Новий президент Польщі Кароль Навроцький відмовився підписати поправку до закону, що стосується допомоги українцям, які втекли від війни. Він підкреслив, що право на доступ до польської системи охорони здоров'я повинні мати лише ті українці, які активно працюють у Польщі.
За даними аналітичного центру міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal, станом на 30 червня 2025 року в Польщі під тимчасовим захистом, що відповідає статусу UKR, знаходилося 992 505 українців. Це становить 23% від загальної кількості осіб, які отримали цей статус в Європейському Союзі. Водночас 78% біженців із статусом UKR вже знайшли роботу. Таким чином, блокування закону може негативно вплинути на решту 22% українців у Польщі, які залишаються економічно неактивними.
"Президент справив на всіх великі враження, оскільки в ході передвиборчої кампанії він зовсім не натякав на свою опозицію щодо підтримки українців," - зазначив Юрій Григоренко, директор компанії Gremi Personal.
Він підкреслив, що рішення президента формує вкрай небезпечні умови для вразливих українців, які зараз не мають роботи, але потребують мінімального соціального захисту.
"Наприклад, матерів, які не працюють, але мають дітей. У більшості з них чоловіки перебувають в Україні, тому вони не можуть скористатися їхньою страховкою та отримати повну медичну допомогу. Саме ця уразлива група біженців дуже сильно постраждає від змін", - зазначив Григоренко.
Він також зазначив, що на 2025 рік більше 800 тисяч українців офіційно роблять внески до ZUS (польського управління соціального страхування), що становить дві третини всіх іноземних працівників у Польщі. Проте, це питання в країні чомусь не отримує належної уваги.
В будь-якому разі аналітик висловлює надію, що найближчим часом закон, спрямований на підтримку українців, буде підписано, оскільки це є вимогою Європейського Союзу. Як зазначає Григоренко:
"Ані роботодавці, які наймають українців, ані самі громадяни не готові до повернення, і цей закон принципово нічого не змінить у їхній ситуації. Натомість відсутність медичного захисту для й без того вразливої групи українських громадян лише погіршить їхнє становище. Тому мені важко уявити, що саме це і є мета президента".
Щодо нелегальної зайнятості в Польщі, директор аналітичного центру зазначає, що "сіра зона" серед іноземців все ще присутня, але вже не в тих обсягах, як це було п’ять або десять років тому. Нові трудові норми значно зміцнили існуючу систему, тому працювати нелегально стало практично неможливо.
"Якщо спеціальний закон не набере чинності з 1 жовтня, система не зможе впоратися з тим, що сотні тисяч осіб зможуть подати заявки на легалізацію перебування в Польщі відповідно до попередніх правил всього за місяць. Це призведе до значного і раптового удару по ринку праці та економіці Польщі," – зазначив Григоренко.
Він також зазначає, що ініціативи, запропоновані польським президентом, можуть знизити відчуття безпеки серед українців, які вже мають роботу в Польщі. Це може спонукати їх до зміни місця проживання або навіть до повернення назад в Україну.
Президент Польщі Кароль Навроцький відхилив законопроект, що передбачав фінансову підтримку для українських громадян. На його думку, грошова допомога має надаватися лише тим українцям, які готові взяти на себе зобов'язання працювати в Польщі.
Міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський оголосив, що через накладене вето країна більше не зможе фінансувати послуги Starlink для України. Гавковський зазначив, що це рішення слугує своєрідним "подарунком" для російських збройних сил. Він також підкреслив, що українські військові активно залучають Starlink у своїх операціях.
#Європейський Союз #Економіка #Україна #Президент (державна посада) #Українці #Польща #Біженець #Ринок праці #Вето #Президент Польщі #Українське громадянство
