Я - глава Міністерства закордонних справ Польщі. Ось як правильно проводити переговори з Путіним - Радослав Сікорський.

Існує прислів'я: кожна нова адміністрація США знову і знову "відкриває" Росію. Практично кожен президент за останні кілька десятиліть приходив до Білого дому з бажанням реалізувати "перезавантаження" відносин, але результати завжди залишаються незмінними: чим більше пропозицій надходить з Вашингтона, тим більше вимог висуває Москва.

Рано вранці 10 вересня понад 20 дронів, запущених з росії, порушили повітряний простір Польщі. Для їх перехоплення підняли літаки НАТО. Ці дрони не збилися з курсу і не залетіли до країни НАТО випадково. Мій уряд переконаний: це була провокація, інсценована російським режимом. Лише за тиждень потому три російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії приблизно на 12 хвилин.

Ці та інші випадки ще раз підтверджують: Кремль не прагне до миру, а навпаки, віддає перевагу ескалації конфлікту. Якщо це викликає у вас подив, можливо, ви не звертали достатньо уваги на події.

З моменту своєї інавгурації президент Трамп активно шукав дипломатичні рішення для досягнення миру в Україні. Він започаткував посаду спеціального представника з питань миротворчих місій, призначивши на цю роль особу, яка була прийнятною для Кремля. Американські дипломати проводили зустрічі зі своїми російськими колегами на нейтральних територіях, а спецпредставник неодноразово відвідував Москву. Трамп особисто і публічно закликав президента Росії Володимира Путіна "зупинити!" війну в Україні, а коли той проігнорував його запит, Трамп запропонував провести особисту зустріч на Алясці.

Але арифметика війни говорить сама за себе: росія не прагне до миру. Витрати на військові потреби в 2025 році, за прогнозами, досягнуть 15,5 трлн рублів, або приблизно $190 млрд, що на 3,4% більше, ніж у 2024-му. У 2026 році витрати на оборону та забезпечення безпеки, як очікується, складуть близько 40% від загального бюджету росії.

У квітні, всього через три місяці після початку роботи нової адміністрації в США, українські чиновники озвучили тривожну інформацію: до кінця року Росія має намір збільшити свої військові сили в Україні на 150 000 осіб. Російські бомбардування українських міст не припинялися ніколи. Тепер же спостерігаються зухвалі порушення повітряного простору НАТО. Це не просто театралізоване дійство, а ще один крок на шляху до ескалації напруги.

Путін, ймовірно, і прийняв пропозицію відвідати Аляску, але його мета була зовсім не в мирних переговорах. Він прагнув виграти час. Його стратегічні амбіції залишаються незмінними: відновити російську імперію, підривати трансатлантичні безпекові гарантії, послабити єдність Заходу та, не менш важливо, зменшити вплив Сполучених Штатів.

У 2013 році путін написав у цій газеті есе, де заявив, що "нам потрібно використовувати Раду Безпеки ООН і вважати, що збереження законності та правопорядку у складному й турбулентному світі - один з небагатьох шляхів не допустити скочування міжнародних відносин у хаос". Звучить розумно, чи не так?

Есе було опубліковане під назвою "Заклик до обережності з боку Росії" і висловлювало заперечення проти намірів США втручатися в конфлікт у Сирії, де режим президента Башара Асада використовував зарин проти своїх громадян. Лише через рік після цього російські війська з'явилися в Криму та на сході України. А за вісім років путін розпочав найтрагічнішу війну в Європі з часів Другої світової, яка вже призвела до приблизно 1,5 мільйона загиблих та поранених. Всі ці події відбувалися без мандата Ради Безпеки ООН, а Генеральна асамблея ООН безуспішно засудила агресію.

Втім, з росією можна вести переговори. Але це слід робити у два етапи: спершу демонстрація сили, і лише потім - діалог. Переговори президента Рональда Рейгана з радянським лідером Михайлом Горбачовим, що допомогли завершити Холодну війну, були б неможливі, якби Рейган спершу не скористався слабкостями СРСР і не створив потужний військовий та економічний тиск, зокрема підтримуючи групи та країни, які кидали виклик Радянському Союзу по всьому світу, як-от польська "Солідарність" і афганські моджахеди. Саме цей дворівневий підхід спрацював: коли кремлівська еліта усвідомила, що надто слабка, аби зламати рішучість Рейгана, вона почала переговори.

Путін ще не дійшов до цього етапу. Єдиний шлях, щоб примусити його сісти за стіл переговорів, полягає в тому, щоб дати йому зрозуміти, що він не в змозі виправити фатальну помилку, яку вчинив 24 лютого 2022 року, коли розпочав масштабне вторгнення в Україну.

Щоб забезпечити життєво важливу підтримку України, необхідно продовжувати фінансову та військову допомогу, а також послаблювати основи російської військової економіки. Гарним першим кроком могло б стати, якщо самопроголошені прихильники MAGA в Угорщині та Словаччині звернулися до слів Трампа і припинили імпорт російської нафти. Крім того, варто було б використати понад $200 млрд заморожених російських активів в Європі для надання фінансової підтримки жертвам путінської війни.

Найбільша за площею країна світу не потребує більше землі. Їй варто краще дбати про те, що вже є в межах її міжнародно визнаних кордонів. Керівництво росії має зрозуміти: спроба відбудувати останню європейську імперію приречена. Епоха імперій минула.