Коли ми обговорюємо наслідки війни для України, зазвичай акцентуємо увагу на людських жертвах, знищених об'єктах інфраструктури, енергетичній кризі або економічних труднощах. Проте, набагато рідше торкаємося теми екосистем, які також зазнали серйозних ударів в умовах конфлікту.
Проте саме в цьому контексті виникає одна з найбільш недооцінених загроз найближчого часу – ризик великих пожеж у природних екосистемах, який посилюється як війною, так і змінами клімату. Ця проблема вже давно переступила межі чисто екологічних питань.
Вона стосується безпеки громад, якості повітря, здоров'я людей, стану ґрунтів, водного балансу, стійкості лісів і здатності держави взагалі управляти територіями, значна частина яких постраждала від бойових дій, мінування та деградації природних ресурсів. Сьогодні пожежі в природних екосистемах -- це не лише про вогонь. Це про накопичення ризиків, які можуть дати вибуховий ефект уже найближчим часом.
Вогонь як новий виклик: чому Україні слід готуватися до сезону підвищеного ризику пожеж
Україна опинилася в періоді критичного ризику виникнення пожеж, зумовленого накопиченням системних чинників, які вже трансформували природні екосистеми. Впливи повномасштабної війни в поєднанні з кліматичними змінами різко підвищують ймовірність серйозних пожеж. Наявність мінованих територій, механічно пошкоджених лісів, наслідків обстрілів і підпалів, а також обмежений доступ до значних лісових масивів ускладнюють як профілактичні заходи, так і гасіння вогню. Кліматичні зміни, такі як підвищення температур, тривалі посухи та зміна режимів опадів, створюють оптимальні умови для швидкого розповсюдження вогню. За даними експертів, зокрема Регіонального Східноєвропейського Центру моніторингу пожеж, близько 30% лісів України — це 2,5-3 млн гектарів — знаходяться в зонах бойових дій або на окупованих територіях, ще приблизно 7 млн гектарів зазнають непрямого впливу війни. Це свідчить про те, що практично всі лісові екосистеми країни підпадають під підвищений ризик. У таких умовах пожежі перестають бути лише сезонною проблемою і перетворюються на потенційно серйозну кризу з тривалими екологічними, економічними та безпековими наслідками. Загроза пожеж вже не є сезонною чи локальною. З 24 лютого 2022 року в Україні було зафіксовано понад 2 млн гектарів пожеж у рослинності за межами населених пунктів, що призвело до викиду 48,7 млн тонн парникових газів. Безпрецедентні пожежі, які сталися в 2020-2025 роках, вказують на те, що країна вже живе в новій реальності, де вогонь у природних екосистемах стає дедалі частішим, швидшим і небезпечнішим. Особливо тривожним є той факт, що більшість випадків займання мають антропогенні причини. До 90% пожеж пов'язані із підпалами, що свідчить про можливість їх уникнення. Додатковими чинниками слугують спалювання стерні, перехід вогню з сільськогосподарських угідь, а в умовах війни — вибухи, обстріли та інші механічні ушкодження територій. Це означає, що проблема полягає не лише в стихійних лихах, а й у кризі управління ризиками, яку ускладнюють війна, недостатня координація між відомствами та брак профілактичних заходів. У цьому контексті, пожежі в природних екосистемах є своєрідним тестом на зрілість державної політики. Коли ліс уже горить, запізно лише говорити про реагування. Необхідна система раннього виявлення, підготовлені кадри, належне технічне забезпечення, міжвідомча координація та чітке усвідомлення того, що пріоритетом має бути не гасіння, а запобігання пожежам.
Як запобігти пожежам у 2026 році
Для того щоб уникнути великих масштабів пожеж у 2026 році, відповідно до дослідження Мережі захисту національних інтересів "АНТС", необхідно зосередитися на превентивних заходах замість гасіння. Це передбачає систематичне впровадження ініціатив, які вже були окреслені в аналітичній записці. Серед них: створення систем раннього виявлення вогню (включаючи супутниковий моніторинг і прогнозування на основі метеорологічних умов), патрулювання територій під час підвищеної пожежної небезпеки, а також виконання профілактичних заходів — формування протипожежних розривів, контроль за рослинністю, обкошування територій і контрольоване спалювання підстилки виключно за участю професійних служб.
Доктор сільськогосподарських наук Сергій Зібцев акцентує увагу на важливості роботи з населенням та землекористувачами, зокрема на необхідності припинення спалювання стерні й підвищення обізнаності громад. Дослідження також наголошує на потребі міжвідомчої координації та створення єдиного органу, що відповідатиме за управління ландшафтними пожежами, а також на важливості інвестування в технічне обладнання та підготовку фахівців. Без реалізації цих системних заходів ризики виникнення пожеж залишатимуться високими, навіть якщо погодні умови не є екстремальними. Європейський Союз вже розробив чітку стратегію управління ризиками пожеж, основою якої є принцип превентивних дій, а не лише реакція на вже виниклі ситуації.
Лісова стратегія ЄС до 2030 року визначає підвищення кліматичної стійкості лісів як один із ключових пріоритетів, а також закладає системну політику запобігання пожежам. Керівні принципи щодо наземного запобігання лісовим пожежам деталізують практичні інструменти: управління рослинністю, зменшення накопичення горючих матеріалів, створення протипожежних бар'єрів. Для України ці підходи -- це не лише "кращі практики", а частина зобов'язань у межах євроінтеграції. Адаптація до екологічної та кліматичної політики ЄС означає впровадження активного управління лісами, модернізацію систем моніторингу та посилення інституційної спроможності. Фактично, ефективна політика запобігання пожежам стає елементом підготовки України до повноцінного членства в ЄС -- із переходом до європейських стандартів управління ризиками та сталого розвитку. Якщо не змінити підхід уже зараз, пожежі в Україні стануть не винятком, а новою нормою -- з наслідками, які будуть дорожчими за будь-яку профілактику.
#вода #Європейський Союз #Україна #Енергетична галузь #Пожежа #Ризик #Моніторинг #Клімат #тонна #Бойові дії #Парниковий газ #Гектар #Ґрунт #Посуха #Ліс #Екосистема #Міна (військова справа) #Управління ризиками #Природні ресурси #Рослинність #Кліматична мінливість та зміни клімату #Пожежогасіння
