, що такий підхід має на меті створити європейську стратегію миру. Він зазначив, що Україні необхідні чітко визначені цілі у сфері допомоги, замість безкінечного принципу: "Допомагати стільки, скільки буде потрібно". Політик критикував чинного канцлера Олафа Шольца за те, що той "торгує страхом" і використовує ситуацію в Україні для власної передвиборчої кампанії.

Критика на адресу канцлера ФРН також прозвучала з уст Крістіана Дюрра, члена Вільної демократичної партії, яка нещодавно вийшла з урядової коаліції, що призвело до політичної кризи в країні. Обговорюючи телефонну розмову Шольца з Путіним, Дюрр запитав, чи була це "наївність чи жорстка передвиборча боротьба?", адже канцлер не з’явився на засіданні. Він охарактеризував заяви Шольца про те, що "з безпекою Німеччини не можна грати в російську рулетку", як повторення риторики Кремля. Дюрр також акцентував на тому, що думка про те, що "постачання далекобійної зброї може спровокувати ядерний конфлікт", є аналогічною позиції Москви. Ліберал зауважив, що канцлер постійно заявляв про спільні дії Німеччини з "американськими партнерами", але після того, як США продемонстрували рішучість у наданні ATACMS, Шольц не дав зелене світло на передачу Taurus. "Час діяти настав. Це могло б стати кроком до миру в Європі," - підсумував він.

Слово "наївність" також прозвучало в промові представниці партії "Зелених" Дебори Дюрінг. Вона охарактеризувала заклики деяких політиків, які виступають за припинення постачання зброї Україні з метою спонукати Росію до переговорів, як наївні. На думку Дюрінг, саме підтримка України озброєнням і дотримання санкцій можуть примусити Путіна сісти за стіл переговорів, оскільки це ослабить російську економіку. "Для українців Путін є найбільшим лихом, а для нас – найбільшою загрозою", – підкреслила депутатка.

Ральф Штегнер, представник правлячої фракції СДПН, виступив на підтримку програми Шольца, підкреслюючи, що Німеччина має тривалу стратегію у питанні допомоги Україні. "Ми не прагнемо до ескалації конфлікту; важливо, щоб ми не стали учасниками війни", - зазначив Штегнер, акцентуючи на думці німецького суспільства. Позиція соціал-демократів полягає в "активній підтримці України без провокування ескалації, при цьому вживаючи максимальні дипломатичні зусилля". Крім того, парламентарій підкреслив, що ухвалення рішень без участі українців є неприйнятним. "Будь-яка угода між Трампом і Путіним могла б негативно позначитися на Україні," - додав він.

Праві та ліві популісти як завжди заявляли, що це не війна Німеччини, але вони мають платити за неї, і закликали: "Жодного центу, жодної зброї, жодного німецького солдата Україні".

Ініціювала дебати Вільна демократична партія. В обґрунтуванні йдеться: Україна має бути забезпечена "всією необхідною зброєю та боєприпасами без подальших зволікань і без обмежень радіусу дії". Федеральний уряд повинен усіма силами протистояти нападу Росії на Україну, щоб країна змогла відновити свою повну територіальну цілісність у своїх кордонах, які були також Росією в 1991 році, і свій повний суверенітет, - заявили ліберали. Вони також закликають спрямувати зусилля на "конкретну перспективу вступу України в НАТО" та подальший пакет підтримки України, узгоджений з європейськими партнерами до вступу Дональда Трампа на посаду президента США 20 січня 2025 року.

Як повідомляв Укрінформ, офіційний Берлін категорично відкидає ідею направлення в Україну своїх солдатів у будь-якій якості та кількості зараз, але німецькі військові обговорюють різні сценарії на час, коли активні бойові дії на фронті завершаться.