Кожна новорічна промова Президента України не лише підсумовує події минулого року, але й відображає настрої суспільства, виклики та надії. Від класичних виступів до інноваційних форм, які перетворюються на мистецькі витвори, новорічні привітання стали своєрідною візитівкою для кожного глави держави. Ми вирішили поглиблено вивчити цифри, факти та емоції, що стоять за словами президентів, і дослідити, як ці промови змінювалися разом із прогресом країни.
Унікальна стаття доступна на ресурсі "Вокс Україна" за наступним посиланням.
Автори: Марія Балицька, аналітикиня з "Вокс Україна", та Дарія Колодяжна, спеціалістка з даних "Індексу реформ".
Який новорічний виступ президента виявився найдовшим, а хто, навпаки, запам'ятався своєю лаконічністю? Як еволюціонували традиції та місця для новорічних звернень? Яке привітання Володимира Зеленського стало найбільш емоційним за всю історію новорічних промов? Які висловлювання найчастіше звучать у новорічних посланнях наших керівників? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете в нашому детальному аналізі.
31 грудня 1991 року Леонід Кравчук увійшов в історію як перший, хто звернувся до українців з новорічною промовою українською мовою. У невимушеній обстановці, серед простого оформлення, він закликав народ зберігати стриманість та активно долучатися до створення демократичної, правової та цивілізованої держави. Його слова про початок нової епохи звучали потужно та чітко.
Леонід Кучма, нині єдиний президент, який займав цю посаду два терміни підряд, встановив рекорд за кількістю новорічних звернень — 11 (див. малюнок 2). Його промови, як правило, проходили в звичному форматі: за столом у своєму кабінеті, що надавало відчуття стабільності.
У своїх новорічних посланнях Леонід Кучма акцентував увагу на численних викликах, з якими стикалася країна, зокрема на природних катастрофах, боротьбі з корупцією та тіньовою економікою, а також на складнощах у законодавчій сфері. "Щоб забезпечити краще майбутнє, потрібно невтомно працювати сьогодні," – підкреслював Кучма, закликаючи громадян до активності та єдності. Він попереджав про небезпеку розбрату, наголошуючи на необхідності згуртованості в непрості часи. "Ніхто не принесе нам краще життя під ялинку, як новорічний чи різдвяний дарунок..." – ці слова стали основою його звернень, в яких він підкреслював демократію та справедливість як основоположні принципи державного будівництва.
Однак під час вітання із 2003 роком Кучма вирішив змінити формат: він з'явився у светрі, разом з онуком та собакою, що додало людяності та неформальності доволі офіційному тексту звернення. До того ж, саме він під час вітання з новим 1999 роком вперше додав у кадр келих шампанського, що стало традицією на роки вперед.
Віктор Ющенко вперше вирішив перенести свої новорічні звернення з традиційного офісу на відкриті майданчики (подивіться рисунок 4), що надало цим святковим промовам більш демократичний та прозорий вигляд. Маріїнський палац і Софійська площа стали сценами його виступів, у яких особливо акцентувалися теми культури, спорту та європейських прагнень України.
У своїх новорічних зверненнях Віктор Ющенко постійно підкреслював важливість єдності українського народу, патріотичних почуттів та спільної відповідальності за майбутнє країни. Президент завжди звертав увагу на необхідність збереження історичної пам'яті та вшанування національних героїв. У його промовах значна увага приділялася соціальній політиці та підтримці молоді. Вперше у новорічних посланнях порушувалися питання народжуваності та доходів, що додавало соціально-економічного виміру святковим вітанням (докладніше див. малюнок 5).
Віктор Янукович залишив по собі пам'ять завдяки своїм коротким новорічним промовам, які тривали в середньому всього 3,5 хвилини. Зазначимо, що тривалість його виступів зазвичай була пов'язана з викликами, що постали протягом року: чим складніший був рік, тим довше він говорив (див. рисунок 6).
Віктор Янукович у своїх новорічних зверненнях намагався представити позитивний погляд на перспективи України, підкреслюючи зобов'язання щодо розвитку, єдності та стабільності (див. рисунок 7). У своїх виступах він акцентував на значущості соціальних ініціатив, модернізації економічних структур і укріпленні міжнародних відносин, зокрема, на "ефективному балансі між Заходом і Сходом". Його промови часто містили заклики до національної єдності та колективних зусиль для забезпечення добробуту громадян, при цьому визнаючи існуючі труднощі та виклики, які стоять перед країною: "наша країна – це велика родина... а в кожній родині, як відомо, бувають різні ситуації". Проте, уваги до проблем він приділяв істотно менше, ніж позитивним обіцянкам.
Петро Порошенко презентував новий формат новорічних привітань, що об'єднує емоційність, духовні цінності та раціональний підхід. Серед ключових нововведень – відеозбірки, які висвітлюють важливі події року, а також залучення "героїв сучасності": військових, спортсменів, митців та міжнародних партнерів у зверненнях. Цей підхід посилив почуття національної єдності та ідентичності. Президент також ввів кілька нових елементів, серед яких хвилина мовчання на честь загиблих, використання гасла "Героям Слава!" та звернення кримськотатарською і російською мовами.
Його промови мали чіткий патріотичний меседж: вдячність захисникам України, акцент на європейській інтеграції та визнання досягнень, як-от реформи, повернення полонених та підвищення обороноздатності (рисунок 8). Порошенко у промовах часто цитував видатних українців, як-от Любомира Гузара: "...нам слід молитися так, ніби все залежить від Бога, але працювати так, ніби все залежить від нас". Основний лейтмотив його звернень - віра у силу нації, непохитність у боротьбі за свободу, оптимізм і прагнення до світлого майбутнього України, попри російську агресію та економічні труднощі.
Володимир Зеленський встановив новий рекорд за тривалістю своїх новорічних промов, які в середньому тривають 17,5 хвилин. Звернення президента Зеленського до народу у новорічну ніч до початку повномасштабного вторгнення та після нього значно відрізняються як за змістом, так і за емоційним забарвленням.
Від самого початку свого президентського терміну Зеленський відмовився від традиційного офіційного стилю, обираючи просту та доступну манеру спілкування, що нагадує повсякденну розмову. Його новорічні відеозвернення більше схожі на драматичні кінематографічні роботи, де замість звичних підсумків року він ставить філософські питання: "Хто я?", "Що таке бути українцем?", "Яка різниця?". Вражає кількість питань, які прозвучали в його першій новорічній промові (див. малюнок 9). У зверненні до 2020 року він акцентує на різноманітті українського народу, закликаючи до єдності всупереч усім відмінностям. У новорічному привітанні 2021 року президент підкреслює досягнення, надихаючи співгромадян вірити в свої можливості. Промова на початку 2022 року набуває значно глибшого змісту: хоча війна вже "віє у повітрі", президент заспокоює українців, запевняючи у їхній безпеці, надійності кордонів та стійкості нації.
Ілюстрація 9. Основні тематичні акценти в промовах Володимира Зеленського.
Новорічні виступи, які відбулися на фоні повномасштабної агресії, вражають своєю емоційною силою, гордістю та вдячністю. Володимир Зеленський став символом незламності українського народу, підкреслюючи героїзм кожного, особливо військових та волонтерів. Тон його промов стає дедалі емоційнішим, насиченим яскравими образами: HIMARS, "Русскій воєнний корабль" та "Бавовна". У своєму зверненні до народу на 2024 рік він висловлює потужний заклик до перемоги, яка з мрії перетворюється на конкретну мету: "перемогу не просто дарують, її виборюють", наголошуючи, що "або ти працюєш, або борешся". У вітаннях з 2025 роком він акцентує увагу на важливості стійкості, досягнень та колективної відповідальності за перемогу: "Ми розуміємо, що мир не буде подарований. Але ми зробимо все можливе, щоб зупинити Росію та завершити цю війну". Згадки про українські технології, такі як "Нептун", "Сапсан" та дрони, свідчать про впевненість у національних можливостях. Основна ідея промови полягає в силі українців, яка проявляється у здатності долати труднощі та реалізовувати свій потенціал. Зеленський також підкреслює, що для досягнення значних успіхів у сфері оборони, економіки та гуманітарної допомоги критично важлива підтримка міжнародних партнерів.
Звернення президента Зеленського також є цікавими для семантичного аналізу, який виявив постійні тематичні акценти в його новорічних промовах. Слова "Україна", "українці" та "ми" найчастіше зустрічаються в усіх виступах (див. рисунок 9), підкреслюючи ідентичність та єдність нації. Водночас у промовах останніх років з'являються ключові терміни "війна", "ворог", "перемога" та "мир". Ці слова не лише відображають труднощі, з якими стикається країна, але й задають напрямок суспільного настрою — від стійкості до надії на майбутню перемогу.
Дослідження емоційного забарвлення (сентименту) виявило, що найбільшу емоційну інтенсивність продемонструвала промова, присвячена 2023 року (див. малюнок 12). Це емоційне насичення виникло внаслідок контрасту між глибоко негативними висловлюваннями, такими як: "Це неможливо забути. І неможливо пробачити", і піднесеними, натхненними словами: "Я хочу сказати всім вам: українці, ви неймовірні!". Поєднання негативних і позитивних елементів формує нейтральний сентимент у промовах президента. Лише в одній промові – привітанні з новим 2022 роком – спостерігався переважно позитивний сентимент, хоча ця промова була найменш емоційною та більш стриманою порівняно з іншими. Це, ймовірно, пов'язано з напруженим політичним контекстом і медіа-інформацією про можливість повномасштабного вторгнення, що спонукало до обережності у висловлюваннях, які мали на меті підтримку єдності та впевненості.
Як і в будь-якій історії, ці промови живуть у рамках ширшого контексту. Вони не просто передають зміст сказаного, але також розкривають причини і ситуації, в яких ці слова були промовлені. Найбільш яскраві емоції зазвичай виявляються під час складних моментів. Інфляція, Євромайдан, агресія з боку Росії — всі ці виклики знаходять своє відображення у висловленнях державних керівників. Від традиційних закликів до дій до акценту на єдності та особистісному підході — новорічні промови змінювалися разом із розвитком нації, відображаючи її болі, сподівання та прагнення. У вітальному слові на початку 2025 року ця еволюція риторики стає ще більш помітною — центральною темою виступу стає концепція миру, яка згадується дев'ять разів, в той час як слово "перемога" лунає лише тричі. Це зміщення акцентів у промові президента може свідчити про зміну суспільних настроїв — від акценту на боротьбі за перемогу до прагнення до стабільності та справедливого миру.
