У жовтні Україна підвищила обсяги експорту сільськогосподарської продукції.

Пресслужба Верховної Ради України

У жовтні Україна здійснила експорт 4,5 мільйона тонн сільськогосподарської продукції, що на 20,8% перевищує показники попереднього місяця. Відзначається, що агроекспорт продовжує відігравати ключову роль у забезпеченні економічної стабільності та національної стійкості, зауважують у парламентському комітеті з аграрних і земельних питань.

Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради Україн.

Однією з ключових причин збільшення обсягів експорту в жовтні 2025 року стало пришвидшення процесу збору врожаю. Цього року погодні умови призвели до затягування збору врожаю сої, соняшнику та кукурудзи, внаслідок чого у жовтні почали активно накопичуватися обсяги зібраного врожаю.

Комітет також акцентує увагу на необхідності встановлення механізму, який дозволить звільнити виробників сої та ріпаку від 10% експортного мита в рамках впроваджених "соєвих правок".

сприятливу кон'юнктуру на ринку соняшникової олії в комбінації зі збільшенням пропозиції насіння соняшнику.

"Український клуб аграрного бізнесу" повідомляє, що, беручи до уваги ці аспекти, найбільш значний зріст в експорті спостерігався у секторі олійних культур та їх перероблених продуктів.

У жовтні 2025 року структура експорту сільськогосподарської продукції виглядала наступним чином:

Зернові культури становлять 2,7 мільйона тонн, з яких 56% займає пшениця, 35% - кукурудза, а 8% - ячмінь. Порівняно з минулим місяцем, цей показник зріс на 9%.

олійні культури - 447,1 тис. тонн (соя - 53%, ріпак - 45% та льон - 2%), зростання - 39%;

Рослинні олії становлять 510,8 тисяч тонн, з яких 72% припадає на соняшникову олію, 18% на ріпакову, а 9% - на соєву. Загальний приріст склав 63%.

Макуха після видалення рослинних олій становить 467,2 тисячі тонн, з яких 73% припадає на соняшникову макуху, а 27% — на соєву. Це означає зростання на 66%.

інші види агропромислової продукції - 386,1 тис. тонн, зростання - 14%.

"Разом з тим, за інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в розрізі експорту кукурудзи у жовтні найбільшими покупцями української кукурудзи були країни Європейського Союзу, Азії та Африки", - говориться у повідомленні.

Станом на кінець жовтня від початку 2025/26 МР Україна експортувала 1,9 млн тонн кукурудзи. Понад половина всього експорту - 52,2% або 491,2 тис. тонн - припала на ринок Європейського Союзу. Ще 31,9% (300,4 тис. тонн) української кукурудзи було поставлено до Азії та 15,9% (149,4 тис. тонн) - до країн Африки.

У жовтні Італія стала найбільшим імпортером української кукурудзи, закупивши 263,1 тисячі тонн, що складає 28% від загального обсягу експорту. Середня ціна за тонну на експорт склала $205,6.

На другій позиції розташувалася Туреччина, обсяг поставок якої становить 168,8 тисячі тонн (17,9%), а вартість складає $209,8 за тонну. Третє місце зайняла Корея з закупівлею 102,6 тисячі тонн за ціною $206,6 за тонну.

До списку десяти найбільших входять також: Нідерланди з обсягом 82,8 тисяч тонн ($200,2 за тонну); Туніс - 60 тисяч тонн ($209,2 за тонну); Лівія - 58 тисяч тонн ($203,6 за тонну); Греція - 47,8 тисяч тонн ($218,9 за тонну); Іспанія - 46,4 тисяч тонн ($211 за тонну); Кіпр - 46,3 тисяч тонн ($210,4 за тонну); Єгипет - 31,4 тисяч тонн ($204,8 за тонну).

Пам'ятаємо, що:

Було раніше зазначено, що з моменту набрання чинності Закону України № 4536-ІХ, який стартував 4 вересня 2025 року, українські аграрії вже здійснили експорт понад мільйон тонн соєвих бобів і насіння ріпаку.

Раніше повідомлялося, що в жовтні Єгипет зайняв лідируючу позицію серед імпортерів українського зерна, отримавши 23,3% від загальної вартості експорту зернових культур.

За два місяці 2025/26 маркетингово року Україна експортувала 1,456 млн тонн пшениці, що на 28% нижче, ніж за аналогічний період минулого сезону, коли експортували 2,026 млн тонн.

У серпні Україна поновила експорт соєвого шроту до Єгипту після тривалої паузи, відправивши 18,5 тисяч тонн продукції.

Аналітики раніше підкреслювали, що Україна майже втратила свої позиції на ринках пшениці в Азії та Африці, оскільки зосередилася на постачаннях до Європи. Зокрема, зазначалося, що країна втратила близько 70% єгипетського ринку.