Міжнародний валютний фонд (МВФ) у своїй новій чотирирічній програмі EFF для України вперше з кінця 2023 року включив не лише базовий та песимістичний сценарії, а й оптимістичний варіант розвитку, що базується на більш амбітних реформах. Проте, як зазначив керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей, макросценарії будуть суттєво залежати від умов мирної угоди.
"Ми всі усвідомлюємо, що умови будь-якої мирної угоди мають вирішальне значення. Якість гарантій безпеки та точні умови визначатимуть, де Україна може опинитися в можливому діапазоні сценаріїв", - сказав він на брифінгу щодо нової програми.
Грей також наголосив, що значним фактором також буде політика уряду щодо реформ після мирної угоди.
"Прогрес у ключових реформах, насамперед уряду та боротьби з корупцією, матиме дуже великий вплив на зростання продуктивності в майбутньому, а також на те, чи будуть впроваджені політики, що заохочуватимуть українців повертатися додому", - зазначив глава місії.
Він зазначив, що раніше Міжнародний валютний фонд прогнозував зростання української економіки у 2025 році на рівні від 2% до 3%, але в оновленій програмі знизив цю оцінку в базовому сценарії до 1,8-2,2%.
"Ми цілком ймовірно знаходимося на нижньому краю цього діапазону. Раніше, з огляду на припущення про завершення війни до 2026 року, наш восьмий огляд (попередня програма EFF у червні 2025 року - ІФ-У) передбачав зростання на рівні 4,5%. Проте, з урахуванням зміни ситуації, тепер ми прогнозуємо, що зростання складе від 1,8% до 2,5% у 2026 році", - зазначив Грей.
Основний варіант завершення конфлікту до 2027 року.
Основний сценарій нової програми передбачає, що конфлікт триватиме протягом 2026 року, а 2027 стане першим роком після його завершення. Це створить умови для відновлення економіки, яка зросте на 3,5%. Повернення біженців та їх реінтеграція в ринок праці відбуватиметься, хоча й повільніше, ніж планувалося раніше. Водночас розпочнеться процес реконструкції, а проблеми з продуктивністю зменшаться в міру покращення безпекової ситуації.
Бюджетний дефіцит, якщо не враховувати гранти, лише трохи зменшиться з 2026 року (з 19% ВВП до 17,8% ВВП). Водночас послаблення обмежень на пропозицію, зокрема в сфері робочої сили, викликатиме негативну різницю між виробництвом та інфляцією, що сприятиме зниженню інфляції до 7%.
Щодо 2028 та 2029 років, то МФ зменшив прогнози зростання ВВП відповідно до 4,2% та 3,9%, що відображає продовження наслідків тривалої війни: менша кількість біженців, що повертаються, обумовлює відносно меншу кількість робочої сили та населення, що, у свою чергу, негативно впливає на інвестиції в бізнес та інфраструктуру (наприклад, у житло, соціальну інфраструктуру). Інвестиції, пов'язані з реконструкцією, також відбуватимуться повільніше, зокрема через витіснення державних інвестицій на користь поточних витрат на оборону. Результуючий негативний розрив між випуском та інфляцією допоможе спрямувати інфляцію до цільового показника НБУ у 5% до кінця 2029 року, додав Фонд.
Він також зазначив, що в новій програмі, згідно з базовим сценарієм, спостерігається погіршення прогнозів державного боргу на цей рік — з 110,4% ВВП до 122,6% ВВП, а на наступний рік — з 106,4% ВВП до 137,1% ВВП, у порівнянні з восьмим переглядом попередньої програми EFF, який було здійснено влітку 2025 року.
Невтішний прогноз щодо розвитку війни у 2027 році, який передбачає її трансформацію в заморожений конфлікт до завершення 2028 року.
Негативний сценарій програми прогнозує, що війна буде мати більш значний вплив у 2026 році, триватиме в 2027 році та поступово трансформується в заморожений конфлікт до завершення 2028 року.
"(Сценарій) не передбачає швидкої інтенсифікації з супутнім впливом на макроекономічні показники. Натомість, дефіцит бюджету залишається значним, невирішена ситуація з безпекою (де окремі сутички залишаються можливими) негативно впливає на економічні показники, а для нормалізації платіжного балансу потрібно більше часу", - зазначив МВФ.
Згідно з його аналізом, у 2026 році негативний сценарій передбачає більш серйозні наслідки від завданих збитків, включаючи енергетичну інфраструктуру, порівняно з базовим варіантом. Прогноз зростання валового внутрішнього продукту становить 1,5% за умови 10% інфляції, тоді як дефіцит бюджету, без урахування грантових надходжень, досягне приблизно 22,5% ВВП. Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу сягне 22,8% ВВП, у порівнянні з 19,1% ВВП у базовому сценарії, що відображає очікуваний вплив підвищеного імпорту, спричиненого війною.
У наступний період 2027-2028 року - нестабільної ситуації з безпекою, яка поступово переходить до замороженого конфлікту - МВФ очікує зростання ВВП всього на 1% та 0,5% відповідно через затримку із поверненням біженців та заходів з реконструкції. Інфляція повільно знижуватиметься через триваючі шоки пропозиції та становитиме 9% та 8%, а витрати на оборону також зростатимуть вищими темпами, оскільки складний шлях до замороженого конфлікту передбачає більш поступову демобілізацію, ніж за базовим сценарієм.
Влада повинна виконати свої зобов'язання щодо збільшення основної ставки ПДВ. Протягом цього періоду загальний бюджетний дефіцит, без урахування грантів, становитиме в середньому 19% від ВВП. Фінансування цього дефіциту здійснюватиметься за рахунок зовнішньої допомоги та подальшої реструктуризації зовнішніх боргових зобов'язань.
"Додатковий випуск внутрішнього державного боргу також буде важливим джерелом фінансування, але може вимагати фінансових репресій. Крім того, це ще більше збільшить і без того підвищені ризики банків перед урядом, тим самим зміцнюючи зв'язок між суверенними банками, який може бути важко погасити, і це наражатиме банки на потенційні збитки", - додав МВФ.
Збільшення імпорту через збільшення витрат на оборону та атаки на енергетичну інфраструктуру (що лише частково компенсується підвищенням ставки ПДВ) призведе до погіршення поточного рахунку та резервів, а кредитування економіки залишатиметься слабким, описав Фонд інші характеристики цього періоду у негативному сценарії.
Згідно з ним, лише у 2029 та 2030 роках зростання економіки України досягне відповідно 3,4% та 3,9%.
Також варто відзначити, що у базовій версії прогнозу потреби України в зовнішньому фінансуванні протягом чотирирічної програми МВФ оцінюються в 136,5 мільярда доларів, тоді як у негативному сценарії ця цифра зростає до 146,3 мільярда доларів.
Оптимістичний розвиток подій, що передбачає збільшення інвестицій та повернення біженців завдяки більш амбіційним реформам.
"Існує сценарій післявоєнного відновлення, який включає вищі стійкі високі рівні інвестицій, більшу внутрішню міграцію та завершення амбітних структурних реформ для стимулювання зростання", - в той же час зазначив Фонд у новій програмі та навів такий позитивний сценарій вперше з другого перегляду попередньої програми наприкінці 2023 року.
Міжнародний валютний фонд зазначив, що на грудень 2025 року, за інформацією УВКБ ООН, у світі налічувалося понад 5,8 мільйона українських біженців, що становить більше 14% від кількості населення до війни. Оновлена оцінка Світового банку прямих втрат, спричинених конфліктом (RDNA5), наприкінці 2025 року досягла 195 мільярдів доларів, що приблизно відповідає обсягу валового внутрішнього продукту.
"Великі втрати фізичних і людських ресурсів можуть бути компенсовані лише завдяки значному припливу інвестицій та поверненню біженців у післявоєнний період. Це можливе лише за умови наявності впевненості в безпеці, можливостях для працевлаштування та стабільності інституцій, які виступають важливими сприятливими факторами," - підкреслив Міжнародний валютний фонд.
На його погляд, швидкість реалізації структурних реформ в межах програми EFF, Механізму підтримки України та процесу інтеграції до ЄС сприятиме залученню важливих приватних інвестицій, що, у свою чергу, підвищить довгострокову продуктивність і сприятиме економічному зростанню.
"Непередбачувані за своєю суттю ефекти довіри будуть ключовими факторами, що впливають на повернення інвестицій та біженців, які можуть посилювати одне одного в позитивній динаміці", - зазначив Фонд.
Оновлений з 2023 року оптимістичний сценарій є менш сприятливим порівняно з позитивним прогнозом, який існував наприкінці 2023 року. Це пов'язано з наслідками тривалої війни, що призводить до зменшення кількості біженців, які повертаються. Опитування свідчать про стійке зниження бажання повернутися, яке наразі становить менше 50%. Крім того, очікуваний додатковий відтік біженців у кількості 0,9 мільйона осіб до кінця 2026 року також негативно позначається на внеску робочої сили в потенційний обсяг виробництва, як зазначає Міжнародний валютний фонд.
Отже, в базовому сценарії кількість біженців, які виїдуть, становитиме 5 мільйонів, тоді як у новому оптимістичному варіанті ця цифра зменшується до 4,2 мільйона. Для порівняння, у грудні 2023 року прогнозувалося, що їхня кількість не перевищить 1,5 мільйона.
"Подібним чином, резерв можливих пільгових ресурсів для відновлення після війни був вичерпаний через потребу фінансувати незмінні оборонні зусилля, що негативно позначається як на основних, так і на очікуваних інвестиційних перспективах", - зазначив Фонд.
Враховуючи наведене, якщо основний сценарій для післявоєнного періоду 2027-2035 років передбачає середньострокові та довгострокові темпи зростання приблизно 3,5%, що призведе до підвищення реального ВВП до близько 111% від довоєнного рівня до 2035 року, то в позитивному сценарії цей показник може сягнути 122% від довоєнного ВВП за умови, що темпи зростання складуть 4%.
У перші роки після війни (2027-2030) спостерігається прискорене зростання в сценарії розвитку, що здебільшого зумовлено значним поверненням біженців та підвищенням продуктивності, яке забезпечується швидкою реінтеграцією та перерозподілом робочої сили між різними секторами. У довгостроковій перспективі розширення робочої сили та амбіційні реформи сприяють залученню більше капіталу та стимулюють подальше зростання продуктивності, - зазначив Міжнародний валютний фонд.
За позитивним сценарієм інвестиції повинні сягнути близько $74 млрд на рік порівняно із $63 млрд на рік за базовим сценарієм, що значно перевищує рівень $35 млрд у 2024 році. В обох сценаріях інвестиції фінансуватимуться переважно з приватних джерел, враховуючи обмежену доступність державних коштів, що підкреслює важливість реформ для заохочення інвестицій та покращення бізнес-середовища (за позитивним сценарієм приватні інвестиції в 4,7 рази перевищують державні).
За позитивним сценарієм, незважаючи на 50% збільшення реального доходу на душу населення, Україна у 2035 році все ще відставатиме від конкурентів ЄС, а темпи зростання доходу на душу населення у 2035 році потрібно буде підтримувати ще протягом шести років, щоб досягти рівня, досягнутого Болгарією у 2025 році.
"Це потребуватиме забезпечення стабільності успішних реформ, що, в свою чергу, сприятиме значному зростанню інвестицій і підвищенню продуктивності праці," - підкреслив Міжнародний валютний фонд.
#Інфляція #Національний банк України #Європейський Союз #Економіка #Імпорт #Україна #Інвестиції #Державний борг #Банк #Біженець #Робоча сила #Міжнародний валютний фонд #Валовий внутрішній продукт #Корупція #Економіка України #Болгарія #Макроекономіка #Податок на додану вартість #Ринок праці #Знак долара #Реформа #Прогрес (історія) #Платіжний баланс #Дефіцитне фінансування
