
Однією з головних проблем Європи у часи глобальної кризи лишається брак лідерства. І доки федеральним канцлером Німеччини, європейської економіки №1, лишатиметься Олаф Шольц - ця проблема не має шансу зникнути.
Таким є один з ключових підсумків термінового саміту європейських лідерів, що зібралися у Парижі у понеділок ввечері, щоби визначити кроки виходу з кризи, яку США різко загострили. Нагадаємо, минулого тижня президент Трамп зателефонував Путіну без узгодження позиції з Києвом, а віцепрезидент Венс у Мюнхені оголосив про ціннісний розрив між США та Європою.
Саміт у Парижі не виявився повним провалом, проте основної мети не було досягнуто.
Досліджуючи важливість зустрічі, що відбулася в Парижі, а також обговорюючи, що було досягнуто, а що залишилося невирішеним, ознайомтеся з матеріалом редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка під назвою "Коаліція сміливих та Олафа Шольца". У статті висвітлено домовленості та проблеми, які виникли під час саміту. Нижче пропонуємо короткий виклад основних моментів.
Зустріч європейських лідерів у Парижі, що відбулася у понеділок ввечері, стала дійсно терміновою - президент Макрон почав скликати її наприкінці тижня, після промови віцепрезидента США Джей Ді Венса, яка нарешті вибила європейців зі звичної їм зони комфорту.
У саміті, крім керівництва Євросоюзу та генсека НАТО, взяли участь найбільші економіки континенту (звісно, якщо не враховувати Туреччину та Росію): Німеччина, Британія, Франція, Італія, Іспанія та Нідерланди.
А також Польща, яка на восьмому місці серед найбільших економік Європи. Участь Данії пояснюється тим, що країна є одним з ключових учасників неформальної "коаліції сміливих".
Ще перед стартом безпекової конференції в Мюнхені, Сполучені Штати надіслали європейським державам чіткий сигнал про необхідність підготовки до активних заходів для забезпечення безпеки в Європі.
Основний акцент робиться на питаннях, які стосуються потенційних аспектів залучення європейських збройних сил до миротворчої місії на території України, якщо це стане складовою частиною системи гарантій безпеки після припинення бойових дій.
Паризька конференція не принесла значних змін у цій сфері, проте це й не очікувалося.
Після зустрічей, навіть від тих керівників, які висловлюють підтримку ідеї миротворчої місії, звучали обережні коментарі, що свідчили про те, що наразі ще зарано обговорювати деталі. І це дійсно так: жодні конкретні рішення стосовно миротворців не можуть бути прийняті, коли важливі аспекти залишаються невідомими.
Тож якраз із цього питання у Парижі не варто було чекати сенсаційних рішень. Натомість саміт у Парижі мав допомогти непублічно узгодити переговорні позиції (у тому числі щодо миротворців). А ще - продемонструвати єдність Європи.
І ось тут європейські лідери відверто провалилися. Передусім - "завдяки" канцлеру Німеччини.
Олаф Шольц, після завершення саміту, вирішив зробити публічну заяву: Європа перебуває в стані розколу.
Він висловив незгоду з діями колег з інших країн, які планують створення миротворчої місії, охарактеризувавши ці пропозиції як "категорично недоречні та надто ранні". Крім того, він зазначив, що його "трохи дратують" обговорення "не в той час і не на ту тему" під час зустрічі лідерів.
Не лише Шольц створив додаткові труднощі для європейської єдності – італійська прем'єрка Джорджа Мелоні також внесла свій вклад. Хоча вона і була присутня на зустрічі в Парижі, але запізнилася на цілу годину. Пізніше вона висловила свою незгоду з результатами саміту, охарактеризувавши його як "антитрампівський".
В результаті маємо зустріч, на якій не було прийнято жодного офіційного рішення, і після якої одна з основних держав-учасниць відкрито висловила незадоволення через невирішені суперечності з важливого аспекту.
Кращої ілюстрації неготовності Європи до переговорів годі й шукати.
Утім, є напрямок, за яким європейські лідери, схоже, мають успіх: у ЄС обговорюють план збільшення оборонних витрат та підтримки України, вартість якого не розголошується, але журналісти за побічними ознаками оцінюють його у приблизно 700 млрд євро. Це - неймовірна сума для України, але не всі ці кошти підуть до нас.
А ще зустріч у Парижі показала, хто може стати лідером з європейського боку.
#НАТО #Олаф Шольц #Європейський Союз #Європа #Росія #Економіка #Президент (державна посада) #Київ #Сполучене Королівство #Євро #Польща #Німеччина #Володимир Путін #Туреччина #Нідерланди #Іспанія #Канцлер #Канцлер Німеччини (1949 - дотепер) #Данія #Італія #Франція #Париж #Мюнхен #Olav V