Вибори в Німеччині та Україна: Які питання викликають суперечки між Шольцом і Мерцом

Чи має Німеччина далі підтримувати Україну у боротьбі проти агресії з боку Росії? Напередодні дострокових виборів до Бундестагу сформувалися два основні табори, але існує також третя позиція.

Нещодавній візит канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) в Україну - це вже виборча кампанія чи ні? А його дзвінок президенту Росії Володимиру Путіну? Що ближче в Німеччині дострокові вибори до Бундестагу, то частіше ЗМІ ставлять такі запитання. Їхній висновок - швидше, так. І це стосується не тільки Шольца. Але чи можна вести кампанію в Бундестаг на тлі страждань українців? Так ставить питання в редакційній статті у свіжому (7.12.24) номері журнал Der Spiegel. І відповідає: "Агресія Росії проти України має бути в центрі виборчої кампанії".

Війна Росії проти України вже має вагоме значення для цих виборів. Це пов'язано не лише з тим, що голосування заплановане на 23 лютого, напередодні триріччя початку великого російського вторгнення. Питання подальшої підтримки України, ймовірно, стане одним із ключових аспектів, поряд із проблемами масової міграції, економічного застою та високими цінами на енергоносії. Можливі зміни в уряді можуть призвести до посилення підтримки України. Хоча прихильники продовження допомоги залишаться в Бундестазі у більшості, деякі з них намагаються врахувати думки тих, хто дотримується пацифістських поглядів. Однак партії, які виступають під гаслом "За мир!" і пропонують припинити постачання зброї Києву, можуть отримати близько 25% голосів. Про тенденції на початку грудня читайте в матеріалі DW.

У питанні допомоги Україні основні політичні партії Німеччини можна розділити на дві групи. Перша - опозиційний консервативний блок ХДС/ХСС і партія Союз-90/Зелені, яка разом із соціал-демократами ще перебуває при владі. До цієї ж групи можна зарахувати і лібералів з Вільної демократичної партії (ВДП), через яких розпався коаліційний уряд Шольца. Усі троє виступають за розширення поставок зброї Україні, наприклад, передачу німецьких крилатих ракет TAURUS, з чим не згоден канцлер. У п'ятницю, 6 грудня, ВДП ініціювала обговорення цього питання в Бундестазі. Годинні дебати, за якими з трибуни спостерігав посол України Олексій Макеєв, вкотре показали, що в цьому питанні позиції не змінилися. Соціал-демократи Шольца вважають, що використання TAURUS призведе до ескалації з боку Росії.

Консервативний опозиційний альянс ХДС/ХСС впевнено очолює опитування, отримуючи близько 33 відсотків підтримки. Лідер Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц має найкращі шанси на те, щоб змінити Олафа Шольца на посаді канцлера. Як повідомляють ЗМІ, він планує відвідати Україну найближчими днями, слідуючи за Шольцем. Мерц відвідав Київ лише один раз від початку війни — у травні 2022 року, коли він випередив канцлера. З того часу він активно виступає за збільшення допомоги Україні та критикує Шольца за його нерішучість.

Не так давно Мерц висловив ідею про можливість пред'явлення Росії ультиматуму: якщо атаки на цивільну інфраструктуру України триватимуть, то Київ може отримати системи TAURUS. Проте, незабаром після цього лідер ХДС спростував свої слова, заявивши, що його висловлювання були неправильно інтерпретовані. У партії Мерца є потужні політичні фігури, особливо в регіонах, що колись входили до складу НДР, які підтримують зменшення допомоги Україні та прагнуть до зближення з Росією. Чи надасть Мерц, якщо стане канцлером, Україні системи TAURUS, залишається під питанням. Це буде залежати від того, з ким його блок сформує коаліцію. Наразі найбільш вірогідним сценарієм вважається союз із соціал-демократами.

Партія Зелених є найактивнішою серед німецьких політичних сил у контексті підтримки України. Нещодавно міністерка закордонних справ Анналена Бербок висловила думку про можливість відправки німецьких військових у ролі миротворців до України після завершення конфлікту. У відповідь на це канцлер зазначив, що наразі не час для таких розмов. Однак партія Зелених переживає складні часи перед виборами, їхня популярність коливається близько 12 відсотків. Після невдалого виступу на нещодавніх земельних виборах у партії відбулися зміни в керівництві.

Ліберальна партія, після краху коаліції, опинилася в складній ситуації: наразі вона не здобуває 5% підтримки, що ставить під загрозу її проходження до Бундестагу. Однією з найвидатніших фігур ВДП є депутатка Європейського парламенту Марі-Аґнес Штрак-Цимерман, яка активно просувала свою виборчу кампанію, акцентуючи на необхідності збільшення допомоги Україні, і ця стратегія виявилася успішною.

Читайте також: Німецький соціолог зазначає, що німецьке суспільство усвідомило: підтримка України — це не просто добродійний жест.

На іншому боці умовної шкали військової підтримки України - партії, які виступають за її припинення. Це насамперед правопопулістська і визнана частково правоекстремістською партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН). В опитуваннях у неї друге місце, на виборах до Бундестагу вона може подвоїти свій результат 2021 року. Опитування дають АдН близько 18 процентних пунктів. Головна і давня тема партії - скорочення міграції, але і в питанні військової допомоги Україні у неї позиція не змінюється - не давати. АдН виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО, а також за зняття санкцій проти Росії.

Досі АдН у Бундестазі була єдиною, але тепер у неї може з'явитися, якщо не союзник, то однодумець у питаннях обмеження міграції та припинення підтримки України. Мова йде про новостворену на початку 2024 року ліво-консервативну партію Союз Сари Ваґенкнехт (ССВ). Хоча її рейтинг становить лише 6 відсотків, вона має всі шанси потрапити до Бундестагу.

Лідерка Соціалістичної партії Німеччини (ССВ) та колишня членкиня Лівої партії Сара Ваґенкнехт вважає, що мир можна досягти шляхом дипломатичних переговорів і припинення постачання зброї Україні. Вона регулярно організовує відкриті листи та вуличні акції, на яких підкреслює ризик виникнення третьої світової війни. Під час недавніх дебатів у Бундестазі представники партій АдН і ССВ синхронно висловили думку: "Це не наша війна", що, ймовірно, стало їхнім передвиборчим слоганом.

У контексті України цю позицію займає і Ліва партія, чиї лідери, хоча й критикують Росію, все ж виступають за утримання від постачання зброї Києву в інтересах "дипломатичних" зусиль. Скоріш за все, Ліва партія не зможе пройти до Бундестагу.

Між цими двома протилежними групами партій позиціонує своїх соціал-демократів канцлер Шольц. Його позиція - Україну потрібно продовжувати підтримувати, але є червоні лінії, наприклад, ракети TAURUS. Поки що у СДПН третє місце і 15 відсотків, але популярність канцлера партії трохи зросла - зокрема й після його дзвінка Путіну і візиту до Києва.

Шольц намагається представити Мерца в ролі "яструба війни", сам же наголошує на своїй "виваженій" позиції та підкреслює, що більшість німців проти передачі TAURUS Україні. У цьому питанні Шольца нещодавно прямо похвалив глава МЗС Росії Сергій Лавров.

Критики й опоненти Шольца також звинувачують його в тому, що він протиставляє допомогу Україні та соціальну підтримку всередині країни - пенсії, допомогу безробітним. Мовляв, у Німеччині бракує грошей на всі ці витрати, тому доведеться обирати. Деякі оглядачі зазначають, що це нова тенденція. Хоча спроби використати підтримку Україні були й раніше, наприклад, з вуст політиків ХДС, зокрема лідера партії Мерца, який звинувачував українських біженців у "соціальному туризмі". Він вибачився, і більше таких слів не вимовляв.

Зараз подібні доводи звучать від представників політичних партій АдН та ССВ. Вони стверджують, що фінансові ресурси, які Берлін надає Києву, доцільніше використати на пенсійні виплати та компенсації за енергетичні витрати. Виборчий процес у Німеччині лише набирає обертів.