Віталій Коваль, очільник Міністерства аграрної політики та продовольства.

Ми активно працюємо над цим питанням. Перший етап передбачає співпрацю з міжнародними партнерами. Хочу зазначити, що Міжнародна сільськогосподарська організація ООН відіграє важливу роль у нашій діяльності, надаючи нам необхідну підтримку. Після кількох зустрічей з командою міністерства, вони усвідомили проблему, пов'язану з овочесховищами, і розпочали програму, спрямовану на розвиток малих овочесховищ, а також на створення нових. Ми будемо уважно стежити за змінами цін. Чому ціни зростають? Відповідь проста: обсяги продукції зменшуються. Коли ми будемо знати, що в наших овочесховищах зберігається 10 мільйонів тонн картоплі, яка буде у відмінному стані до нового врожаю, це допоможе стабілізувати ціни на картоплю, і вони не підвищуватимуться так, як це відбувається зараз.

- Чи розглядається можливість націоналізації агрохолдингів, власниками яких є російські громадяни?

- У нас побудована система роботи з такими кейсами через Вищий антикорупційний суд України, який ухвалює рішення щодо санкцій і передає такий актив або в АРМА для управління, або у Фонд держмайна для реалізації. До речі, кейси реалізації таких підприємств є. Зокрема, у 2024 році на Дніпропетровщині було реалізоване агрогосподарство, яке орендувало близько 1700 га. Аукціон пройшов успішно, і нові власники вже є. Тобто це не зона відповідальності Міністерства агрополітики, але як міністр скажу, що ми - за господарювання лише українських або по-проукраїнськи налаштованих господарств.

- Гречка - це своєрідний національний продукт і водночас показник цін в Україні. Який прогноз даєте на майбутній урожай гречки: чи залишиться ціна стабільною для українців, чи знову будемо спостерігати її зростання?

- Цікавий приклад щодо гречки: як тільки один рік гречка була дорогою, наступного року вона зразу стає дешевою, тому що всі вірять у лотерейний квиток: засіяти гречку й отримати на неї високу ціну, хоча цей продукт дуже складний для вирощування. Україна в середньому 145 тис. тонн гречки споживає, а вирощуємо близько 175, тобто у нас є навіть запас для експорту. І цього року бачимо, що ажіотажу з гречкою щодо засівання чи меншої кількості, чи більшої немає...

Отже, ціна на гречку залишиться незмінною? Які ваші очікування щодо цього?

- Якщо скажу прогноз, то це буде неправильно, бо я маю говорити про об'єктивне. Об'єктивних цінників, щоб змінилася кардинально ціна, ми не бачимо. Тобто нема дефіциту складників, які впливатимуть на те, що гречка має бути дорогою.

Поділіться інформацією про досягнення Земельного банку. Яким чином наразі реалізується цей проект і які його основні успіхи?

Яка мета була покладена в основу створення земельного банку? Основна ідея полягала в тому, щоб перетворити державну землю, яка раніше асоціювалася з непрозорими схемами та неефективним управлінням, на легальний об'єкт для оренди або суборенди через відкриті аукціони. Земельний банк успішно реалізував це завдання: на сьогоднішній день вже 21 тисяча гектарів землі, які були здані в суборенду через повністю державну компанію ТОВ "Земельний банк України", приносять дохід державному бюджету. Важливо зазначити, що як місцевий, так і державний бюджети отримують вигоду, і загальний економічний ефект від суборенди цих земель становить близько 700 мільйонів гривень, і це лише за вказаними 21 тисячею гектарами. При цьому ми не накопичуємо сумнівні борги і не залучаємося до незрозумілих процесів.

Необхідно, щоб ця амбіційна реформа продовжувала свій курс, і я закликаю аграріїв (а також інших зацікавлених осіб) активно долучатися до цього процесу. Як відомо, якісна ціна на кожному аукціоні визначається числом учасників, і середнє їх число становить 8. Проте в деяких випадках ми спостерігали вражаючі результати, коли кількість учасників сягала 51, 24 або 25. Тому ажіотаж навколо окремих земельних ділянок не викликає здивування.

Підвищення потреби...

- Відкрита пропозиція, збільшена конкуренція, і це справедлива ціна. А коли ми в тиху, десь не виставляючи, не анонсуючи, намагаємося провести так, як це, можливо, хотілося б комусь, то це шлях у нікуди. Лиш відкритість породжує справедливу ціну.

Якими методами міністерство забезпечує контроль за якістю сільськогосподарської продукції, щоб уникнути можливих репутаційних ризиків?

При укладенні експортних угод завжди встановлюються вимоги до якості продукції. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідає за відбір проб та оцінку якості товарів. Окрім того, в Україні існують акредитовані організації, які займаються відбором зразків для виконання контрактних умов. Якщо виникає така потреба, ці організації також проводять арбітраж проб. Таким чином, ми беремо участь у світовій торгівлі на цивілізованих засадах, адже українська агропродукція відзначається високою якістю, конкурентоспроможністю та великим потенціалом.

- Мені видається, наші фермери дуже активно стежать за тим, щоби якісна продукція йшла на експорт. А тут, в Україні, їм дешевше продати, може, не настільки якісну продукцію, мені так видається, аніж зазнати репутаційних втрат?

- Чим відрізняється аграрій від інших? Він стоїть ногами на землі, й репутація для нього дуже важлива. Українські фермери - це люди, які не зрадять свою землю. І от те, що мені дуже подобається в людях землі, - вони за суттю своєю цілісні, вони розуміють, що це всерйоз і надовго, особливо, коли ми відкрили ринок землі, коли отримали люди вибір - що ж зробити з цією землею, яка у них в руках, - то ми побачили якісний перехід до дбайливого ставлення. І навіть у наших стратегіях розвитку ми пишемо про екологічність ставлення до землі, тому що дуже важливо розуміти, що це актив, який ми маємо передати наступному поколінню. І це стала економіка, коли ми наступному поколінню передаємо не менше, аніж отримали від покоління наших батьків, це важливо розуміти.

Яким чином війна позначилася на органічному сільському господарстві та які ініціативи наразі реалізуються в цій сфері?

Перший рік повномасштабної війни суттєво вплинув на українську економіку, призвівши до зниження виробництва органічних продуктів приблизно на 35%. Проте вже в 2023 році ми спостерігаємо активне відновлення: люди знову повертаються до роботи в органічному секторі. Я можу стверджувати, що це надзвичайно перспективний експортний продукт для нашої країни, адже ми займаємо п’яте місце серед постачальників органіки до Європейського Союзу. Варто зазначити, що під час будь-яких переговорів з ЄС питання щодо української органіки ніколи не викликають занепокоєння – вона добре сприймається на міжнародній арені, хоча її обсяги поки що невеликі. Тому можна відзначити, що певні програми, зокрема "5-7-9", а також інші секторальні ініціативи, спрямовані на підтримку органічних виробників, активно розвиваються.

- Українці часто запитують, чому м'ясо і молочні продукти, які, власне, є в Україні і виготовляються та вирощуються в достатній кількості, все ж таки, ціни на них постійно зростають? І як міністерство контролює це зростання цін на такі продукти першої необхідності, щоб вони ставали більш доступними для широкого кола сімей?

У 1991 році в Україні налічувалося 28 мільйонів голів великої рогатої худоби, а до 1 січня 2025 року ця цифра скоротилася до 2 мільйонів 29 тисяч, що свідчить про значне падіння, ймовірно, в 18 разів. Важливо збільшити кількість тварин, щоб поліпшити їхню якість, адже це забезпечить переробників більшою базою для виробництва молока та м’яса. Агровиробники повинні зрозуміти, що у тваринництві існує економіка. Основною причиною такого різкого спаду стала відсутність ресурсів для масового розвитку галузі, що є важкою працею. У рослинництві можна зробити перерву і вирушити в подорож із сім’єю, а в тваринництві це неможливо – щодня потрібно працювати з ранку до вечора. Ми запровадили ряд державних програм, спрямованих на підтримку тваринництва, зокрема, покращення генетики для фермерів та часткову компенсацію витрат на будівництво ферм. Наразі ми визначаємося з обсягом ресурсів, які можна виділити на ці цілі, але однаково можемо стверджувати, що підтримка буде надана. Дуже важливо, що ми зараз працюємо над переходом від короткострокового до середньострокового планування, адже бюджетне планування охоплює лише 12 місяців, тоді як інвестиційні плани для будь-якого підприємства вимагають 18-36 місяців. Ферму не можна побудувати за рік. Раніше аграрії часто починали будівництво, сподіваючись на державну підтримку, але бюджетний період закінчувався, і програми не продовжувалися, залишаючи їх без необхідної допомоги. Тому сьогодні важливо, щоб аграрії, розпочинаючи нові проєкти, знали, що через 2-3 роки вони отримають підтримку, оскільки це буде закріплено на законодавчому рівні. Саме над цим ми зараз активно працюємо.