Україна може зіткнутися з втратою мільярдних контрактів у сфері дронів через затримки в запуску експорту, зазначає Притула.

Вибір Німеччини придбати бойові дрони у вітчизняного концерну Rheinmetall на суму €2,4 млрд міг би стати серйозною можливістю для українських виробників, якби система експорту військових технологій функціонувала не лише в теорії.

Цю інформацію оприлюднив волонтер Сергій Притула на своїй сторінці в Facebook, повідомляє Цензор.НЕТ.

Про експорт

У минулому році виникла комунікаційна проблема: як донести до людей, що навіть під час війни ми можемо продовжувати торгувати з партнерами, в той час як вся громада збирає кошти на "мавік". Це призвело до розуміння важливості відкриття експорту.

"Це не лише додаткові фінансові вливання в економіку, а й розширення внутрішнього виробництва, створення нових робочих місць і збільшення податкових надходжень. Це також сприяє інтеграції нашої оборонної промисловості з арміями країн НАТО, що має велике значення з геополітичної точки зору. І, звичайно, це додаткові ресурси для фронту! Існує безліч причин, чому це важливо!" - зазначає він.

Проблеми експорту

Незважаючи на оголошення про старт експорту, на ділі ситуація залишається незмінною: виробники стикаються з великим обсягом бюрократичних процедур та складними етапами узгодження. Потреби українських збройних сил залишаються беззаперечним пріоритетом, але це не виключає можливості експорту надлишкових або масштабованих товарів.

Експорт, за його словами, міг би принести економіці додаткові доходи, створити робочі місця, збільшити податкові надходження та інтегрувати український оборонний сектор у системи країн НАТО. Йдеться не лише про продаж техніки, а й про комплексні рішення -- з навчанням, сервісом і бойовим досвідом.

Міжвідомча комісія, що займається питаннями військово-технічного співробітництва та контролю за експортом, є тією інституцією, на яку потенційні експортери часто звертають свою увагу з певним розчаруванням.

Комісія, що складається з представників близько двадцяти різних установ (від Служби безпеки України до Служби зовнішньої розвідки, від Ради національної безпеки і оборони до Головного управління розвідки), є надто складною для конструктивного спілкування з сектором приватних виробників оборонних товарів і технологій. "Про укладення прямих контрактів навіть не йдеться", - підкреслив він.

"Традиційна проблема взаємодії між Державою та приватним сектором полягає в надмірному регулюванні, особливо в тих сферах, де швидкість операцій може принести значні вигоди для держави, особливо в умовах швидких змін у світі! Ринок озброєнь переживає серйозні потрясіння," - додає волонтер.

Український Клондайк у перспективі

* Глобальний ринок озброєнь зазнає стрімких трансформацій, і держави Європейського Союзу можуть найближчим часом почати власне виробництво безпілотників. Якщо Україна не займе своє місце на цьому ринку вже сьогодні, вона може втратити свою конкурентоспроможність.

Притула підкреслює: Україна має можливість отримати мільярди доларів від експорту технологій, які можна використовувати для придбання важливого озброєння та розвитку оборонного сектора. Проте, якщо процес затягнеться, ця можливість ризикує бути втраченною.

Величезні інвестиції, які забезпечать імпульс для мілтеку (особливо в сфері наукових досліджень і розробок), в результаті принесуть нам переваги не лише в оборонній промисловості, але й у повсякденному житті.

Експорт продукції, яку ми можемо реалізувати без шкоди для фронту, стане важливим кроком у вирішенні цієї проблеми. Хоча результати не будуть миттєвими, у майбутньому це може стати нашим справжнім золотим дном. Існує ризик втрати цієї можливості, якщо ми не зможемо вийти на нові ринки цього року.

В 2027 захоплюватись нашими дронами і технологіями ми залишимось самі. Світ швидко вчиться. Нам треба закріпитись і заробити тоді, поки ми найкращі у світі. Далі буде пізно!", - додав він.