У Києві в рамках Всесвітнього дня охорони довкілля відбулася дискусія щодо екологічного співробітництва між Україною та Туреччиною.

5 червня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл, організований Інститутом глобальної політики, присвячений майбутньому україно-турецьких відносин. Модератором заходу став директор інституту Олег Березюк. Участь у ньому взяли представники державних структур, зокрема Міністерства закордонних справ, а також експертних організацій, таких як НІСД, і представники громадського сектору, які займаються питаннями безпеки та економічної співпраці.

Одним з напрямків обговорення була концепції Балто-Чорноморсько-Каспійського коридору, з цього приводу Голова асоціації "Україна-Туреччина", тюрколог Тимур Масаутов відзначив, що застосування цієї концепції має більш ніж столітню історію: "Стратегічне співробітництво в рамках ареалу декількох морів останнім часом підіймається як Брюсселем, так і нашими польськими та балтійськими партнерами, як у контексті безпеки Чорноморського басейну (Україна, Болгарія, Румунія, Туреччина), так і логістичного транспортного коридору Балтійського регіону. Продовження дискусії та можливість практичної реалізації стратегії швидше за все буде на турецькому майданчику".

В контексті Всесвітнього дня захисту навколишнього середовища, який був започаткований ООН у 1972 році, на круглому столі було акцентовано увагу на важливості боротьби з наслідками військових дій у Чорному морі та необхідності впровадження спільних екологічних ініціатив в рамках співпраці між Україною та Туреччиною. Керівник Центру екологічної безпеки при Міністерстві екології та природних ресурсів Юрій Андрійчук висвітлив проблеми, які завдані екосистемі Чорного моря, підкресливши, що термінова консолідація зусиль потрібна для очищення вод від забруднень, викликаних військовими конфліктами. "На даний момент серйозною загрозою є сотні мін, що плавають у морі, які ставлять під ризик життя всіх морських істот. Програми з нейтралізації вибухонебезпечних предметів та гуманітарна екологія повинні стати невід'ємною частиною нашої стратегії співпраці", – зазначив він.

Про ефективність взаємовідносин між Україною і Турецькою Республікою відзначив Голова швейцарського фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін: "Ми давно і плідно працюємо з турецькою Стороною. У 2011 році завдячуючи президенту Парламентської Асамблеї Ради Європи, відомому турецькому державному діячу Мевлюту Чавушоглу ми провели рішення про пілотний проєкт з оцінки ризиків для країн членів ПАРЄ на прикладі України. Співпрацювали з Національним інститутом стратегічних досліджень та іншими науковими установами України для підготовки відповідної методології". Учасники наголосили на важливості екологічного фактора і необхідності реалізації заходів з моніторингу довкілля та управління ризиками в Чорноморському басейні, що буде актуально й на післявоєнному етапі.

Своєю чергою, заступник директора НІСД, доктор економічних наук Вячеслав Потапенко вважає турецький напрямок більш ніж перспективним: "В нових геополітичних умовах, коли глобальна структура безпеки змінюється, гравці переглядають свої ролі, для України налагодження регіонального співробітництва є особливим вектором. Географія працює, і ми через Чорне море - сусіди і партнери. Саме регіональні об'єднання як у сфері безпеки, так і економіки є дуже важливими. Туреччина є гарним прикладом, коли можна поєднувати всі можливості, і як член НАТО, і як тюркська держава. Вдало вибудовує стосунки з різними сусідніми країнами, зокрема Туреччина вже другий раз майданчик для україно-російських переговорів. В цьому випадку висока майстерність турецьких дипломатів дозволила створити відносно нейтральну площадку". Щодо військово-політичних союзів, експерт зазначив, що вдалим прикладом такого формату є Турецько-Азербайджанське партнерство.

Усі учасники підкреслили важливість активізації економічних і наукових зв’язків для зміцнення спроможності держав-партнерів та вирішення спільних викликів у Чорноморському регіоні.