Після вражаючої перемоги на позачергових виборах у лютому керівна Ліберально-демократична партія (ЛДП) Японії без жодних зволікань почала реалізовувати передвиборчу програму. Спеціальна панель експертів ЛДП схвалила революційні зміни до правил експорту летального озброєння третім країнам.
До цього часу Японія мала суворі обмеження на експорт оборонного обладнання. Дозволялося постачати лише в рамках п'яти конкретних категорій: для аварійних служб, транспортування, профілактики, спостереження та розмінування (при цьому Україна отримувала обладнання з трьох з цих напрямків). Експорт до країн, що перебувають у стані війни, був заборонений. Проте нові ініціативи, що потребують затвердження урядом і парламентом, скасовують ці обмеження. Це створює можливість для постачання зброї, розробленої в партнерстві з іншими державами, до третіх країн та до країн, які ведуть бойові дії. Оборонне обладнання буде класифіковано за специфічними категоріями, а експорт зброї стане можливим лише для тих країн, з якими Японія має угоди про передачу оборонних технологій. Конкретні деталі, процедури та умови будуть визначені після обговорення цих ініціатив у уряді та парламенті, але вже зараз очевидно, що Японія має намір суттєво зміцнити свій оборонний потенціал і підтримати країни, що розділяють її цінності.
Прямий інтерес України до співпраці з Японією у сфері оборони має ґрунтуватися на розумінні, що така співпраця можлива лише на системній і чітко визначеній правовій основі. Наприклад, перш ніж обговорювати конкретні проєкти, вкрай важливо дати відповідь на питання про захист інтелектуальної власності, виключити можливість витоку чутливих ноу-хау до країн, розташованих на суходолі між Україною та Японією. Заходи з формування атмосфери довіри мають також включати ширший спектр взаємодії, ніж суто експорт-імпорт чи навіть спільне виробництво продукції воєнного призначення.
Давайте визначимо кілька можливих шляхів, якими Японія могла б стати важливим партнером для України.
Нас об'єднує сумна, проте реальна тенденція — зменшення чисельності населення в наших країнах. Це відбувається з різних причин, і найближчим часом як Японія, так і Україна відчуватимуть брак не лише робочої сили, але й потенційних новобранців для Збройних сил та Сил самооборони. Це означає, що пріоритет у розвитку оборонних стратегій і виробництві необхідного обладнання буде надаватися автономним та роботизованим системам. У цій сфері японці є одними з найкращих партнерів у світі. Хоча Китай може демонструвати людських роботів, які виконують трюки кунг-фу, справжня справа полягає у простих, але ефективних рішеннях, які дозволяють оптимізувати використання людських ресурсів без втрати продуктивності в промисловості та обороні. Армія КНР може вражаюче марширувати на парадах, але питання в тому, чи може вона так само ефективно діяти на полі бою. Спільна розробка автоматизованих систем є взаємним інтересом України та Японії.
Україна має аграрний потенціал, обмежений лише фантазією й дефіцитом сучасних технологій -- обладнання, добрив, біоінженерії. Нашу аграрну продукцію точно не чекають ані в ЄС, ані в США, проте вона вкрай потрібна в Азії й Африці. Японія -- одна з тих країн, які мають усі необхідні компоненти, включно з флотом, налагодженими контактами й логістичними центрами, для роботи на продовольчих ринках світу. Залучення Японії до стратегічного розвитку аграрного сектору України, включно з переробкою, дасть змогу підвищити як урожайність, так і якість продукції. Україна має стати "хлібним кошиком" Азії, і сертифікат якості від японців відкриє всі наявні тут ринки. Варто раз скуштувати японську полуницю, персик чи виноград, аби припинити сперечатися на цю тему.
У середині ХІХ століття британські інженери вперше показали японцям паровий потяг, що стало важливою віхою на початку епохи Мейджі. Відтоді залізнична мережа стала невід’ємною частиною японського економічного дива, радикально змінивши соціально-економічний ландшафт країни. Система швидкісних потягів та розгалужена мережа залізниць, яка простягається через важкі гірські райони, вражає своєю ефективністю. Японські інженери є одними з найкращих у світі в галузі транспорту, будівництва тунелів, мостів та підземних транспортних систем. Без зайвих слів можна сказати, що якщо наші мости та інші інфраструктурні об'єкти будуть збудовані японськими спеціалістами з якісного цементу та металоконструкцій, вони прослужать десятиліттями, і ризик падіння уламків бетону на автомобілі під ними буде зведено до мінімуму.
Третій потенційно стратегічний напрямок — це кібербезпека. Сьогодні важливо визнати, що Україна володіє значним досвідом і розвиненою системою реагування на кіберзагрози, у той час як Японія має передове обладнання та ресурси для подальшого розвитку цієї критично важливої галузі. Також слід зазначити, що Японія підтримує давні та тісні зв’язки у цій та суміжних сферах з Великою Британією, котра є одним із ключових партнерів України в боротьбі проти Росії. Створення тристороннього кіберальянсу між Великою Британією, Японією та Україною могло б значно зміцнити можливості кіберзахисту. Звісно, така співпраця має бути відкритою та передбачати активізацію безпекових відносин з країнами Скандинавії та Балтії, які також зацікавлені у спільних зусиллях для протистояння російській агресії.
Четвертий напрям -- енергетика. Японія ухвалила стратегічне рішення повернутися до ядерної енергетики. Таке саме майбутнє, очевидно, чекає й на Україну. Японські компанії разом із партнерами зі США активно працюють над малими модульними реакторами й, найімовірніше, перебудовуватимуть наявну інфраструктуру АЕС. У нас є уранова руда й необхідність створити нову енергетичну мережу -- як генерації, так і транспортування. Діалог із європейськими й американськими компаніями у цій сфері варто доповнити і японським баченням. Багаторічна співпраця в напрямку Чорнобиль -- Фукушіма засвідчили перспективність діалогу також у галузі ядерної безпеки та реагування на надзвичайні ситуації.
Протягом багатьох років українська дипломатія часто зверталася до іноземного досвіду, іноді без належної критичної оцінки. На певних етапах це призводило до зменшення значення, а часом навіть до повного ігнорування власного інтелектуального потенціалу у процесі формування та реалізації рішень. Сьогодні важко визначити, чи ці зміни принесли більше користі чи шкоди, якщо ретельно проаналізувати цю тенденцію, що триває з 90-х років.
Ось як фахівці в галузі ніппології цікаво трактують цю практику в японському контексті. Відомо, що Японія, або Країна сходу сонця, активно запозичила багато елементів з інших країн — спочатку з Китаю, а згодом і з Європи та США. Вони проводять аналогію між Японією та устрицею: коли до неї потрапляє сторонній об'єкт, вона спочатку намагається його вигнати, а якщо це не вдається, то оточує його шарами спеціальних клітинок. З часом ці чужі елементи перетворюються на вражаючі перлини, які, як відомо, славляться своєю красою саме в Японії. Таким чином, важливо залучати міжнародний досвід, щоб покращити його, якщо він того заслуговує, враховуючи власні традиції та практики, перетворюючи на справжні коштовності, які мають в рази вищу цінність, ніж звичайні піщинки, з яких вони виникли. Японський досвід у цій галузі, її промислова етика та безкомпромісний підхід до якості можуть стати важливими активами для інвестицій та спільних проектів, які можуть перетворитися на майбутні шедеври.
Протягом пʼяти років Японія демонструє, що цінності для цієї нації — це не просто слова, а реальний зусилля підтримувати порядок, оснований на чітких правилах. Це не лише національна концепція, а й основа її зовнішньої політики. У нас є один проблемний сусід, а в Японії їх троє. Тому Японія повинна проявляти гнучкість, коли мова йде про утримання таких сусідів під контролем через економічні або дипломатичні засоби. При цьому стратегічний вибір на користь демократії та вигідного співробітництва з усіма, хто щиро цього прагне, залишається незмінним. Важко знайти іншу розвинену країну, де соціальна гармонія є важливішою за фінансові інтереси. Крім того, критика окремих аспектів японської реальності з боку тих, хто, можливо, і перебував у Японії, але не зрозумів її суть, не викликає жодного резонансу у японців. Вони дуже ретельно обмірковують свої рішення, і якщо вже ухвалять їх — втілюють у життя максимально близько до досконалості.
Ключовим елементом японської соціальної гармонії є концепція омоіярі, яка передбачає здатність "читати між рядками". Цей принцип сприяє створенню атмосфері комфорту, поваги та доброти. Його суть полягає в умінні відчувати потреби інших і відповідати на них без прохання, що часто описують як "ділитися своїми думками з іншими". Це виявляється через проактивну емпатію, уважність та зважені дії на користь суспільства. Наразі японське суспільство та його еліта висловлюють підтримку Україні, і цей унікальний момент варто використати для взаємної вигоди обох країн.
#Китай #Європейський Союз #Європа #Росія #Україна #Китай (регіон) #Експорт #Інфраструктура #Японія #Озброєння #Парламент #Африка #Інженер #Залізниця #Діалог #Міст #Префектура Фукусіма #Парад #Інтелектуальна власність #Ліберально-демократична партія (Японія) #Велика Британія #Америка #Справа #Дефіцитне фінансування #Добриво #На #Прибалтійські країни #Commons (журнал) #Персик #Виноград #Перл #Епоха Мейдзі #Японське економічне диво #японці
