1 січня Україна офіційно приєдналася до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), ставши 125-ю країною-учасницею цього документа, що базується в Гаазі. Це означає, що Україна тепер має повні права членства в МКС, зокрема вона зможе брати участь у виборах суддів і прокурора, а також вносити пропозиції щодо змін до статуту.
На фасаді судової установи, поряд із прапорами інших країн-учасниць, було встановлено синьо-жовтий стяг України, повідомляє "Укрінформ". "З 1 січня 2025 року Україна офіційно стане 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду. Це означає, що вона отримує статус повноправного члена цього міжнародного договору, а також всі права і зобов'язання, які належать державам-учасницям", - зазначив представник суду Фаді ель-Абдалла.
Він зазначив, що одним із найзначніших прав є можливість голосувати під час затвердження бюджету, прийняття змін і доповнень до Римського статуту, обрання суддів, а також майбутнього прокурора й його заступників, "що в певному сенсі сприяє формуванню майбутнього міжнародного кримінального права".
Фаді ель-Абдалла висловив надію, що Україна стане джерелом натхнення для інших держав, що свідчить про довіру до Міжнародного кримінального суду.
"Сподіваємося, що інші також сприймуть це як сигнал, підтримають його та братимуть участь у наближенні нас до здійснення мрії про універсальність Римського статуту, коли всі держави будуть об'єднані у глобальній боротьбі з безкарністю та виступатимуть за побудову справедливішого світу", - сказав він.
Представник зазначив, що Україна може висувати своїх кандидатів на посади суддів Міжнародного кримінального суду, проте остаточне рішення буде залежати від голосування Асамблеї.
Таким чином, для суддів Міжнародного кримінального суду (МКС) існують певні вимоги щодо досвіду, зокрема в галузі міжнародного або кримінального права. Як зазначає Фаді ель-Абдалла, необхідно мати відповідну кваліфікацію для зайняття найвищих суддівських позицій у своїй країні.
Вибори шести суддів МКС відбуваються кожні три роки, нагадав речник.
"Тож ми, звичайно, сподіваємося, що Україна братиме участь у всіх можливих варіантах співпраці та підтримки МКС, включно з висуванням кандидатів на посади суддів, а також сприятиме збільшенню кількості українських колег в МКС", - сказав він.
Однією з основних вимог до суддів є вільне використання принаймні однієї з двох офіційних мов Міжнародного кримінального суду: англійської або французької.
Фаді ель-Абдалла нагосолосив: МКС не веде справ проти країн, завжди йдеться про індивідуальну відповідальність за злочини.
Країни-учасниці можуть подавати звернення до прокурора МКС, і той тоді може вирішити, чи відкривати провадження, та перевірити, які злочини підпадають під юрисдикцію суду.
"Ми усвідомлюємо, що розслідування ситуації в Україні вже триває, але хочу підкреслити, що ініціювати кримінальні справи можуть лише прокурори, а не держави. Співпраця між країнами є надзвичайно важливою, оскільки вона дозволяє прокурорам більш ефективно та оперативно збирати необхідні докази", - зазначив представник.
Він зазначив, що Україна вже раніше визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, що стало основою для початку розслідування. У рамках цього процесу прокурор МКС вже ініціював кілька справ, і, можливо, незабаром з’являться нові справи та обвинувачення.
"Ратифікація Римського статуту Україною не означає, що потрібно починати нове розслідування, оскільки воно вже розпочате на основі попередньої заяви України", - пояснив речник.
Після ратифікації Україні були надані нові зобов'язання, зокрема стосовно фінансового внеску в бюджет. Бюджет суду затверджується Асамблеєю держав-учасниць, при цьому враховується економічний потенціал та чисельність населення кожної з країн.
"Бюджет становить приблизно 190 млн євро. І навантаження розподілене між усіма державами, але в певній пропорції. Кошторис заснований за такою ж формулою, як в ООН, тобто з огляду на розмір економіки та кількість населення країни. Ось чому, наприклад, Японія та Німеччина є одними з найбільших внескодавців до бюджету МКС".
Згідно з висловлюваннями Фаді ель-Абдалли, на даний момент у нього немає точних даних стосовно внеску України, проте відомо, що він буде "випливати з масштабів її економіки та кількості населення".
#бюджет #Укрінформ #Економіка #Україна #Євро #Німеччина #Злочин #Гаага #Японія #Організація Об'єднаних Націй #Ратифікація #Прокурор. #Французька мова #Міжнародний кримінальний суд #Юрисдикція #Міжнародна космічна станція #Римський статут #Кримінальне право #Прапор України #Договір #Офіційна мова
