Міжнародний валютний фонд (МВФ) надав Україні наступний транш у сумі $690 мільйонів в рамках кредитної програми EFF, загальний обсяг якої становить $8,1 мільярда. Як зазвичай, фонд опублікував оновлену версію меморандуму, в якій міститься аналіз стану української економіки, основні макроекономічні прогнози, а також вимоги, які повинна виконати Україна для подальшої співпраці з фондом.
Якщо розглядати загальний настрій документа, то можна помітити, що позиція МВФ стала більш похмурою. Фонд не відкидає можливість продовження активних бойових дій в Україні до кінця 2028 року, що може призвести до необхідності скорочення витрат на невійськові потреби, підвищення податкових ставок і навіть до впровадження прямого монетарного фінансування (емісії).
Однак навіть у випадку, якщо ситуація в державі покращиться, справжнє відновлення економіки та прискорене зростання валового внутрішнього продукту до 3-4% прогнозується лише в період з 2027 по 2030 рік.
При цьому українській владі доведеться вдаватися до досить непопулярних заходів для забезпечення макрофінансової стабільності та балансування держбюджету. Починаючи з перегляду параметрів спрощеної системи оподаткування та скасування податкових пільг, закінчуючи переходом до гнучкішого обмінного курсу гривні, що може призвести до прискорення девальвації.
Mind аналізував, як Міжнародний валютний фонд оцінює майбутнє України та які вимоги необхідно виконати для отримання фінансової підтримки від партнерів.
Економічний розвиток уповільнюється, проте залишаються певні резерви.
Згідно з традицією, фонд розробляє для України два варіанти сценаріїв: основний та песимістичний.
Перший сценарій передбачає завершення активних бойових дій до кінця 2026 року та початок повноцінного відновлення країни з 2027 року. Зростання ВВП прискориться у 2027-2030 роках до 3,5-4%, інфляція поступово повернеться до цільового значення на рівні 5%, а бюджетний дефіцит до 2030 року скоротиться до 3%, що відповідає довоєнному рівню.
Другий альтернативний сценарій враховує подальше затягування війни орієнтовно до кінця 2028 року. У цьому випадку економіка України перебуватиме у стані стагнації - у 2027-2028 роках зростання ВВП не перевищить 0,5%. Поліпшення ситуації очікується не раніше 2029-2030 років із прискоренням економічного зростання до 3,5-4%, уповільненням інфляції до 5-6% з 9-11% та скороченням дефіциту держбюджету до 3-5%.
МВФ очікує, що в 2026 році зростання ВВП не перевищить 1,6%, інфляція прискориться до 10,5% (на кінець року), дефіцит держбюджету буде на рівні близько 21% ВВП, а негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу складе майже $55 млрд.
Цікаво, що фонд прогнозує зовнішнє фінансування України у 2026 році на рівні приблизно $34 млрд, що є майже на 30% нижчим показником, ніж у березневих оцінках. Однак, якщо врахувати, що МВФ, ймовірно, не включає в цю суму надходження від кредиту Євросоюзу, які Верховна Рада вирішила зарахувати до державного бюджету як грант — близько $19 млрд, то загальний обсяг фінансування в 2026 році може досягти $52-53 млрд. Це відповідає потребам, які озвучувало Міністерство фінансів.
Оцінка міжнародних резервів Національного банку до кінця 2026 року залишилася незмінною і становить $65,5 млрд (на 1 липня цей показник становив $51,3 млрд). Це вказує на те, що Міжнародний валютний фонд не прогнозує виникнення труднощів із залученням необхідних фінансових ресурсів. Високий рівень резервів свідчить про те, що навіть у випадку погіршення макроекономічної ситуації фонд вважає можливим забезпечити бюджетні потреби України без значного тиску на валютний ринок або платіжний баланс.
Отже, оновлений прогноз свідчить про погіршення економічної ситуації, проте не виключає можливості, що країна здатна пережити 2026 рік без подальшого загострення кризи.
Прогноз основних макропоказників України на 2026 рік
Витрата: Міжнародний валютний фонд
Основні структурні орієнтири: як їх реалізує Україна
У контексті кредитної програми EFF важливе значення мають структурні маяки, які представляють собою список пріоритетних реформ у сфері інституцій та законодавства з чітко визначеними термінами виконання. Виконання цих реформ є однією з ключових умов для отримання наступних траншів від Міжнародного валютного фонду.
З десяти структурних маяків, термін виконання яких настав до моменту підготовки меморандуму, повністю і у встановлений термін фонд визнав виконаними лише два: впровадження системи нагляду за критично важливими постачальниками послуг для банків (підрядниками, від яких залежить робота банківської інфраструктури, включаючи IT-сервіси та обробку даних) та затвердження оновленої Стратегії державних банків.
Інші бенчмарки або з’явилися із затримкою, або ж зовсім були перенесені. Наприклад, призначення нового керівника Державної митної служби (ДМС) відбулося із запізненням, а також було оновлено процедуру формування наглядових рад державних банків. Парламент, з затримкою, 9 червня ухвалив закон про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ, однак документ ще не підписано президентом.
Верховна Рада не прийняла фіскальні зміни на 2026-2027 роки, які стосуються скасування податкових пільг для міжнародних посилок та посилення контролю над трансфертним ціноутворенням (зміни до Податкового кодексу).
Також, Міжнародний валютний фонд ухвалив рішення про перенесення термінів реалізації реформи тарифів на енергетику, що включає поступовий перехід до ринкових цін на газ, електроенергію та тепло, а також деяких антикорупційних зобов'язань, зокрема впровадження системи перевірки електронних декларацій чиновників, орієнтованої на ризики.
Ключові умови та критерії для нових фінансових траншів
Оновлений варіант меморандуму складається з двадцяти ключових аспектів, які охоплюють такі сфери, як податкова і бюджетна політика, фінансовий сектор, енергетика, корпоративне управління та антикорупційні реформи. Традиційно, найбільша увага зосереджена на фіскальній політиці та фінансовому секторі.
У податковій сфері одним із ключових зобов'язань залишається ухвалення закону про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ (нагадуємо - затримка за підписом президента) та скасування звільнення від ПДВ імпортних поштових відправлень вартістю до 150 євро. Ці законодавчі зміни повинні відбутись до кінця липня 2026 року (очевидно, що закон про посилки прийнятий не буде: народні депутати відпочивають до 18 серпня).
До кінця серпня Україна зобов'язалася внести корективи до Податкового кодексу, які включають перегляд регулювань трансфертного ціноутворення та обмежень на процентні витрати згідно зі стандартами ОЕСР. Крім того, планується підвищити поріг для позапланових перевірок з питань відшкодування ПДВ з 100 тис. грн до 1 млн грн. Проте, навряд чи парламент зможе виконати це зобов'язання в період з 18 по 31 серпня.
До кінця грудня 2026 року у Верховній Раді мають бути зареєстровані законопроєкти, спрямовані на усунення лазівок для штучного дроблення бізнесу та зловживань спрощеною системою оподаткування - насамперед практики використання фізичних осіб - підприємців замість офіційного оформлення працівників (підміна трудових відносин).
Також у 2026 році мають бути затверджені нові KPI для Державної податкової служби (ДПС), розроблено проєкт централізованого сховища даних для податкової та митниці, що стане основою подальшої цифровізації податкового адміністрування.
Одним із зобов'язань, яке планується реалізувати до квітня 2027 року, є скасування пільги для підприємців-"спрощенців" щодо сплати ПДВ, а також підвищення порогу, при якому виникає обов'язок реєстрації платників ПДВ (приблизно до 4 мільйонів гривень). Ці зміни мають вступити в силу з 1 січня 2028 року.
У фінансовій сфері основними пріоритетами є ухвалення нової стратегії розвитку державних банків, що враховує майбутню приватизацію, а також реформа корпоративної структури Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), яка передбачає впровадження дворівневої моделі управління.
Основні фіскальні та фінансові структурні орієнтири МВФ і строки їх реалізації.
Витрата: Міжнародний валютний фонд
Якою МВФ бачить податкову та фінансову політику
Список зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом не вичерпується лише структурними маяками. Україні необхідно здійснити ряд реформ, які не пов'язані з конкретними фінансовими траншами, але суттєво впливають на подальші фіскальні, бюджетні та монетарні політики країни. Більшість з цих реформ закладена в Національній стратегії доходів і має бути реалізована в період 2026-2027 років.
Однією з найважливіших тенденцій стануть подальші трансформації в податковій системі.
МВФ очікує, що до кінця 2026 року Україна підготує законодавчу базу для оподаткування операцій із віртуальними (цифровими) активами, а відповідні зміни набудуть чинності із січня 2027 року. Нагадаємо, що у вересні 2025 року парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №10225-д про врегулювання обігу віртуальних активів в Україні і з того часу активну роботу над ним було припинено.
Окремий розділ присвячений реформуванню податкового адміністрування. Протягом 2026-2027 років заплановано продовження модернізації Державної податкової служби. Це включає спрощення адміністрування податку на додану вартість, що передбачає зменшення обсягу звітності та впровадження попередньо заповнених декларацій. Також планується перегляд критеріїв для автоматичного блокування податкових накладних (СМКОР), з можливістю повної відмови від цього механізму в майбутньому. Крім того, передбачається розвиток системи управління податковими ризиками і розширення аналітичних функцій ДПС в рамках впровадження ризик-орієнтованої системи контролю за бізнесом.
Після закінчення воєнного стану одним із можливих кроків може бути впровадження нового "податку на відновлення" замість існуючого військового збору. Цей податок стане постійним джерелом фінансування для відновлення країни після війни.
Також меморандум встановлює основні принципи бюджетної політики. Уряд зобов'язується уникати виникнення нових витрат без чіткого визначення джерел їх фінансування. Крім того, планується досягти стійкого первинного профіциту державного бюджету (без урахування грантів) на рівні 0,2-0,4% від ВВП до 2030 року, що є однією з основних умов для забезпечення боргової стійкості України.
У грошово-кредитній сфері загальний напрямок залишається незмінним. До повернення інфляції на цільовий рівень близько 5% Нацбанк зберігатиме досить жорстку монетарну політику, а потім поступово рухатиметься до більш гнучкого обмінного курсу та лібералізації валютного ринку. Разом з тим НБУ дає зрозуміти, що не має наміру форсувати цей процес: подальше ослаблення валютних обмежень відбуватиметься поетапно, в міру зміцнення фінансової стабільності, розвитку валютного ринку та закріплення інфляційних очікувань.
Основні напрямки реформ, які прописані в меморандумі з Міжнародним валютним фондом.
Витрата: Міжнародний валютний фонд
Яка ціна фінансової стійкості
У риториці Міжнародного валютного фонду акценти поступово переміщуються в бік структурних реформ, які повинні гарантувати стабільність державних фінансів та створити сприятливі умови для відновлення економіки України після війни.
Практично всі основні ініціативи — розширення податкової бази (зокрема, шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, доходів від криптовалют та ін.), перегляд умов спрощеної системи оподаткування, боротьба з фрагментацією бізнесу, зміна підходів до податкового адміністрування, лібералізація валютного ринку та поступова консолідація бюджету — становлять складову єдиної стратегії. Її реалізація в наступні два роки неминуче перейде у практичну фазу.
При цьому сам фонд поки що не ставить під сумнів здатність України зберігати макрофінансову стабільність. Незважаючи на погіршення економічних прогнозів, МВФ, як і раніше, розраховує, що країна зможе залучити необхідний обсяг зовнішнього фінансування, зберегти міжнародні резерви на високому рівні та уникнути кризового сценарію для державних фінансів.
У той же час подальші етапи співпраці з Міжнародним валютним фондом будуть залежати від готовності українського уряду впроваджувати делікатні та частково суперечливі рішення, що можуть призвести до збільшення фіскального навантаження, зменшення можливостей для податкової оптимізації та поступового підвищення вимог до прозорості у бізнес-діяльності.
Іншими словами, на даний момент ключовим є не стільки виявлення нових джерел фінансування, скільки послідовність реалізації реформ, які в довгостроковій перспективі, впродовж 3-5 років, визначатимуть стабільність української економіки.
#
