Встигнути до Трампа: як Захід у розгубленості намагається забезпечити Україні додаткову стійкість.

Після того, як Дональд Трамп виграв президентські вибори в США, країни Заходу почали активніше працювати над наданням військової підтримки Україні, прагнучи реалізувати ці плани до формування нової адміністрації, оскільки існувала ймовірність, що її курс буде кардинально відрізнятися.

У більшості столиць ЄС панує певна розгубленість, але все ще присутнє офіційне послання - Європа підтримуватиме Україну доти, доки це буде необхідно. Цю думку особливо твердо маніфестують у Польщі, країнах Балтії та Скандинавських державах.

Для вирішення актуальних питань лідери міністерств закордонних справ та оборони країн ЄС зустрінуться 18-19 листопада, щоб обговорити підтримку України "у будь-якому сценарії", враховуючи можливу перемогу Трампа та майбутні відносини з США під новим керівництвом. Жозеп Боррель, глава зовнішньополітичної служби ЄС, який покине свою посаду 1 грудня, закликав Європейський Союз продемонструвати свою рішучість і не піддаватися страху, порівнюючи ситуацію з "зайцем у світлі фар" після можливого успіху Трампа. Чи зможуть європейські країни впоратися з цим викликом, поки що залишається під знаком питання.

У статті OBOZ.UA розглядається, яким чином Європейський Союз та Сполучені Штати прагнуть зменшити вплив Трампа на ситуацію в Україні.

Байден поспішає

У момент, коли багато людей, здається, вже не звертають уваги на його існування, президент Сполучених Штатів Джо Байден, хоча й із затримкою, але рішуче перетнув останню "червону лінію" російського лідера Володимира Путіна. Після тривалих місяців наполегливих переговорів США нарешті дали Україні дозвіл на використання американських ракет для атак на території Росії. Мова йде про балістичні ракети ATACMS, які мають дальність до 300 кілометрів. Проте, ймовірно, цей дозвіл стосується лише операцій в Курській області, де дислоковані північнокорейські війська. Таким чином, цю зброю, скоріш за все, спочатку використають українські сили проти російських та північнокорейських підрозділів для захисту своїх позицій саме в Курській області, що знижує ефективність даного рішення. Іншими словами, Байден не зовсім перетнув "червону лінію" Путіна, а лише обережно доторкнувся до неї. Це дуже характерно для президента, який до цього проявляв велику обережність у спілкуванні з Кремлем.

Удари ATACMS по Курській області, ймовірно, не вплинуть на загальний хід війни. Проте, якщо Україні вдасться отримати дозвіл на більш широке використання цих ракет, це може допомогти їй стримувати атаки Росії на свою енергетичну інфраструктуру, з можливістю погрожувати "ударом у відповідь" по схожих об'єктах на території Росії.

Рішення Байдена за два місяці до завершення його перебування на посаді президента й вступу на посаду Дональда Трампа - серйозна зміна у політиці США. Раніше Вашингтон забороняв завдавати ударів по російських тилах, побоюючись, що це призведе до небезпечної ескалації не лише у регіоні, але й у Європі загалом. І зараз деякі американські чиновники все ще виказують свої побоювання щодо того, що застосування Україною американських ракет на території Росії може спонукати Путіна вжити силових дій у відповідь проти США та їхніх партнерів по НАТО.

Путіну доведеться знайти відповідь на рішення Байдена, незалежно від обставин. Раніше в Кремлі підкреслювали, що дозволити завдавати удари західними ракетами по російській території означатиме, що ці країни фактично вступають у війну. Проте здається, що запас можливостей для адекватної реакції на нові "червоні лінії" в Кремлі стає все менш значним. Єдиним потужним аргументом, який Росія ще не використала проти України, залишається ядерна зброя. Однак Китай та інші союзники РФ з Глобального Півдня ясно дали зрозуміти, що застосування ядерної зброї є абсолютно неприпустимим.

Після перемоги Трампа США зосередили свої зусилля на оперативному забезпеченні військовою допомогою України до моменту вступу нової адміністрації в повноваження. Це було продиктовано усвідомленням, що нове керівництво, ймовірно, обере інший курс дій. У зв'язку з цим держсекретар США Ентоні Блінкен здійснив швидкий візит до Брюсселя, де провів переговори з керівниками НАТО, ЄС та України для розробки майбутньої стратегії та забезпечення посилення допомоги Україні. Результати цієї роботи вже помітні, про що свідчить заява Блінкена про те, що "НАТО готове надати Україні військову підтримку в такому обсязі, щоб країна могла продовжувати боротьбу до 2025 року".

Німеччина все ще ні

Дозвіл адміністрації Байдена, що надає Україні можливість використовувати американські ракети дальнього радіусу для атаки на об'єкти в Росії, ймовірно, спонукатиме Францію та Великобританію зробити аналогічний крок щодо своїх систем озброєння. Водночас це рішення не вплинуло на позицію канцлера Німеччини Олафа Шольца, який відмовився надати Україні ракети Taurus дальнього радіусу дії.

"Він виступає проти постачання цієї зброї, і його позиція залишиться незмінною. У канцлера є свої обмеження," - підкреслив представник німецького уряду.

США та Німеччина, які є найбільшими постачальниками військової допомоги Україні, з початку бойових дій у 2022 році тісно співпрацюють у своїй підтримці. Канцлер Шольц часто чекає на ініціативу з боку США, після чого діє у відповідь. Однак цього разу, попри свої попередні відмови від постачання ракет Taurus через ризики ескалації конфлікту, важко очікувати, що він змінить свою позицію. На фоні наближення виборів до Бундестагу, які відбудуться 23 лютого наступного року, Шольц робить акцент на своїх обмежених шансах на переобрання, підкреслюючи, що він є "надійним вибором" для запобігання неконтрольованому розвитку війни.

Що ж, українцям доведеться почекати кінця лютого 2025 року, коли у Німеччині відбудуться вибори. Імовірний наступний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який очолює правоцентристський Християнсько-демократичний союз, що критикував Шольца за відмову поставити ракети Україні, заявив про готовність зробити це, якщо обійме посаду.

Фінансування України без допомоги США

Ймовірність виходу США за нового президента з коаліції з підтримки України змусила європейські країни розпочати підготовку самостійної політики щодо надання їй подальшої допомоги.

"На мою думку, сьогодні ми повинні чітко донести до Сполучених Штатів та нової адміністрації, що наша підтримка України триватиме стільки, скільки буде потрібно," - зазначив прем'єр-міністр Фінляндії Петері Орпо. З цією метою міністри закордонних справ та оборони країн ЄС 18-19 листопада розглядають можливості допомоги Україні "в будь-якому випадку", враховуючи можливу перемогу Трампа на американських виборах. Лідери балтійських країн та деяких скандинавських держав висловили думку, що Європа повинна бути готова, якщо виникне потреба, збільшити свою підтримку Україні.

Цього тижня Рада Європейського Союзу з питань зовнішньої політики розгляне можливість передачі Україні заморожених активів Росії, як повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він зазначив, що не слід очікувати простих рішень у цьому процесі.

"Необхідно прийняти великий рішення: чи готові ми виділити реальні фінансові ресурси, такі як заморожені активи Росії, для підтримки України, або ж надати Україні, приміром, рік для зміцнення своєї позиції на переговорах", - зазначив Сікорський.

Європа повинна зазнати трансформації.

Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що після повторного обрання Дональда Трампа Європа більше не може залишатися "травоїдною" і повинна перетворитися на "всеїдну". Макрон відомий як один з найактивніших пропагандистів ідеї про необхідність посилення незалежності ЄС від торгових суперників, таких як Китай та США, у всіх сферах, починаючи від оборонних питань і закінчуючи сучасними технологіями.

"Все для мене очевидно. Якщо ми виберемо шлях травоїдних, хижаки візьмуть верх, і ми перетворимося на їхній ринок збуту", - підкреслив Макрон.

Лідерство Макрона в Євросоюзі похитнулося після позачергових виборів у Франції, на яких його партія зазнала поразки, а ультраправі на чолі з Ле Пен - перемогли. Обрання Трампа може дати французькому лідерові новий подих у просуванні своєї ідеї - сміливішого й незалежного ЄС, зокрема у питаннях торгівлі та безпеки.

Польща рішуче виступає за допомогу Україні у важкий час.

До того, як Дональд Трамп увійде в Білий дім наступного року, - Польща хоче створити альянс із країн Європи та запобігти поразці України - зараз це одна з головних тез, яку повторює влада сусідньої країни. До цього всього прем'єр Польщі Туск додає, що наступні тижні будуть вирішальними не лише для війни, але й для спільного майбутнього. Здається, "тінь" Росії, якщо Україна впаде, досить сильно давить на наших сусідів.

Польський лідер, який обіймав посаду голови Європейської ради в період з 2016 по 2019 рік і мав можливість спілкуватися з Трампом, не висловлює позитивної думки про новообраного президента США. На одній з зустрічей керівників ЄС він навіть охарактеризував американця як "недалекого" і зазначив, що його дії направлені проти цінностей, які ми підтримуємо в Європі.

Саме через ці занепокоєння Дональд Туск веде переговори з прем'єр-міністром Кіром Стармером, президентом Франції Макроном та генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, намагаючись отримати підтримку Заходу для України через новий європейський альянс, до якого увійдуть країни Північної Європи та Балтії. Його зусилля створити внутрішній альянс на підтримку України вказують на серйозні тривоги Європи стосовно політики Трампа та його контактів із російським лідером Путіним.

"Ми будемо активно налагоджувати співробітництво з державами, що поділяють аналогічні погляди на ситуацію в Україні. Ніхто не бажає, щоб Україна втратила свої позиції чи, тим більше, капітулювала. Це могло б стати серйозною загрозою для Польщі та її національних інтересів," - зазначив прем'єр Польщі.

До цього всього у Варшаві 19 листопада, аби обговорити Україну та політичну ситуацію в Європі після обрання Дональда Трампа президентом США, зберуться і міністри закордонних справ Польщі, Франції, Німеччини, Британії, Італії та України. Як зазначив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, "найважливіші переговори про війну в Україні відбудуться у Варшаві у форматі "Веймарського трикутника плюс".

Трамп тиснутиме на Україну

Щодо дозволу на удари, то на сьогодні все виглядає як "половинчасте рішення" адміністрації Байдена, як і раніше. Найімовірніше, йдеться про удари по російській території в Курській області. Другий момент, чи будуть французькі й британські далекобійні ракети? Поки що ми цього не знаємо. Ще одна проблема - наскільки наші партнери забезпечать Україну цими ракетами, бо зрозуміло, що їх поки що немає у такій кількості, щоб кардинально щось змінити у війні - таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив директор Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

"Щодо потенційної відповіді Росії країнам Заходу на це рішення, то вона точно не буде у вигляді відкритої агресії, - вважає Олександр Хара. - Це будуть кібератаки, підривна діяльність, якісь вбивства. Атаки на критичну інфраструктуру, які дуже важливі як для оборони, так і для цивільної економіки західних країн. Звичайно, це те, що Путін може зробити. Я не думаю, що він хоче ядерного конфлікту. Росія не здатна до реальної ескалації, вона вже використала все, що можливо, - і ракетні удари, і дрони. Більше ніж те, що вона робить зараз, вона зробити не може", - підкреслює Олександр Хара.

На думку експерта, загалом адміністрація Байдена готувалася до можливого приходу Трампа, передусім переформатувавши роботу "Рамштайну" й створивши спеціальну структуру в Німеччині, яка б координувала діяльність союзників по НАТО задля допомоги Україні.

Олександр Хара вважає, що для України на сьогодні актуальні кілька напрямів. Наприклад, в останні тижні каденції Байдена хотілося б, щоб американці розблокували доступ до 50 мільярдів доларів заморожених російських активів на території США. Також українці чекають і на розблокування майже 300 мільярдів євро заморожених активів РФ, які є в Європі. Бо якщо Трамп вирішить почати вирішення російсько-української війни з тиску на Україну та припинення допомоги, то, звичайно, Україні потрібні будуть ці гроші для того, щоб купувати зброю в тих самих американців, якщо вони не будуть це забороняти, чи в когось іншого. На жаль, поки що таких намірів не проглядається ані у Вашингтона щодо 50 мільярдів, і тим паче в європейців щодо 300 млрд російських заморожених коштів.

"Щодо припинення допомоги з боку США за Трампа, то, безумовно, загроза така є. Я так розумію, команда Байдена дуже сподівалася, що Камала Гарріс переможе на цих виборах, і тому вони не поспішали витрачати виділені Конгресом гроші. А зараз намагаються в швидкому режимі по максимуму надати Україні все, що необхідно. Звичайно, для чинного президента цей конфлікт є певною мірою навіть особистим. Для нього з моральної і зі стратегічної точки зору дуже важливо було допомогти Україні в перші епізоди війни. Звичайно, він не хоче, щоб усі його внески були змарновані. Він дуже добре розуміє: для того, щоб швидко завершити війну, Трамп вдасться перед усім до тиску на Україну, якій буде надзвичайно складно без американської допомоги далі себе боронити", - вважає Олександр Хара.

За словами експерта, Україна має бути готова на кілька місяців наперед, поки буде формування нової адміністрації, потім перші спроби спілкування з росіянами, щоб знайти точки дотику. І, звичайно, в цей період критично важливо, щоб європейці, якщо не збільшили свою допомогу Україні, то хоча б виконували те, що вони пообіцяли раніше.