Юн перебуває під слідством у кримінальному процесі, пов'язаному з бунтом, що стався через його спробу оголосити воєнний стан 3 грудня. Ці вчинки викликали велике обурення в Південній Кореї та призвели до видання першого ордера на арешт діючого президента.
У звіті, підготовленому Управлінням по протидії корупції серед вищих посадових осіб (CIO), вказується, що реалізація ордера на арешт стала майже неможливою через численні перешкоди.
Представники відомства CIO та правоохоронних органів не зустрілися з тисячами прихильників Юна, які зібралися вранці 3 січня біля його residence, запевняючи, що готові захищати його від арешту "людськими життями".
Група людей закликала: "Президент Юн Сок Йоль матиме підтримку громадян!" і вимагала затримання керівника CIO.
Працівники CIO, що керують спільною слідчою групою, яка розслідує звинувачення у заколоті, прибули до входу в президентський комплекс вранці за місцевим часом.
Згідно з даними, наданими представником CIO, під час прибуття на територію комплексу їх зустріли численні співробітники Служби безпеки президента (PSS) та військові, які були направлені для охорони президента.
Представник уряду повідомив, що близько 200 осіб утворили живий ланцюг, аби завадити директору CIO та поліції.
Міністерство оборони Південної Кореї оголосило, що військові підрозділи перебувають під контролем Служби безпеки Президента.
CIO вирішив скасувати спробу затримання Юна, висловивши занепокоєння щодо безпеки своїх співробітників через існуючі труднощі. Він також наголосив, що "щиро шкодує" через непослух Юна.
Заколот – це одне з небагатьох кримінальних звинувачень, від яких президент Південної Кореї не має можливості уникнути відповідальності завдяки імунітету. Суд ухвалив рішення про арешт після того, як Юн проігнорував численні запрошення з'явитися для допиту. Цей арешт буде дійсним до 6 січня.
Юн опинився в ізоляції після того, як 14 грудня було оголошено імпічмент, що призвело до втрати ним своїх повноважень.
В.о. керівника Партії народної влади Юн висловив свою підтримку щодо відсторонення і акцентував, що розслідування повинно проводитися без затримання його особисто.
Дійсний ордер дає слідчим лише 48 годин для затримання Юна після його арешту. Після цього їм необхідно ухвалити рішення: або звертатися з проханням про продовження затримання, або ж відпустити його на волю.
Юн вразив четверту за величиною економіку Азії і одну з найдинамічніших демократій у регіоні несподіваним рішенням про введення воєнного стану, спрямованим на вирішення політичної кризи та ліквідацію "антиурядових сил".
Проте протягом декількох годин 190 парламентаріїв висловлювали свою незгоду з обмеженнями, запровадженими військовими та поліцією, щоб висловити своє ставлення до указу Юна. Приблизно через шість годин після оголошення свого первісного рішення, Юн ухвалив рішення його скасувати.
Невдовзі він впевнено затвердив своє рішення, акцентуючи на тому, що його політичні опоненти в державі підтримують Північну Корею. Окрім цього, він вказав на неперевірені відомості про ймовірні маніпуляції під час виборів.
Два значні військові лідери Південної Кореї, у тому числі командувач армії Пак Ан Су, який був призначений на пост керівника військового стану в умовах надзвичайного стану, були затримані прокурорами в рамках розслідування підозри на можливий заколот.
Кім Ен Хен, який пішов з посади міністра оборони Юна після активної участі в ухваленні рішення про введення воєнного стану, був затриманий, а минулого тижня йому висунули звинувачення у заколоті та зловживанні своїми владними повноваженнями.
