Військовий апарат Путіна зазнає внутрішніх проблем: аналітика від Bloomberg.

У зверненні місцевої асоціації підприємців до регіонального високопосадовця, яке було відправлено цього місяця, викладені ключові проблеми, з якими стикається бізнес. Зокрема, акцентується увага на суттєвому падінні інвестицій, прибутків, замовлень та обсягів виробництва в минулому році в регіоні з населенням приблизно 3 мільйони осіб, що знаходиться близько 500 км на схід від Москви.

Асоціація закликала донести ці проблеми до уряду президента РФ Володимира Путіна. Вона просить відновити інвестиційні програми, повернути пільгове кредитування та пришвидшити оплату рахунків. Серед найбільших боржників із простроченими платежами названі державні корпорації -- Об'єднана суднобудівна корпорація, "Роскосмос", "Росатом" і "Ростех".

Затримки у виплатах вказують на зростання фінансового тиску: підрядники змушені вдаватися до використання своїх резервів або брати на себе дорогі кредити, що додатково знижує їхню прибутковість. І це відбувається, незважаючи на те, що минулого року державні витрати на оборону зросли приблизно на 30%, а у 2026 році прогнозується фактичне замороження цього рівня.

Витрати на позики значно підвищилися після зменшення програм державного кредитування: підприємства вимушені залучати фінансування під комерційні ставки, що перевищують 20%. Сумарний обсяг заборгованості місцевих компаній перевищує 100 мільярдів рублів (приблизно 1,3 мільярда доларів).

За оцінками, у другій половині року близько 20 тис. людей у Росії можуть втратити роботу, якщо ситуація не зміниться. Частина великих підприємств, зокрема стратегічних для країни, уже скоротила робочий час, щоб зменшити витрати.

Це різко контрастує з минулим роком, коли безробіття у регіоні майже не було, а зарплати швидко зростали. Така зміна відображає загальне уповільнення російської економіки після різкого підвищення відсоткових ставок.

У жовтні 2024 року Центральний банк Росії підвищив облікову ставку до 21% і зберігав її на цьому рівні до червня, прагнучи контролювати інфляційні процеси та запобігти "перегріву" економіки, викликаному тривалим збільшенням витрат на військові потреби.

Річні темпи економічного розвитку знизилися приблизно до 1% у порівнянні з 4,9% у попередньому році. Незважаючи на те, що ставку згодом зменшили до 15,5%, прогнозується, що в цьому році економіка зросте лише на 0,5 – 1,5%.

Дослідження, проведене серед більш ніж десяти тисяч підприємств, показало зниження попиту, посилення фінансових умов та обережніший підхід бізнесу до інвестицій і набору персоналу.

Деякі з найбільших компаній вже просять державу про допомогу у зв'язку з високими відсотками по кредитах та зниженням попиту. У той же час, бюджетний дефіцит продовжує збільшуватись через скорочення надходжень від нафти і газу.

Більшість з понад 80 регіонів Росії зазнають зростання фінансових труднощів і все більше покладаються на підтримку з боку Кремля, який у той же час витрачає великі кошти на військові дії.

У минулому році загальний дефіцит регіональних бюджетів виявився на рівні понад 1,48 трлн рублів, що більше ніж у три рази перевищує показник попереднього року. У цьому році Росія має намір виділити регіонам 3,55 трлн рублів у вигляді дотацій, а до 2028 року ця сума, за прогнозами, зросте приблизно на 14%. Крім того, регіонам надано можливість списати до двох третин боргів за бюджетними кредитами, що складе близько 1,1 трлн рублів протягом 2025-2029 років, за умови, що ці кошти будуть спрямовані на розвиток інфраструктури та інвестиції.

Незважаючи на це, регіональні адміністрації все частіше змушені брати кредити під значні відсотки для покриття своїх бюджетних нестач. Наприклад, Нижньогородська область прогнозує, що цього року її дефіцит сягне майже 30 мільярдів рублів, з яких частина буде компенсована за рахунок федеральних субсидій.

"У грудні губернатор Гліб Нікітін зазначив, що ми змушені були відмовити міністерствам у фінансуванні важливих, але не критично термінових витрат. Він підкреслив, що соціальні видатки, особливо підтримка родин військових, залишаються в пріоритеті."

Економічна структура даного регіону нагадує інші російські території, що не мають доходів від нафтогазової промисловості. Тут спостерігається симбіоз радянської промислової спадщини з активним розвитком секторів послуг та технологій, хоча промислове виробництво, включаючи оборонні галузі, залишається провідним.

Ситуація з компанією ГАЗ, яка є провідним виробником легких комерційних автомобілів у Росії, є яскравим прикладом. У 2018 році компанія, разом із її власником Олегом Дерипаскою, потрапила під санкції США. Раніше ГАЗ мав партнерські стосунки з такими брендами, як Mercedes-Benz і Volkswagen, але зараз підприємство опинилося в скрутному становищі: минулого року обсяги продажів знизилися на 33%, досягнувши лише 40,5 тисяч автомобілів.

Дослідження, проведене серед більш ніж 50 компаній у регіоні, виявило, що приблизно 70% з них відзначили зменшення інвестицій у 2025 році. Крім того, 40% підприємств, які працюють у цивільному секторі, повідомили про щонайменше двократне зниження прибутків. Жодна з опитаних компаній не спостерігала зростання кількості замовлень.

Як оборонні, так і цивільні компанії зафіксували зростання затримок у платежах та значний тягар боргів через високі відсотки за кредитами. Ще однією серйозною проблемою стали перерви у постачанні комплектуючих, що призводило до збоїв у виробництві та дефіциту оборотних коштів.

Фірми поступово виснажують ресурси, що раніше сприяли їхній стабільній діяльності. У разі подальшого загострення обставин, їм доведеться зменшувати обсяги виробництва, звільняти співробітників або навіть звертатися до процедури банкрутства.

У цілому, російська економіка зазнає серйозного дефіциту трудових ресурсів після початку масштабної війни в 2022 році: оборонний сектор забрав значну кількість працівників, а сотні тисяч громадян залишили країну.

Європейські урядовці вважають, що ці показники свідчать про зростаючий економічний тиск на Росію, що може ускладнити Путіну ведення бойових дій і знизити його позиції на переговорах.

Водночас певні фахівці висловлюють сумніви щодо політичних наслідків. Як зазначає старша наукова співробітниця Центру Carnegie Russia Eurasia Тетяна Станова, навіть тривала економічна криза навряд чи спонукає Кремль до значних компромісів.

"Навіть у випадку тривалої фінансово-економічної кризи Кремль не буде готовий до значних компромісів," -- підкреслила вона у своїй статті, опублікованій 18 лютого.

Нагадуємо, що війна з Україною суттєво виснажує економіку Російської Федерації, змушуючи Кремль витрачати свої резерви, заощаджені "на чорний день". За інформацією The New York Times, майже 40% державного бюджету витрачається на військові потреби, а ліквідні активи Фонду національного добробуту зменшилися вдвічі – до 55 мільярдів доларів. Внаслідок цього Путін змушений жертвувати бюджетною дисципліною та інвестиціями в технологічні інновації на користь військового сектора, що посилює технологічне відставання країни та її залежність від Китаю.

Крім санкцій і високих процентних ставок, країна також страждає від демографічної кризи, спричиненої втратами на фронті та "відтоком інтелекту". Попри те, що мілітаризація тимчасово дала поштовх економічному зростанню, нині країна стикається зі сповільненням, нестачею кадрів та занепадом цивільних секторів, що створює суттєві довгострокові загрози, навіть якщо війна завершиться.