Від "ми здобудемо перемогу" до "ми витримаємо". Як еволюціонували основні меседжі виступів Зеленського протягом чотирьох років.

#Політика

Дослідницький центр "Детектор медіа" провів аналіз трансформацій в мовленні президента за період повномасштабної агресії Росії проти України.

З 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський регулярно звертається до українців та світової спільноти через щоденні промови та звернення.

Від 24 лютого 2022 до 23 лютого 2026 року у розділі "Звернення" на офіційному порталі президента України опублікували тексти 1754 промов і звернень Володимира Зеленського, які містили 1,1 мільйона слів. Що у середньому становить 621 слів на промову чи звернення.

Публікації можна розділити на дві категорії. Перша з них містить промови, виголошені під час офіційних заходів або зустрічей. Друга категорія охоплює звернення Володимира Зеленського, які він представляє у форматі відеощоденника. В цих зверненнях президент ділиться важливими подіями, які сталися в Україні за попередній день. Обидва формати, завдяки активному поширенню в соціальних мережах та зацікавленості як українських, так і міжнародних медіа, стали важливим інструментом комунікації між владою, суспільством та світовою спільнотою.

В Україні президент виконує функції Верховного Головнокомандувача відповідно до Конституції, що дає йому змогу призначати міністра оборони та міністра закордонних справ. Таким чином, він контролює основні аспекти як військової, так і зовнішньої політики країни. Тому комунікаційна стратегія Зеленського відображає не лише його риторику, а й реальні етапи управлінських дій у контексті повномасштабної війни: від шоку перших годин вторгнення до мобілізації суспільства та армії, а також активних дипломатичних зусиль, пошуку військової підтримки та формування коаліцій з партнерами.

Дослідивши використання конкретних слів у текстах промов Президента, ми проаналізували наративи та зміни його риторики щодо війни, миру, перемоги, образу росіян, держав Заходу й інших тем.

Методологія

Для підготовки цього матеріалу ми використали публікації з розділу "Звернення" на офіційному порталі президента України від 24 лютого 2022 до 23 лютого 2026 року. Отримані тексти публікацій ми очистили від пунктуації, розділили кожне звернення на слова. Далі застосовували комп'ютерну модель-частину бібліотеки для компʼютерної обробки української мови від spacy, щоб визначити їхні частини мови. Ті слова, які належали до повнозначних частин мови, перевели у початкові форми, називні відмінки і лемми. Після цього відсортували лише іменники-загальні назви для того, щоб зʼясувати, які з них домінували у зверненнях Володимира Зеленського у різні періоди, та як трансформувалося вживання ключових термінів із найчастіше вживаних у промовах президента України іменників.

Деякі загальні іменники, такі як "день", "рік", "робота" та "життя", у регулярних зверненнях Володимира Зеленського використовуються для позначення ходу часу та інформування про важливі події. Інша група слів, наприклад "слава", яка супроводжується терміном "Україні", є частими елементами привітань у його зверненнях. Це також стосується формулювань, що містять слова "дорогі", "українці", "українки". У нашому поточному аналізі ми не зосереджували увагу на цих загальних іменниках, а замість цього працювали з більш широкими термінами, такими як "війна", "мир", "перемога", "окупант", "партнер", "відновлення", "сила", "захист", "оборона" та інші.

Всесвіт і конфлікт

Війна у риториці Володимира Зеленського постає не перманентним станом, а епізодом, що обовʼязково закінчиться у майбутньому. А після неї має настати нормальне життя, відновлення й відбудова зруйнованого у співпраці з партнерами.

Форми слова "війна" зустрічаються в 1,3 тисячі звернень Володимира Зеленського з аналізованих 1,7 тисячі. 24 лютого 2022 року президент України тричі вжив це слово, звертаючись до росіян, які у соцмережах пишуть, "що вони проти війни".

Від 24 лютого 2022 року це слово використовується для підрахунку часу після початку повномасштабної агресії Росії проти України та речей, які змінилися чи здобули нові значення після початку повномасштабний воєнних дій як фактора, який впливає на життя суспільства й роботу економіки, зокрема "ланцюжків постачання, перебитих війною" чи загрози продовольчої кризи у світі.

З 24 лютого 2022 року Володимир Зеленський почав вживати термін "війна проти Європи", щоб пояснити українським партнерам, чому важливо надавати підтримку Україні та які методи тиску на Росію є доцільними. У цій риториці партнери для Зеленського виступають як ті, кому він висловлює вдячність за їхню підтримку та рішучість, або ж критикує за недостатню допомогу.

"Шановні лідери Європи та світу, вільного світу, якщо ви не надасте нам необхідну підтримку сьогодні, завтра війна може завітати до ваших домівок," -- звернення Володимира Зеленського від 24 лютого 2022 року.

Отже, вже в перші 48 годин після початку масштабної агресії Росії проти України у виступах та зверненнях Володимира Зеленського виник основний меседж для демократичних країн: їм слід активно підтримувати Україну, аби запобігти поширенню війни на свої території.

Аналіз змін у частоті використання термінів "війна", "мир" і "перемога" у промовах та зверненнях Володимира Зеленського. Джерело: Центр досліджень "Детектор медіа", зокрема публікації в розділі "Промови та звернення" на офіційному сайті президента України president.gov.ua.

Володимир Зеленський вживає термін "війна" для опису військових злочинів, скоєних російськими військами, а також для підкреслення загрози "міжнародному порядку". Це супроводжується закликами до інших країн "вжити всіх можливих заходів, щоб припинити цю війну".

Володимир Зеленський також вживає слово "війна" при поясненні рішень, які є не завжди філігранно відповідними законодавству. Зокрема, у зверненні 1 березня 2022 року Зеленський так пояснював утворення паралельного до Київської міської державної адміністрації органу влади Київської міської військової адміністрації:

З огляду на воєнну ситуацію, я вирішив призначити на посаду голови Київської міської військової адміністрації професіонала з військовим досвідом. Це потрібно для забезпечення надійної оборони столиці. Віталій Кличко залишиться мером Києва, і він матиме свою власну зону відповідальності. Тепер їхня співпраця стане ключовою для ефективного управління містом. Після завершення війни ми повернемо все на свої місця у столиці.

На початку другого місяця після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Володимир Зеленський почав вживати фрази на кшталт "війна на знищення".

Війна, яку Росія веде проти України, — це не просто боротьба за території чи ресурси. Це війна, що має каральний характер. Вона викликана бажанням повернути "відступників", які виступили проти "русского міра". Для путінського режиму Україна є єрессю. Справді, ця війна має релігійний підтекст. Отже, це — боротьба на знищення. Основна мета Росії полягає у ліквідації України як нації, що живе за своїми традиціями. Як політичної спільноти, яка обирає свої цінності. Як незалежної держави, яка визначає свій власний шлях... Так висловився Володимир Зеленський у своєму зверненні 25 березня 2022 року.

Володимир Зеленський для позначення завершення війни регулярно використовує слова "перемога" та "мир". У 2022 і 2023 роках він вживав термін "перемога" як символ надії або як щось, чим слід ділитися з партнерами.

"Якщо доля надасть нам можливість перемогти в цій війні, ми поділимо цю перемогу з нашими братами та сестрами. Це наша гордість і ваша гордість," -- зазначив Володимир Зеленський у своєму виступі перед польським Сеймом у березні 2022 року.

У своїх зверненнях до українців Володимир Зеленський акцентує увагу на перемозі та мирі, які, на його думку, українці активно наближають. Він асоціює термін "перемога" з демократичними цінностями і наводить приклади з історії інших країн, таких як Білорусь, щоб продемонструвати, як відсутність підтримки протестів проти авторитарних режимів може загрожувати демократіям у Європі. Після року повномасштабної війни Зеленський почав частіше вживати слово "перемоги" у множині. Зазвичай він говорить про успішні військові операції та контрнаступи, такі як військова операція в Курській області Росії, що відбулася у 2024 році.

Перемога Володимира Зеленського є тим, що має відбутися для України: "Ми повинні здобути перемогу в цій війні", -- висловився Володимир Зеленський у своєму зверненні 3 квітня 2024 року. Загалом він піднімав питання перемоги у 684 своїх промовах і зверненнях з 24 лютого 2022 року по 23 лютого 2026 року, а про мир говорив у 983 випадках. Часто в його висловлюваннях поняття миру та справедливості переплітаються, зокрема у формулюванні "мир і справедливість повинні перемогти", яке він використав, виступаючи перед парламентом Ірландії 2 грудня 2025 року.

Восени 2024 року у Володимира Зеленського перетворили наближення "перемоги" з категорії, яка стосується невизначеного майбутнього, у план із пʼяти пунктів. Це був один із документів, які стосувалися кроків до зупинки бойових дій і післявоєнного врегулювання, який готували політики та який відкинула Росія.

Після жовтня 2024 року Володимир Зеленський значно рідше почав використовувати термін "перемога". Це, ймовірно, пов'язано із змінами в американській політиці, адже 4 листопада 2024 року Дональд Трамп здобув перемогу на президентських виборах у США. Відтоді Зеленський вживав слово "перемога" не частіше ніж п'ять разів на місяць у своїх повідомленнях і виступах. Для порівняння, у жовтні 2022 року це слово звучало в його промовах 37 разів на місяць, а в жовтні 2024 року — 24 рази. Проте, незважаючи на зменшення вживання терміна "перемога", слово "мир" залишилося на високому рівні використання. Однак його значення змінилося: тепер "мир" сприймається не лише як бажана мета, а й як реалія, з якою активно працюють українські військові та дипломати, що відповідає конституційним повноваженням президента України.

О партнерах України

Слова "підтримка" та "партнер" є одними з п'ятнадцяти найбільш вживаних термінів у виступах Зеленського. Хоча значна частина їх використання пов'язана з внутрішніми українськими питаннями, такими як соціальна допомога громадянам від держави, не менш важливим є їхнє застосування в контексті міжнародної підтримки, яку надають Україні інші держави-партнери.

Використання терміна "партнер" залишається більш-менш постійним протягом досліджуваного періоду. Водночас частота згадування слова "підтримка" поступово знижується, починаючи з пікових значень, зафіксованих у 2022 році. У зверненні президента Зеленського 20 вересня 2025 року можна знайти приклад звичайного вживання термінів "підтримка" та "партнер" у контексті міжнародної взаємодії: "Сьогодні я отримав вірчі грамоти від послів Німеччини, Норвегії та Чехії. Наші надійні партнери... Я висловив вдячність за їхню чітку підтримку України, її незалежності та суверенітету". Зазвичай президент вживає термін "партнер" у позитивному контексті, хоча іноді це супроводжується закликами до посилення тиску на Росію.

Аналіз тенденцій у виступах і зверненнях Володимира Зеленського, в яких вживаються терміни "партнер", "підтримка", "відновлення", "санкція" та "співпраця". Джерело: Центр досліджень "Детектор медіа" на основі матеріалів з розділу "Промови та звернення" на офіційному сайті президента України president.gov.ua.

У вересні-жовтні 2025 року спостерігається новий підйом вживання слова "підтримка". Ймовірно, це пов'язано з інтенсифікацією ударів окупантів по українській енергетиці. Наприклад, 24 жовтня 2025 року у виступі президента України на засіданні лідерів країн Коаліції охочих згадується: "Наша команда ознайомить ваші команди з ключовими заходами для підтримки нашого енергетичного сектору". Також це слово часто вживається в контексті необхідності допомоги постраждалим від обстрілів: "Важливо, щоб в усіх громадах і на обласному рівні максимально підтримували наших людей, і особливо сім'ї з дітьми, літніх людей, тих, хто живе сам. Резерви підтримки мають бути в кожному регіоні".

Серед інших часто використовуваних іменників у міжнародній сфері варто відзначити слово "санкції". Найвищий рівень його вживання спостерігався в 2022 році, зокрема на початку року, коли були введені перші основні пакети санкцій проти агресора. Протягом періоду з травня по жовтень 2025 року відзначається новий сплеск вжитку цього терміна. Це, ймовірно, пов'язано з обговореннями нових санкцій з боку США, зокрема законопроекту, що стосується санкцій проти російських нафтогазових компаній "Роснефть" і "Лукойл". Також у травні 2025 року піднімалося питання про оголошення 30-денного перемир'я з примусом для Росії. У своєму зверненні 7 травня Зеленський зазначив: "Наша пропозиція припинити удари, зупинити вогонь, принаймні на 30 діб залишається актуальною... Але світ не отримує відповіді від Росії -- жодних сигналів, окрім нових атак. Це максимально чітко демонструє, хто є джерелом конфлікту... Санкції проти Росії за цю війну будуть тільки посилюватися -- і ці санкції матимуть відчутний вплив".

Держави, які згадуються у текстах звернень і промов Володимира Зеленського від 24 лютого 2022 і до 23 лютого 2026 року та мають понад 100 вживань. Інфографіка "Детектора медіа"

При підрахунку згадок про різні країни не враховувалися "Україна" та її похідні терміни, які, звісно, фігурували найчастіше (476 497 разів), а також "Росія" та її варіації, що з’являлися 157 079 разів. Серед інших держав у промовах Зеленського найбільше згадок отримали США — 2862, що майже вдвічі перевищує показник Польщі (1480 разів). До п’ятірки найбільш часто згадуваних також потрапили Німеччина, Великобританія та Франція. Далі йдуть країни, які активно підтримували Україну, зокрема Данія, Канада та Нідерланди. Серед азійських держав найчастіше згадуються Японія (324 рази), Китай (255 разів) та Індонезія (105 разів). Китай, зокрема, згадується не лише у контексті закликів до участі в мирних переговорах, але й у звинуваченнях у підтримці Росії, а також у справах про захоплення китайських громадян, які були завербовані до російської армії. З близькосхідних країн найбільше згадок має Ізраїль (337 разів), за ним ідуть Сирія (150 разів), Іран (148 разів) і Саудівська Аравія (145 разів). Іран зазвичай піддається критиці за підтримку Росії та постачання дронів і ракет. Сирія, до падіння режиму Башара Асада у грудні 2024 року, також часто згадувалася у контексті дипломатичної підтримки Москви.

Загалом міжнародна риторика Зеленського протягом 2022 -- 2026 років характеризується стабільним акцентом на партнерстві та вдячності союзникам, зокрема США та європейським державам. Географія згадок держав у промовах відображає структуру міжнародної підтримки України. Домінування США, європейських партнерів (Польщі, Німеччини, Великобританії, Франції) та країн, що надають значну допомогу (Данія, Канада, Нідерланди), підкреслює західний вектор української дипломатії у воєнний час і важливість трансатлантичної солідарності для виживання і перемоги України. Слово "Захід" зустрічається загалом у 147 промовах, комбінація слів "Глобальний Південь" -- у 24. У промовах Зеленського помітний розподіл держав на "партнерів", "нейтральних/проблемних гравців" (таких як Китай) і тих, які "підтримують агресора" (Іран, до 2024-го -- Сирія). Тенденції вживання ключових слів відображають еволюцію зовнішньої політики України: від риторики про спільну загрозу від Росії для мобілізації міжнародної допомоги у 2022 році до більш прагматичного і наполегливого просування інтересів у 2025 -- 2026 роках, коли акцент зміщується на гарантії безпеки, економічний тиск на Росію та пошук стійких механізмів підтримки в умовах затяжної війни.

Як еволюціонував образ супротивника

Серед найбільш вживаних іменників, якими Володимир Зеленський характеризує Росію та її збройні сили у своїх промовах, можна виділити чотири ключові поняття: "окупант", "ворог", "терор" і "агресія". Ці терміни утворюють семантичну групу, що відображає публічне сприйняття війни. Як показує інфографіка нижче, усі ці слова мають спільну тенденцію: незважаючи на помітні сплески у критичні моменти, їхнє загальне використання з початку повномасштабного вторгнення знижується. Це означає, що президент України поступово використовує ці терміни менш часто в своїх промовах, місяць за місяцем, рік за роком. Однак це не вказує на зміну ставлення до ворога; скоріше, риторика Зеленського переходить від емоційного акцентування на війні Росії проти України до більш практичних управлінських аспектів. Водночас, більш дипломатичні терміни все частіше призначаються для міжнародної аудиторії.

Аналіз змін у кількості виступів і звернень президента Зеленського, в яких вживаються терміни "ворог", "окупант", "агресія" та "терор". Джерело: Центр досліджень "Детектор медіа" на основі матеріалів з розділу "Промови та звернення" на офіційному сайті президента України.

Серед чотирьох проаналізованих термінів найбільш часто вживається слово "окупант". Його активне використання припало на березень 2022 року, коли президент вжив це слово 52 рази у різних зверненнях. Це було зумовлено потребою мобілізувати громадську підтримку та дати чітке визначення подіям, які розгорталися у перші тижні після вторгнення Росії. Варто зазначити, що термін "ворог" у промовах Зеленського вживався значно рідше, а загалом "окупант" зустрічається приблизно вдвічі частіше. Це співвідношення відображає особливості фреймінгу в його висловлюваннях: акцентуючи на діях російських військових через термін "окупант", президент підкреслював не лише образ ворога, а й незаконність присутності російських сил на українських землях. Таким чином, акцент робився на окупації як основній правовій і моральній характеристиці дій Росії.

Слово "ворог" у цей самий час служило для опису ситуації на полі бою. У перші дні після вторгнення Зеленський вживав його, наприклад, для повідомлень про просування противника: "На півночі країни ворог повільно просувається в Чернігівській області, але там є кому його тримати. Надійно оборона побудована в Житомирській області. Ворожий десант у Гостомелі блокують, війська отримали наказ на знищення". У такий спосіб "ворог" функціонував паралельно зі словом "росіяни", замінюючи його у зверненнях із чіткою воєнною логікою.

Єдиний випадок, коли у висловлюваннях Зеленського терміни "ворог" і "агресор" стали популярнішими за "окупант", стався в лютому 2023 року. Це співпало з першою річницею повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це досить символічний момент, коли риторика Зеленського змістилася від правового визначення окупації до більш загального, ціннісного уявлення про протистояння з Росією: "Дев’ять років тому наш сусід перетворився на агресора. Рік тому агресор став катом, мародером і терористом. Ми не сумніваємося, що вони понесуть покарання. Ми впевнені, що нас чекає перемога". Протягом усіх чотирьох років повномасштабної війни обидва терміни використовувалися у зверненнях Президента як синоніми, їх піки вживання часто збігалися, зокрема під час початку великого контрнаступу на початку літа 2023 року. Починаючи з 2024 року, використання обох понять поступово зменшується, і вони з’являються у промовах президента з однаковою частотою.

У промовах президента Зеленського термін "терор" та його похідне "тероризм" набувають власної семантичної траєкторії. Найвищий рівень їх використання за останні чотири роки спостерігався у жовтні 2022 року, коли відбувся перший масований ракетний і дроновий напад на цивільну критичну інфраструктуру України. У цей період терор у риториці президента отримав нове значення, оскільки відображав загрозу, пов'язану з систематичним і цілеспрямованим руйнуванням енергетичних об'єктів Росією, що в першу чергу націлене на цивільне населення та тил. У своєму зверненні до Європейської Ради 20 жовтня 2022 року Володимир Зеленський зазначив: "Не змігши використати енергоресурси як зброю, нинішнє російське керівництво вирішило перетворити енергетичну систему на театр бойових дій. Українська енергосистема стала явною мішенню для російських терористів. Внаслідок атак з боку російських крилатих ракет і іранських дронів було зруйновано більше третини нашої енергетичної інфраструктури. Російський терор, спрямований на наші енергооб'єкти, має на меті створити Україні великий дефіцит електрики та тепла цієї осені та взимку, а також спонукати якомога більше українців емігрувати до ваших країн (держав ЄС). Держава-терорист вже погіршила соціальні умови у ваших країнах, але прагне ще більше ускладнити ситуацію, провокуючи хвилю переселення".

Відтоді маркування ракетних атак через поняття "терору" стало стійким елементом риторики: Зеленський вживав його щонайменше у п'яти промовах щомісяця, а піки збігалися з черговими масштабними ударами по інфраструктурі -- зокрема у жовтні 2023 та квітні 2024 року. У 2025 році єдиними місяцями без вживання цього поняття стали травень і листопад. І це виняток серед усього проаналізованого масиву даних, що стосується понять "окупант", "ворог", "терор" та "агресія" у промовах Зеленського. Із початком опалювального сезону восени 2025 року та черговим раундом руйнівних ударів по енергосистемі слово "терор" повернулося у дев'яти промовах жовтня 2025 року. Таким чином, фреймінг ракетних атак через концепт тероризму є усталеним: він активується синхронно з ескалацією, маркуючи конкретну тактику Росії проти цивільної інфраструктури як терористичну.

Терміни "агресія" і "агресор" регулярно використовуються у виступах та зверненнях президента Зеленського. У той час як слова "окупант" і "ворог" переважають у комунікаціях з внутрішньою аудиторією, термін "агресія" частіше зустрічається в промовах під час міжнародних візитів, виступів у закордонних парламентах та на глобальних форумах. Важливо зазначити, що у цих контекстах Зеленський постійно підкреслює, що агресія Росії проти України розпочалася не в лютому 2022 року, а ще у 2014-му, з анексії Криму. "Деякі з наших полонених перебувають у руках Росії на тимчасово окупованих територіях і на території самої Росії з 2014 року, коли почалася агресія проти нас, і ми прагнемо повернути всіх наших людей", -- типовий приклад його слів під час візиту до Греції в листопаді 2025 року. У міжнародних виступах Зеленського поняття агресії тісно пов’язане із закликами до покарання Росії та тиску на неї з боку міжнародних партнерів. Ця формула постійно повторюється у його виступах: "Крайньо важливо захищати принципи, на яких базується Європа: кордони не можна змінювати силою, воєнні злочинці не можуть уникнути правосуддя, і агресор має понести повну відповідальність за війну, яку розв'язав". У риториці Зеленського поняття "агресор" є не лише визначенням ворога, але й правовою та моральною позицією, що обґрунтовує потребу у покаранні через санкції, арешти та передачу заморожених російських активів.

Пік вживання слова "агресія" у промовах президента припав на кінець 2022 -- початок 2023 року і тривав до старту контрнаступу навесні-влітку 2023-го. Упродовж 2024 -- 2025 років Зеленський вживав це поняття стабільно, щонайменше у семи промовах щомісяця. Проте в другій половині 2025 року відзначається нова тенденція до зростання його частоти. Вона прямо пов'язана зі складним переговорним процесом: піки вживання слова "агресія" збігалися з виступом Президента на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2025 року, чи одним із чергових раундів переговорів між Україною і Росією на Близькому Сході, а також із Давоським економічним форумом і Мюнхенською безпековою конференцією на початку 2026 року. Таким чином, "агресія" як поняття в риториці Зеленського вживається як частина дипломатичних зусиль щодо спільного з партнерами сприйняття Росії, і активується передусім тоді, коли потрібно апелювати до правил міжнародного порядку та мобілізувати партнерів до дій проти Росії.

Безпека та захист

У промовах і зверненнях Володимира Зеленського одними з найпоширеніших іменників, що сигналізують про теми національної безпеки, є терміни "безпека", "захист" та "оборона". Однак у березні, квітні та жовтні 2022 року найчастіше звучало слово "території". Цей факт можна пояснити важливими подіями, що відбулися в ті місяці: наприкінці березня 2022 року Сили оборони звільнили частини Київської, Чернігівської та Сумської областей. На початку жовтня 2022 року було визволено території Херсонщини, а на початку листопада – Харківщини. Починаючи з серпня 2025 року, Володимир Зеленський почав частіше вживати слово "території" у контексті російських земель, що стало результатом військових дій у Курській області Росії. У 2025 році це також відображало розвиток здатності проводити атаки на об'єкти, розташовані за сотні та тисячі кілометрів від українського кордону з Росією.

"Служба безпеки України, -- зазначив О.П., -- діє абсолютно обґрунтовано на території агресора у відповідь на всі напади та всі прояви російського зла, які вторглися на нашу землю", -- йшлося у зверненні Володимира Зеленського від 28 січня 2026 року.

Аналіз змін у кількості виступів і звернень Володимира Зеленського, що містять терміни "захист", "безпека", "оборона", "територія". Джерело: Центр досліджень "Детектора медіа" на основі матеріалів розділу "Промови та звернення" на офіційному сайті президента України.

Висловлення поваги до територіальної цілісності України та інших країн залишається постійним елементом промов Володимира Зеленського з моменту початку повномасштабної війни у лютому 2022 року. У січні-лютому 2025 року президент, як і на початку конфлікту, підкреслює важливість підтримки жителів українських регіонів, які потребують допомоги для захисту та відновлення після атак з боку Росії. Окрім того, Зеленський почав згадувати Росію та Білорусь як джерела загрози для України та інших європейських держав, наголошуючи на повазі до територіальної цілісності країн, з якими Україна має дипломатичні відносини.

В рамках перемовин про завершення конфлікту, які були ініційовані США між Україною та Росією, Володимир Зеленський підкреслює, що територіальні питання залишаються "найважливішими аспектами, над якими ще потрібно працювати".

Термін "захист" у риториці Володимира Зеленського здебільшого вживається в двох основних аспектах: співпраця з міжнародними партнерами для зміцнення обороноздатності України та внутрішні заходи для забезпечення її безпеки.

"Готуємось уже й до наступного дипломатичного тижня -- будуть зустрічі в Європі, які мають стати для України ще одним внеском у наш захист і в наближення закінчення війни. До обох варіантів подальшого розвитку подій Україна підготується: дипломатія, яку ми забезпечуємо, чи подальша активна оборона, якщо тиску партнерів на Росію виявиться недостатньо. Україна прагне миру. Але сили своєї Україна нікому не віддасть. Я дякую всім, хто працює на нашу державу й хто захищає Україну як себе самого", -- зі звернення Володимира Зеленського від 4 січня 2026 року.

У своїх виступах та зверненнях Володимир Зеленський активно використовує термін "сила" в контексті, що стосуються "безпеки", "захисту" та "оборони" з кінця лютого до травня 2025 року. Пізніше, в період з січня 2022 до березня 2023, а також з вересня 2023 до березня 2024 року, слово "сила" почало переважати над цими термінами. Зазвичай цей термін вживається у "пафосних" частинах його промов. Наприклад, у зверненні від 22 грудня 2025 року він зазначив: "Українська сила — це єдність із світом, і сьогодні ми досягли найвищого рівня цієї єдності. Ніколи раніше Україна не отримувала такої підтримки від партнерів, як зараз. Досягти цього було нелегко, так само як і щомісяця підтримувати увагу світу на Україні, незважаючи на всі виклики. Ми не дозволили забути про Україну, не дали іншим темам затінити нашу країну. Суспільства наших партнерів підтримують нас — нашу державу, наш захист, і це суттєво, адже дає нам силу для оборони".

Слова "сила", "безпека" і "оборона" також присутні в назвах різних державних структур, таких як Сили оборони України, Збройні сили України, Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки України та Міністерство оборони України. Це ускладнює аналіз використання цих термінів. Наприклад, Володимир Зеленський може вживати слово "безпека" лише в контексті назви Служби безпеки України. Однак, попри ці нюанси, термін "безпека" має усталені контексти, в яких його використовує президент. Він часто згадує про гарантії безпеки для України та необхідність запобігання новим агресіям з боку Росії, особливо під час переговорів і у спілкуванні з призначеними ним посадовцями. Президент також регулярно підкреслює важливість інтеграції України до Європейського Союзу або НАТО, вважаючи це "однією з гарантій безпеки для нашої держави".

Отже, у виступах та зверненнях Володимира Зеленського терміни, пов’язані з безпекою та обороною, здебільшого слугують управлінським цілям, спрямованим на пом’якшення наслідків російської агресії та запобігання її повторенню в майбутньому.

Висновки

Риторика промов і звернень Володимира Зеленського з 24 лютого 2022 року зазнала значних змін: від емоційно зарядженої мобілізаційної та морально-ціннісної в перші місяці вторгнення до більш прагматичної управлінської і дипломатичної в 2025-2026 роках. Ця еволюція не означає відмову від основних наративів, а навпаки, їхнє вдосконалення та адаптацію до нових реалій затяжної війни, зміни в зовнішньому тиску та внутрішньої втоми.

Ключовий семантичний стрижень -- українська сила -- залишається наскрізним і навіть посилюється з часом. Він відображає перехід від оборони як виживання до оборони як проактивної стратегії, де Україна позиціює себе не жертвою, а суб'єктом, що диктує правила гри в межах можливого.

Образ окупанта та пов'язані з ним терміни ("ворог", "терор", "агресія") демонструє помітну тенденцію до зниження частотності, але не до пом'якшення. Зниження пояснюється не зміною сприйняття Росії, а зміщенням акценту з емоційного маркування на практичні наслідки: територіальні успіхи, енергетичний терор як привід для посилення санкцій і гарантій, правові механізми покарання агресора. "Терор" проти інфраструктури стає стійким фреймом, що автоматично активується під час ескалацій, перетворюючи кожну атаку на аргумент для тиску на партнерів.

Стабільність використання терміна "партнер" контрастує з коливною динамікою термінів "підтримка" та "санкції". Можна спостерігати певну інструменталізацію цих виразів: висловлювання вдячності та вимоги щодо посилення допомоги чергуються в залежності від інтенсивності бойових дій і раундів переговорів. Риторика 2025-2026 років відображає перехід від вираження вдячності до відкритого тиску та критики щодо бездіяльності, зокрема у контексті європейської політики.

Найпомітніша еволюція стосується тріади "війна -- мир -- перемога". Війна лишається скінченною, але акцент зміщується з "перемоги" (як абсолютної) на "мир" (як реалістичного, дипломатично досяжного результату з елементами справедливості та гарантій).

Скорочення використання терміна "перемога" після 2024 року поряд із стабільним або навіть зростаючим вживанням слова "мир" свідчить про зміну в риториці. Тут акцент на слові "перемога" військовим шляхом поступається формулюванням, які підкреслюють виживання України як сильної, суверенної країни з гарантіями безпеки та інтеграцією в Захід. Це перетворення, зумовлене реальністю, переходить від "ми переможемо" до "ми вистоїмо і примусимо агресора зупинитися" та "станемо частиною ЄС і НАТО".