Яким чином на результати виборів можуть вплинути майже мільйон українських біженців у Польщі?
18 травня Польща проведе вибори для обрання нового президента.
Від моменту минулих президентських виборів 2020 року ситуація у світі кардинально змінилася: тепер головною загрозою для Європи є не пандемія COVID-19, а агресія з боку Росії.
З початку широкомасштабної агресії Росії в лютому 2022 року, мільйони українців були змушені покинути свою країну в пошуках безпеки, при цьому Польща виявилася державою, яка прийняла найбільше число українських біженців, особливо на початкових етапах.
Яким чином на результати виборів можуть вплинути майже мільйон українських біженців у Польщі?
Яким чином це може вплинути на ситуацію? Зокрема, чи позначиться "втома від війни" на популярності кандидата від праворадикальної антиукраїнської партії "Конфедерація" Славоміра Менцена? Або ж, навпаки, присутність українців знизить підтримку праворадикальних сил?
Щоб відповісти на ці питання, ми провели дослідження, проаналізувавши вибори попередніх років і дані щодо українських мігрантів у Польщі.
Українська міграція до Польщі - явище не нове.
Після анексії Криму та агресії Росії на Донбас, мільйони українців почали шукати можливості для кращого життя за межами країни. Деякі з них виїжджали через фінансові труднощі, тоді як інші прагнули уникнути роботи в Росії і шукали нові перспективи в Польщі.
Наше нове дослідження показує, що вже на парламентських виборах 2015 року присутність українських трудових мігрантів призвела до зниження підтримки консервативних партій, які традиційно виступають проти імміграції.
Застосовуючи підхід інструментальних змінних, що є поширеним у прикладній мікроекономіці, ми маємо можливість визначити причинно-наслідкові зв'язки між наявністю українських мігрантів і результатами парламентських виборів у Польщі.
Збільшення частки українських трудових мігрантів у повіті на 10 відсоткових пунктів (в.п.) супроводжувалося зниженням підтримки консервативних партій, зокрема, правої консервативної партії "Право і справедливість", на 3 відсоткові пункти.
Цей підсумок може викликати подив, оскільки існує безліч звинувачень на адресу мігрантів щодо того, що вони "відбирають робочі місця" у місцевого населення або зловживають соціальними виплатами. Наприклад, Януш Корвін-Мікке, представник польських правих у Європейському парламенті, характеризував біженців як "людське сміття", що нібито не має бажання працювати.
Однак статистика свідчить про інше: в регіонах з значною кількістю українських мігрантів спостерігається зниження рівня безробіття та підвищення середніх зарплат. Це є підтвердженням того, що міграція позитивно впливає на польський ринок праці. Місцеві виборці оцінили ці зміни, висловивши підтримку партіям, які мають більш ліберальні погляди на питання міграції.
На наступних виборах у 2019 році українські трудові мігранти продовжували впливати на політичні вподобання місцевих.
Цього разу участь українців суттєво зміцнила підтримку політичних сил, які виступають за розширення економічного перерозподілу, зокрема за підвищення податкових ставок та/або збільшення соціальних виплат.
Зростання частки українських трудових мігрантів на 10 відсоткових пунктів сприяло підвищенню підтримки відповідних партій на 7,5 відсоткових пунктів.
За п'ять років поляки усвідомили економічні переваги імміграції.
Отже, було вирішено максимально використовувати їх, зосередившись на підтримці партій, які приділяють більше уваги соціальним виплатам для місцевих жителів.
Оскільки трудові мігранти не мали права на отримання соціальних виплат, підвищення рівня таких виплат створювало можливість для місцевих жителів максимально використовувати вигоди від додаткового економічного зростання, яке викликала міграція.
Наступні вибори до парламенту пройшли у 2023 році, після початку широкомасштабної агресії з боку Росії.
Таким чином, поряд з трудовими мігрантами, які залишилися на роботі в Польщі, ця країна прийняла сотні тисяч українських біженців. Проте на цих виборах жодна з цих груп – ані трудові мігранти, ані біженці – не вплинули на результати консервативних або економічно лівих партій.
Консервативні сили, зокрема партія "Право і справедливість", хоча й раніше висловлювалися проти біженців, змінили свою позицію та стали на підтримку українців після початку повномасштабного вторгнення.
Це означало, що у проукраїнських виборців було менше підстав відмовитись від підтримки цих партій. Біженці, на відміну від трудових мігрантів, мали право на соціальні виплати, що нейтралізувало попередню мотивацію голосувати за соціально орієнтовані партії.
Однак радикальні антиукраїнські партії зазнали суттєвих втрат у регіонах, де проживає більше українських мігрантів. Збільшення кількості трудових мігрантів на 10 відсоткових пунктів призводило до зниження підтримки цих партій на 2 відсоткових пункти, тоді як аналогічне зростання числа біженців призвело до зменшення підтримки на цілих 20 відсоткових пунктів.
З початку війни українські біженці активно ініціювали проукраїнські заходи, закликаючи поляків підтримувати Україну, що могло призвести до значних політичних наслідків.
Ці результати узгоджуються з "гіпотезою контакту", сформульованою американським психологом Гордоном Олпортом, який підкреслював, що тривале спілкування з представниками іншої групи сприяє покращенню взаємин між цими групами.
У нашому аналізі ми помічаємо, що в тих областях, де проживає більше українців і спостерігається активніша взаємодія між українцями та поляками, праворадикальні настрої є менш вираженими в порівнянні з регіонами, де поляки не мають близьких особистих стосунків з українцями. Отже,
Антиукраїнська риторика ультраправих партій зросла, однак популяризувати її стало важче.
Подібні повідомлення отримують більше підтримки тільки в тих регіонах, де кількість українських біженців незначна. Це означає, що в таких місцях більшість поляків отримує інформацію про Україну здебільшого з новин і заяв політиків, а не з особистого спілкування з українцями.
Отже, хоча результати майбутніх президентських виборів лишаються невідомими, присутність мільйона українських біженців може зменшити шанси антиукраїнських сил і позитивно вплинути на політичний вибір поляків.
Текст був створений з допомогою Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільного проекту "Європейське Відродження України". Висловлені думки відображають погляди авторів і можуть не співпадати з офіційною позицією Європейського Союзу або Міжнародного фонду "Відродження".
#Сміливіше. #Європейський Союз #Європа #Агресія #Росія #Україна #Президент (державна посада) #Українці #Європейський парламент #Північна та Південна Америка #Імміграція #Польща #Біженець #Мігрант #Безробіття #Російська мова #Міграція населення #Риторика #Консерватизм #2010 Президентські вибори в Україні #Консервативна партія (Великобританія) #Донецький вугільний басейн #Анексія Криму Російською Федерацією #Ренесанс #Польський народ #Психолог. #Антиукраїнські настрої #Право і справедливість #Конфедерація #Януш Корвін-Мікке #Міжнародний фонд "Відродження
