Податкова почала надсилати "листи щастя" тим, хто продає речі через інтернет-платформи. Звідки в неї дані про перекази українців та який штраф "світить" тим, хто не зареєструється ФОПом?
На фізичну особу надійшло повідомлення про необхідність з'явитися в податкову службу у зв'язку з підозрою в систематичній незаконній діяльності. Я зробила виписку з реєстру і виявилося, що є лише два платежі на місяць по 100 гривень від NovaPay. І все! Чи може 200 гривень свідчити про системну діяльність?
Телеграм-канали, веб-сайти та Facebook-групи переповнені скаргами українців, які обговорюють "новий інструмент" Державної податкової служби (ДПС). Цей орган отримав можливість відстежувати фінансові перекази громадян, які реалізують свої товари через OLX чи Prom.ua і здійснюють доставку через "Нову пошту".
На початку травня ДПС розіслала листи близько трьом тисячам громадян з вимогою навідатися до інспекторів для надання пояснень. Таких осіб підозрюють у веденні підприємницької діяльності без відповідної реєстрації та сплати податків.
Звідки у податкових органів інформація про фінансові трансакції і які наслідки можуть бути в майбутньому?
На початку травня українці, які отримували грошові перекази через платіжну систему "Нової пошти" NovaPay, почали отримувати від Державної податкової служби листи, що викликають занепокоєння. У цих документах податківці закликають громадян звернутися до податкової для надання роз'яснень та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за "проведення регулярної підприємницької діяльності" без відповідної реєстрації та сплати податків.
Під ретельним контролем податкових органів опинилися клієнти не лише "Нової пошти", а й інших кур'єрських служб та онлайн-магазинів, зокрема "Укрпошти" та "Розетки". Листи також надійшли до осіб, які отримували доходи через платіжні системи цих компаній.
Звідки податкова отримує інформацію про грошові перекази? Відповідь слід шукати у нещодавніх змінах до форми касових чеків, які надаються покупцям платіжними системами. Починаючи з березня, ці системи зобов'язані зазначати дані про отримувачів коштів. Після цього такі чеки реєструються в Державній податковій службі, що дозволяє податківцям отримувати інформацію про продавців товарів.
"На жаль, люди за маленькими нюансами не бачать великих змін. З 1 березня платіжні системи, перш ніж переказати кошти від покупця до продавця, вносять їх собі на транзитний рахунок і потім зі свого рахунку переказують продавцю.
Коли платіжні системи переказують кошти продавцю, то на цю операцію також складають чек, у якому видно податковий номер та інші дані людини", - каже керівник податкової практики Riyako&Partners Андрій Тімонов.
Коли людина реалізує товар і відправляє його через "Нову пошту", а покупець розраховується при отриманні, інформація про цю угоду потрапляє до Державної податкової служби. Після цього податкова перевіряє дані про отримувачів коштів з реєстрами, і якщо продавець не зареєстрований як фізична особа-підприємець, він отримує "лист щастя".
При цьому банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати речі та просити покупця оплатити їх не під час отримання, а банківським платежем, то дані про таку транзакцію й надалі залишатимуться прихованими від ДПС.
Однак, не всі зможуть скористатися цим способом, оскільки в Україні існують обмеження на суми переказів, які становлять 100 тисяч гривень на місяць.
У Державній податковій службі України повідомили, що проаналізували інформацію про отримувачів фінансів через платіжні системи тільки за початкові три тижні березня 2025 року. За цей період українці виконали 97,5 тисяч грошових переказів, загальна сума яких склала 162,7 мільйона гривень. Більше ніж 3 тисячі людей отримали кошти від служб доставки, з яких лише 212 мають статус фізичних осіб-підприємців.
Згідно з інформацією, наданою податковою службою, в середньому одна особа протягом трьох тижнів березня отримувала від 32 до 33 переказів, загальна сума яких перевищувала 54 тисячі гривень. Ці дані також включають 212 фізичних осіб-підприємців, які здійснювали продаж товарів легально. Проте, інформації про кількість переказів та їхні суми для фізичних осіб, які не мають статусу підприємця, в ДПС не надали.
"Комерційна діяльність може проводитися тільки після проходження державної реєстрації та сплати податків на отримані прибутки. Особи, які займалися прихованою та систематичною підприємницькою діяльністю, підлягатимуть складанню адміністративних протоколів за порушення законодавства", - зазначається в роз'ясненнях податкової служби.
Протоколи, на які вказує податкова служба, пов'язані з можливим порушенням статті 164 Кодексу про адміністративні правопорушення. Мова йде про ведення підприємницької діяльності без належної державної реєстрації. Згідно з цією статтею, за таке правопорушення може бути накладено штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень. Якщо порушення буде зафіксовано двічі протягом року або доходи перевищать 17 тисяч гривень, розмір штрафу може зрости до 34-85 тисяч гривень.
"Хоча повідомлення, що надходять від податкової служби, є рекомендаційними, їх ігнорувати не рекомендується. У випадку, якщо особа не надасть письмового пояснення, податкова служба може скласти адміністративний протокол, і суд може встати на її сторону. Якщо ж особа програє справу в суді, і справа буде передана до виконавчої служби, сума штрафу може бути подвоєна", - зазначає адвокат Данило Трясов з компанії Leshchenko & Partners.
Від штрафу можна відмовитися. Для цього потрібно подати в податкову письмове обґрунтування, в якому слід зазначити, що проведена угода не є підприємницькою діяльністю, не мала регулярного характеру і не була спрямована на отримання прибутку.
"Якщо особа виставляє на продаж вживаний дитячий візок за приблизно 600 гривень, хоча придбала його за 1000, то це явно не є підприємницькою діяльністю, і для цього не виникає необхідності реєструвати фізичну особу-підприємця", - зазначає Тімонов.
Водночас отриманий таким чином дохід все одно потрібно буде задекларувати і сплатити з нього 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Юристи також рекомендують уважно аналізувати форму повідомлень, отриманих від податкових органів, оскільки в деяких випадках протоколи про адміністративні правопорушення можуть містити помилки та неточності. Це створює можливість оскаржити такі рішення в судовому порядку.
Податкова служба надіслала повідомлення особам, які протягом неповного березня отримали менше 1 тисячі гривень переказів, як повідомляє ДПС. Виявилося, що таких осіб всього шестеро. Натомість 702 отримувачі коштів через платіжні системи отримали суми від 1 тисячі до 10 тисяч гривень.
Це обурило народних депутатів. Вони припустили, що на надсилання листів та розслідування правопорушень податківці витрачають більше державних коштів, ніж приносять державі у формі додаткових нарахувань податків.
"Яку ж підприємницьку діяльність може вести особа, яка за три тижні заробила менше 250 доларів? Чи справді її доходи становлять лише 1-1,5 тисячі гривень? Витрати на зарплату інспектора та документи перевищать надходження від податків", - висловлює своє обурення заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
Обурюється навіть голова податкового комітету Данило Гетманцев, який за роки своєї каденції асоціюється в більшості українців з профіскальними поглядами.
Безсумнівно, ведення бізнесу без належної реєстрації та податкових відрахувань є проблемою, яку необхідно вирішити. Я впевнений, що ви отримали відповідні вказівки щодо цього. Проте замість того, щоб зосередитися на виявленні справжніх випадків незареєстрованої підприємницької діяльності, ви розсилаєте "листи щастя" всім підряд? За 200 гривень? Серйозно? Чи ви врахували, скільки ресурсів витрачає держава на таку вашу діяльність? – висловлює своє невдоволення він у зверненні до співробітників податкової служби.
Проте для ДПС не важлива сума отриманих особою доходів. Порушення полягає в систематичному продажі товарів, пояснюють опитані ЕП юристи. У податковій повідомили, що надсилали листи лише людям, які не ідентифіковані як ФОП та отримали за три тижні березня пʼять і більше платежів через платіжні системи.
Спроби Державної податкової служби України запровадити оподаткування для громадян, які реалізують товари без реєстрації як підприємці, відбуваються на фоні обговорення законопроєкту, що стосується оподаткування користувачів цифрових платформ. Згідно з цим документом, чиновники мають намір зобов'язати всіх, хто отримує доходи через сервіси на кшталт Glovo, Uklon, Bolt або Uber, сплачувати 10% від своїх заробітків до державного бюджету: 5% у вигляді податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору.
Нові правила зобов'яжуть користувачів платформ відкривати спеціальний рахунок у банку, доступ до якого отримають податкові органи. Сплачувати податок за таких користувачів будуть самі платформи.
Заглиблюючись у фінансові ресурси українців та ухвалюючи непопулярні рішення, уряд керується не лише бажанням подолати тіньову економіку, але й справжньою екзистенційною загрозою. Незабаром парламент планує розглянути поправки до державного бюджету, що передбачають збільшення витрат на оборону на 400-500 мільярдів гривень. Саме така сума потрібна для безперешкодної виплати грошового забезпечення військовослужбовцям наприкінці року.
#Facebook #OLX #Укрпошта #Uber #Українська гривня #Податок #Українці #Товари #Пошта #Парламент #Підприємництво #Господарська діяльність #Юрист #Державна податкова служба України #Нова Пошта #Платіжна система #Податок на доходи фізичних осіб #Інтернет-магазин #Банківський переказ #Перевірка. #Уклін. #Адміністративне правопорушення #Prom.ua #Веб-сайт
