Вже більше чотирьох років українська фінансова система працює в умовах особливого періоду, закріпленого Постановою Правління НБУ № 18 від 24 лютого 2022 року. Хоча бізнес і оборонний сектор поступово отримують більше свободи, обмеження для громадян, які перебувають за межами країни, залишаються одними з найжорсткіших.
Мільйони українців, які перебувають за межами країни, активно сприяють українській економіці, сплачуючи податки до державного бюджету. Проте вони досі стикаються з валютними обмеженнями, введеними на початку повномасштабної війни. Але чи відповідають ці обмеження, які були встановлені чотири роки тому, сучасним реаліям цін на житло та продукти в Європі у 2026 році?
Розрахунки за допомогою карток
Для більшості українців, які після початку повномасштабної війни проживають або працюють за кордоном, основним платіжним інструментом залишаються гривневі банківські картки, на які вони отримують заробітну плату чи інші доходи з України. Водночас чинні валютні обмеження Національного банку України встановлюють ліміти на здійснення безготівкових розрахунків за межами України.
Зокрема, для особистих платіжних карток в гривні встановлено максимальний обсяг безготівкових транзакцій (Р2В – платежі бізнесу) у розмірі 100 тисяч гривень на календарний місяць для всіх рахунків, які клієнт має в одному банку. Що стосується корпоративних карток, то для них цей ліміт складає 150 тисяч гривень на місяць. При цьому варто зазначити, що ці обмеження не поширюються на картки, відкриті в іноземній валюті, – операції з таких валютних рахунків можуть проводитися без жодних лімітів.
Це призводить до ускладнень для українців, які тривало живуть за межами країни, але все ще отримують зарплату чи інші виплати в гривнях. Особливо це стосується тих, хто працює віддалено на українські компанії, фізичних осіб-підприємців, а також інших груп людей, які отримують доходи на свої гривневі рахунки в українських банках.
В умовах сучасних цін у більшості країн Європейського Союзу значну частину місячного ліміту може займати лише оплата за оренду житла. У багатьох містах середня вартість оренди квартир коливається від 800 до 1500 євро на місяць, що за актуальним валютним курсом часто наближається до встановленого Національним банком ліміту або навіть перевищує його. Як наслідок, громадянам доводиться витрачати весь свій безготівковий ліміт виключно на оренду, залишаючи їх без можливості оплатити необхідні товари, медикаменти, навчання дітей або комунальні послуги.
Саме тому валютні обмеження, запроваджені Національним банком у перші місяці повномасштабної війни як тимчасовий захід для стабілізації валютного ринку та захисту міжнародних резервів України, у 2026 році дедалі частіше стають предметом дискусії щодо їх відповідності сучасним економічним умовам і потребам українців, які тривалий час перебувають за кордоном, але продовжують підтримувати економічні зв'язки з Україною.
Готівковий дефіцит: правило 12 500
Ще складніша ситуація зі зняттям готівки в іноземних банкоматах. Згідно з пунктом 5-2 Постанови № 18:
* З всіх рахунків у гривнях дозволено знімати готівку в обсязі, який не перевищує еквівалент 12 500 гривень протягом кожного семиденного періоду.
Для бізнес-карток встановлений ліміт у 17 500 гривень на період семи днів.
Фактично це означає, що протягом місяця власник особистої гривневої картки може отримати готівкою орієнтовно до 50 тис. грн, залежно від кількості семиденних періодів у календарному місяці та офіційного курсу валют. У перерахунку на євро це становить приблизно 1100-1200 євро.
Для українців, які вже тривалий час живуть за межами країни та використовують переважно рахунки в гривнях, такі обмеження можуть мати серйозні наслідки. У багатьох країнах деякі платежі – зокрема за оренду житла, медичні послуги, дрібні покупки або повсякденні витрати – все ще здійснюються виключно готівкою або вимагають її використання. Додатково, потреба в значній кількості готівки може виникнути під час переїзду, укладання орендних угод, внесення застави або у випадках непередбачених витрат.
У таких умовах, встановлений Національним банком тижневий ліміт може перешкоджати швидкому доступу до необхідних фінансів. Це особливо стосується тих громадян, які отримують свої доходи лише на рахунки в гривні в українських банках і не мають інших джерел фінансування чи рахунків у валюті.
Придбання іноземної валюти: обмежений доступ до особистих фінансів.
Для придбання іноземної валюти за гривні також запроваджені певні обмеження. Хоча українці, які тривалий час живуть за межами країни, часто прагнуть обміняти свої доходи на валюту, яка використовується в країні їхнього перебування, існуючі норми Національного банку істотно ускладнюють цю процедуру.
Зокрема, без надання додаткових підтвердних документів фізична особа може придбати безготівкову іноземну валюту із зарахуванням на власний поточний валютний рахунок лише в межах 50 тис. грн на місяць в одному банку. Таким чином, навіть за наявності достатніх коштів на гривневому рахунку громадянин не може вільно конвертувати їх у валюту для використання за кордоном понад встановлений ліміт.
Національний банк також дозволяє придбання валюти на більшу суму -- до 200 тис. грн на місяць, однак лише за спеціальним механізмом із подальшим розміщенням коштів на строковому депозиті. Такі кошти підлягають обов'язковому розміщенню в банку на визначений строк -- залежно від умов програми він становить не менше трьох або шести місяців. До закінчення цього строку вкладник не може вільно розпоряджатися придбаною валютою.
На практиці такий механізм може бути ефективним для довгострокового заощадження коштів або захисту їх від валютних коливань, однак він не вирішує потреб українців, які проживають за кордоном і потребують регулярного доступу до власних коштів для щоденних витрат.
Цей аспект дедалі частіше викликає суперечки стосовно доцільності підтримання валютних обмежень, які були введені у 2022 році, особливо в умовах, коли величезна кількість українців вже протягом чотирьох років постійно живе за межами країни.
"Квазікеш" і характерні коди MCC
Національний банк ввів специфічні обмеження для операцій, що можуть бути спрямовані на ухилення від валютних лімітів. З вересня 2024 року НБУ посилив моніторинг ряду транзакцій, які міжнародні платіжні системи розглядають як операції з підвищеним валютним ризиком або такі, що можуть бути використані для виведення капіталу за межі країни.
Насамперед це стосується так званих квазікеш-операцій (quasi cash). Відповідно до нормативних актів НБУ, до операцій "квазікеш" належать транзакції з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти згідно з правилами міжнародних платіжних систем.
Сюди входить: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, придбання подарункових сертифікатів, оплата лотерей, перекази на користь букмекерських компаній та оплата дорожніх чеків.
Фізичні особи можуть здійснювати такі операції на суму до 100 000 гривень (в еквіваленті) на календарний місяць сукупно з усіх рахунків клієнта, відкритих в іноземній валюті.
Окрім загальних обмежень на розрахунки за кордоном, НБУ виокремив групи товарів та послуг, для яких встановлено спеціальні "стелі" при оплаті з валютних карток.
Категорія "Розкішні товари": обмеження у 100 000 грн.
На всі транзакції, що виконуються з використанням вказаних кодів, встановлено місячний ліміт у 100 000 гривень з усіх валютних рахунків клієнта.
MCC 5094 — Дорогоцінні камені та метали, ювелірні прикраси.
MCC 5944 — Часоміри, коштовності та вироби зі срібла.
MCC 5972 -- Магазини монет та марок.
Розділ "Нерухомість і професійні послуги": максимальна сума 500 000 грн.
Сукупний ліміт у 500 000 гривень на календарний місяць з усіх валютних рахунків встановлено для оплати послуг за такими кодами:
MCC 6513 -- Агенти та менеджери з оренди нерухомості.
MCC 7299, 8999 -- Інші професійні та особисті послуги.
MCC 7311, 7392, 7399 — Послуги в сфері реклами, консалтингу та бізнесу.
MCC 8111 — Послуги в сфері права.
MCC 8931 — Управління фінансами, аудит та бухгалтерський облік.
MCC 9399 — Державні сервіси.
Прямі заборони для MCC-кодів
Важливо зазначити, що для певних категорій операцій діє повна заборона при здійсненні розрахунків за кордоном з використанням електронних платіжних засобів. Зокрема, заборонено розрахунки з використанням коду MCC 6211 (Брокери/дилери з цінних паперів).
Банкам також не дозволяється виконувати перекази в іноземній валюті, яку клієнт отримав у вигляді кредиту або позики, для покупки цінних паперів, що номіновані в цій валюті.
Якщо ви знаходитесь за межами країни і маєте намір здійснити суттєву оплату, наприклад, за юридичні послуги або оренду житла через агентство, важливо врахувати, що навіть якщо у вас є достатньо коштів на рахунку, банківська система може заблокувати операцію, якщо вона перевищує встановлені ліміти для конкретного MCC-коду.
Валютні обмеження, які були введені як тимчасова міра для захисту золотовалютних резервів, з часом починають негативно впливати на економіку. Обмеження на споживання українців за кордоном спонукає людей шукати можливості отримання доходів на іноземні рахунки, оминаючи українське законодавство. Це створює серйозну загрозу для податкових надходжень у майбутньому.
Від редакції: У відповідь на численні запити від наших читачів та з огляду на очевидну невідповідність встановлених лімітів із фактичними витратами на життя за кордоном, редакція "Судово-юридичної газети" вирішила направити офіційний лист до Національного банку України.
У запиті ми наголосили на необхідності перегляду лімітів на безготівкові розрахунки для фізичних осіб, які перебувають за кордоном та диференціації лімітів залежно від цільового призначення.
Ми залишаємося в курсі подій і проінформуємо наших читачів щойно отримаємо офіційне повідомлення від НБУ. Тим часом, радимо українцям, які перебувають за кордоном, максимально розподілити свої кошти серед різних банків, оскільки ліміти зазвичай діють лише в межах однієї фінансової установи.
#бюджет #Національний банк України #Українська гривня #Європа #Економіка #Україна #Українці #Дефіцит #Банк #Євро #Українська мова #Фізична особа #Валюта #500 гривень #Нерухомість #Готівка #Фінансова система #Платіжна картка #Транзакція #Безготівкові розрахунки #БАНКОМАТ #Заробітна плата #Європейський Союз #Обмінний курс
