Ця історія розповідає про те, як один фронтовий епізод з України кардинально змінив долю громадянина Південної Кореї. Лі Б'янг Хун, який приєднався до лав іноземних добровольців, пішов на захист України від російських агресорів, коли йому вже перевалило за п'ятдесят. Більше року він боровся на найгарячіших ділянках фронту, де втратив одну з рук. Після повернення з війни він вирішив залишитися в Україні. Як йому вдалося адаптуватися до нового життя? Мої колеги відвідали Лі, щоб дізнатися більше про його досвід.
Ось таким чином Лі Бьянг Хун використовує свій смартфон-перекладач для спілкування. Він поки що освоює українську мову, а крім своєї рідної корейської, також володіє англійською на базовому рівні. Лі має п'ятдесят вісім років і є уродженцем Південної Кореї. Протягом багатьох років він працював продюсером на телебаченні.
Ви можете побачити, що мова йде про лютий 1994 року. Ця програма мала шість продюсерів, і я був одним із них. Зйомки проходили у моїй студії.
Наприкінці дев'яностих у пошуках заробітку Лі переїхав до США. Після пандемії відвідав десятки країн, пробував себе в різних проєктах і знімав документальне відео. Все змінилося, коли побачив сюжет про війну в Україні.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
У моїй країні теж була війна, яка тривала з 1950 по 53-й роки. Але тоді нас підтримували сили ООН, до яких входили США і ще багато країн. Вони допомагали нам. І трирічна війна скінчилася. Зараз моя країна має дуже розвинену економіку. Думаю, на Україну чекає перемога.
У вісімдесятих Лі служив у південнокорейській армії - в Корпусі морської піхоти. Це елітний підрозділ на зразок Військово-морських сил США. Тому вирішив подати заявку до Інтернаціонального легіону ЗСУ. І навесні 23-го разом з іще двома своїми друзями приїхав в Україну та вступив до лав 204 батальйону.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
Загалом нас тоді зібралося два десятки іноземців. Були хлопці з Колумбії, Бразилії, Туреччини й інших країн. Ми всі підписали контракт. І нас доправили в Костянтинівку - поруч із Бахмутом. Це був ключовий момент. Побачивши реальну картину на фронті, майже всі з нас злякалися і повернулися додому. Залишилися тільки я та мій друг Ерік.
Лі служив снайпером в українських збройних силах. Спочатку його призначили на Київщину, а згодом він переїхав на Запорізький фронт. Саме в цьому районі, сьомого липня 2024 року, його атакував російський дрон.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
Я добре пам'ятаю цей день. На нас налетіла хмара російських дронів. Я побіг, щоб укритися в бліндажі. Але там лежали трупи російських солдатів і я не зміг туди залізти, щоб сховатися повністю. В мене поцілив дрон, травмувавши праву руку.
Лі не вдавалось евакуювати більше ніж пів доби; після стількох годин, проведених із турнікетом, він втратив праву руку. Проте, він залишився живим. Своє виживання він завдячує товаришам по службі.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
Вони поставили під загрозу своє власне життя заради мого порятунку. Один український солдат, на жаль, я забув його ім'я, разом із кількома товаришами по зброї прийшли мені на допомогу. Це справжнє диво, що я зміг вижити. Російські дрони постійно кружляли над нами, а артилерія завдавала ударів, проте мої побратими все ж змогли вивести мене з тієї небезпечної ситуації.
Шлях назад до Південної Кореї для ветерана наразі закритий. Державні органи країни заборонили своїм громадянам брати участь у війні між Росією та Україною, що може призвести до тюремного ув'язнення. Тому Лі наразі залишився в Україні. Під час реабілітації у лікарні він вирішив відновити свою діяльність у подкастингу. Для цього він вже знайшов студію в Івано-Франківську.
У сусідньому приміщенні я планую створити студію для запису. Хочу встановити великий екран і забезпечити високоякісний аудіозвук – тут буде сучасне обладнання.
Двічі рідний брат завітав до Лі. Крім того, у нього з'явилося нове хобі - футбол. Наразі він є частиною команди "Бартка". Усі учасники, як і він, - ветерани російсько-української війни з ампутаціями кінцівок.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
Я звернувся до Будинку воїна у Франківську, щоб отримати допомогу з міграційними документами. Там я познайомився з українським ветераном Юрієм Гапончуком, який зараз є нашим капітаном. Він запропонував мені стати частиною команди, і я одразу ж дав згоду.
Роман Москалик, асистент головного тренера футбольного клубу "Бартка":
В нашій команді він виконує роль воротаря. З самого початку стало очевидно, що його характер відрізняється від інших. Проте, він є дуже оптимістичною особистістю. Нам варто брати з нього приклад: на тренуваннях він завжди приносить з собою позитивний настрій.
"Бартка" бере участь в Чемпіонаті України з ампфутболу. Але поки Лі не мав посвідчення на тимчасове проживання, їздив із командою на ігри як уболівальник. Та днями він уже отримав документи.
Іван Скіцко, наставник футбольного клубу "Бартка":
І ось, на третьому турі чемпіонату України в Черкасах, він уже виступатиме як повноправний член нашої команди. Він, ризикуючи власним життям, був готовий віддати його за Україну, за нашу свободу та мир. Йому велика повага за те, що в нашій команді є такі люди.
У своїх подкастах Лі прагне донести до світової аудиторії справжню картину життя в Україні.
Лі Б'янг Хун, колишній учасник російсько-українського конфлікту:
#Росія #Економіка #Україна #Київська область #Збройні сили України #Росіяни #Солдате! #Туреччина #Південна Корея #Батальйон #Телебачення #Артилерія #Бразилія #Івано-Франківськ #Українська народна армія #Історія #Англійська мова #Війна на Донбасі #Колумбія #Капітан (збройні сили) #Миротворчість Організації Об'єднаних Націй #Асоціативний футбол #Черкаси #Бахмут #Тренер (спорт) #Костянтинівка #Військово-морські сили США #Снайпер. #Пастуша сокира #Чемпіонат України з футболу #Морська піхота США #Воротар (асоціативний футбол)
